До глибини душi обурило мене (i не тiльки), що мер мiста Полтави Олександр Мамай та його попередник — БЮТiвець Андрiй Маткiвський — зiгнорували указ Президента України Вiктора Ющенка вiд 9 жовтня 2007 р., згiдно з яким пам’ятник видатному державному дiячевi України Івану Мазепi мають встановити саме в Полтавi. Цей указ нiким не скасований i дiйсний i сьогоднi. То чому пам’ятник І. Мазепi вже три роки стоїть у Києвi на задвiрках? Що, оглядаються на Банкову, на Москву?

В iнтерв’ю колишньої голови Президії Верховної Ради УРСР Валентини Семенівни Шевченко, яке опубліковано в «УМ» за 22—23 квітня цього року, стверджується, що радіаційна обстановка в Києві до 20 години 30 квітня 1986 року була у нормі, і тільки ввечері, вже після засідання Політбюро ЦК КПУ, яке закінчилось о 18–й годині, вітер на 20–ту годину повернув у бік Києва.

У заяві щодо Нюрнберзького процесу Верховна Рада «протестує проти спроб окремих політиків, громадських діячів, політичних організацій і рухів у нашій країні реабілітувати і навіть героїзувати колабораціоністів — пособників гітлерівців». Намір регіоналів і комуністів очевидний — компрометація ОУН і УПА, учасників руху опору. Ще раніше псевдополковник і псевдоісторик Д. Табачник пробував навісити ярлики колабораціоністів на С. Бандеру та Р. Шухевича, на ОУН, УПА. Але ярлики бездоказові, хоча б щось обґрунтувати він не спромігся, не здатен, бо саме доказовість відрізняє науковця від політикана.