За останні шість сезонів «Барселона» разом із Мессі втретє виграла Лігу чемпіонів. (Фото Рейтер.)
Кажуть, двічі в одну річку не ввійдеш. Однак, здається, закони природи написані для простих смертних, тоді як сильні світу цього здатні повернути час у протилежний бік. Про надлюдські ігрові можливості футболістів «Барселони» почали говорити ще кілька років тому, коли каталонці, очолювані Хосепом Гвардіолою, тріумфували в Лізі чемпіонів, перегравши в Римі «Манчестер юнайтед». Тоді майже всі лаври дісталися аргентинському феномену Ліонелю Мессі — найкращому гравцеві планети. Однак минуло кілька років, і кількість прибічників теорії: «Барса» — найкраща команда всіх часів і народів», — збільшилася в геометричній прогресії. Здається, що після феєричного суботнього фіналу на «Уемблі», де «гранатово–сині» знову виявилися сильнішими за «МЮ», противників такої аксіоми не залишилося взагалі.
Красномовно виглядали на церемонії нагородження жести керманича «манкуніанців» Алекса Фергюсона. Отримуючи медаль із рук президента УЄФА Мішеля Платіні, 69–річний легендарний шотландець лише похитав головою і розвів руками, демонструючи безвихідь. І без перекладача була зрозуміла мова титулованого наставника: «Перемогти цю команду неможливо».
Хоча зі стартових хвилин здалося, що у манчестерській лабораторії сер Алекс Фергюсон знайшов дієвий еліксир для боротьби з «Барселоною». Адже в перші п’ять хвилин іспанський чемпіон потрапив під пресинг чемпіона англійського. Проте енергетичного заряду «МЮ» вистачило не надовго — хвилин на десять. Як виявилося, це був лише тактичних хід «гранатово–синіх». Надалі каталонці, неначе удав, повільно, але методично обвивали тіло суперника, підбираючись до життєво важливих центрів. Іноді здавалося, що проти Мессі й компанії грає команда якоїсь четвертої ліги — настільки просто і впевнено «Барса» контролювала м’яч на чужій половині поля, застосовуючи короткий пас і не докладаючи якихось надзусиль, аби суперники марно бігали від гравця до гравця. Каталонці ніби гралися в кота й мишки.
Щоправда, від першого «удушливого» прийому — голу Педро — англійцям вдалося «відскочити». Завдяки помилці бокового арбітра, який не вгледів в Райана Гіггза положення поза грою під час голевої комбінації, підопічні Фергюсона досить швидко відновили «статус кво».
Однак надалі протистояти грізному візаві на рівних утомлені «червоні дияволи» не могли. На початку другого тайму Мессі ударом із лінії штрафного майданчика вивів свою команду вперед. Тут не обійшлося без помилки голкіпера «МЮ» Едвіна ван дер Сара, котрий неправильно вибрав позицію на лінії воріт. Шкода, адже 40–річний голландець якраз проводив свій останній матч на професійній арені. А згодом Давід Вілья поставив жирну крапку в останньому матчі євросезону — 3:1. Гідна гра для найдорожчого фіналу ЛЧ в історії (мінімальна ціна квитків на «Уемблі» становила 92 євро).
«Ми рвалися в бій і хотіли повністю реалізувати потенціал команди, де зібрана ціла плеяда неймовірних футболістів. Забивши третій м’яч, ми спокійно довели справу до переможного кінця», — сказав після гри Вілья.
Чемпіонський кубок із рук Мішеля Платіні отримав темношкірий герой Каталонії — Ерік Абідаль. Останні два місяці 31–річний француз боровся за життя, переніс операцію з видалення пухлини печінки, а в потрібний день закрив прогалину на лівому фланзі оборони. Піднімаючись по трофей на головну трибуну переповненого «Уемблі», капітан «Барси» Карлес Пуйоль, що вийшов на заміну перед самим фінальним свистком, передав пов’язку Абідалю, тим самим зробивши йому ще одну «ін’єкцію» для повного одужання.
На завершення свята в Лондоні захисник чемпіонів Жерар Піке, за баскетбольною традицією, зрізав на пам’ять сітку футбольних воріт. Далі було велелюдне свято в самій Барселоні — команда цього міста виграла свій четвертий Кубок чемпіонів в історії.
Ліга чемпіонів. Фінал
«Барселона» (Іспанія) — «Манчестер юн.» (Англія) — 3:1
Голи: Педро, 27; Мессі, 54; Вілья, 69 — Руні, 34
«Барселона»: Вальдес, Алвеш (Пуйоль, 88), Маскерано, Піке, Абідаль, Хаві, Бускетс, Іньєста, Вілья (Кейта, 84), Мессі, Педро (Афеллай, 90+2)
«МЮ»: ван дер Сар, Фабіо (Нані, 69), Фердінанд, Відич, Евра, Валенсія, Керрік (Скоулз, 77), Гіггз, Парк, Руні, Чічаріто
Попередження: Алвеш, 60; Вальдес, 85 — Керрік, 61; Валенсія, 79
Суддя — Кашшаї (Угорщина)
Лондон, «Уемблі», 87 695 глядачів
Після того, як справами української жіночої збірної в Кубку Біллі Джин Кінг почав займатися Фонд Еліни Світоліної, очікування щодо результатів зросли. >>
На початку заплутані, але тепер зрозумілі й прогнозовані, нинішні чемпіонські перегони в УПЛ зберігають усе менше інтриги. >>
Неймовірна перемога українських пара волейболістів здобувалась у боротьбі з 7-ма іншими країнами-претендентками на путівку до Парижу, але рівним українцям не було! >>
Коли без мінімального спротиву команді вдається подолати регулярний чемпіонат і так само легко продовжити рухатися й у серії «плей-оф», може здатися, що й кінцівка сезону виглядатиме для неї так само легко. >>
Під час кожного чемпіонату країни, напевно, головне, чого прагнуть шанувальники футболу, — це побачити справжні чемпіонські перегони. >>
Після двох поспіль хардових «тисячників» — в Індіан-Веллсі та Маямі — найсильніші тенісистки світу почали підготовку до «Ролан Гарроса», відкривши турніром серії WTA 500 у Чарльстоні ґрунтову частину сезону. >>
