У клубі знову танці

Мистецтво вічне. Скільки б не було телетанців: iз зірками, на льоду, заради здійснення мрій, коли танцюють усі — є немало охочих спостерігати за рухами, слухати музику і вболівати. Коли вітчизняний глядач отримав перше танцювальне шоу — «Танці з зірками» на «1+1» — його інтерес і цікавість зашкалили: фінал телеконкурсу у 2006 році подивилися 54 із кожних 100 тих, у кого був увімкнений «блакитний» екран (точна частка глядачів — 53, 93 %, вибірка «Вся Україна», вік 4+, міста 50 тис.+, дані  компанії GfK Ukraine ). Один із найдорожчих на той час якісних проектів у порівнянні з нинішніми мав ще одну додаткову перевагу — ексклюзивність. Усім проектам–наступникам доводиться конкурувати із собі подібними. Уже танців: дивися — не хочу. Синдром «хапання теледефіциту» у частини глядачів навіть сформував апатію. Але справжні фанати залишилися: прем’єра нових «Танців з зірками» за вже випробуваним «плюсами» форматом ВВС Strictly Come Dancing від СТБ за комерційною аудиторією каналу (14–49, «50 тис. +») мала частку 11,39%, що неначе і не надто багато, але більше за середні показники лютневих суботніх вечорів каналу.

Одні — у тіні, інших — замало

Уже після першого сезону «Танців з зірками» на «1+1», коли готували наступний, а потім «Танцюю для тебе», у команди продюсерів постійно виникала проблема із залученням нових яскравих і харизматичних учасників шоу. Бо і справжніх зірок, і танцювальників–професіоналів в Україні — негусто. До того ж не в усіх складається вписатися у формат прямих ефірів. Ще помітніше лава запасних скоротилася, коли відомих персон для участі у талант–шоу розбирають ті ж «плюси», СТБ, Новий канал та «Україна».

Канал СТБ для «Танців з зірками» за кілька сезонів проекту «Танцюють всі!» хореографів виростив майже самотужки. Хоча є серед учителів у проекті і дуже титуловані у досить закритому світі танцю переможці профільних чемпіонатів України та різних міжнародних конкурсів, як–то Анна Олефіренко, Ірина Лещенко чи Павло Орел. Напевно, розуміючи, що прізвища й одних, й інших відомі небагатьом, у конкурсних парах їх, як правило, називають просто по імені. Професіоналів танцю показують на репетиціях, зіркові партнери їх періодично вихваляють: «Мій (чи моя) — найкращий». Але загалом хореографи у проекті — актори другого плану. І це показове затінення 100–відсотково вітчизняної частини команди нових «Танців з зірками» для глядача перетворює проект власного виробництва СТБ на майже російський.

Серед зіркових учасників є кілька власних «солдатів»: ведуча проектів СТБ Лілія Ребрик, фіналіст «Х–фактора» Володимир Ткаченко та учасник цього проекту Олександр Кривошапко, фіналіст проекту «Україна має талант!» Валерій Юрченко. Але їхня популярність не може зібрати велику кiлькiсть глядачів. Як і краса третьої віце–міс конкурсу «Міс–Всесвіт–2010» Анни Пославської. Тому на підмогу покликали росіян із фільмів та проектів, які йдуть на СТБ та інших каналах холдингу StarLightMedia: Наталію Бочкарьову — Букіну із «Щасливих разом», Вадима Андреєва — Василюка з «Кадетів», які переросли у «Курсантів», Нікіту Джигурду, який долучався, зокрема, до «Битви екстрасенсів». Ще — скандально–сексуальну ведучу Анфісу Чехову, «бідну Настю» — Олену Корікову, епатажного музичного критика Сергія Сосєдова — донедавна суддю проекту «Х–фактор», який тепер отримує не найкращі оцінки.

Залишаючи форматному проекту ту саму назву, що була кілька років тому на іншому каналі, СТБ, швидше за все, цілеспрямовано заманює на свою «кнопку» і його колишніх глядачів. (Додаткові «магніти» з недалекого минулого — фаворитка проекту «1+1» Наталія Могилевська та хореограф Раду Поклітару, який залишив без своїх оцінок учасників «плюсівських» танців посеред проекту, натякаючи, що відмовляється від суддівства у конкурсі, де на першому місці — шоу, а не професійна майстерність конкурсантів). Але СТБ не дає ностальгуючій публіці основного, що було у проектах «1+1», — відчуття, що це танцювальне шоу наше, українське. І звучання мови — не найголовніша ознака цього. Мовний аспект у «Танцях з зірками» формально врахували: ведуча–красуня тернопільчанка Ірина Борисюк — фаворитка «Х–фактора», прекрасна вокалістка говорить правильною українською, але дещо казенними фразами голосом дикторів радянського телебаченя: «Ви всі — молодці! Ви всі боролися...» або «Я щиро радію, коли бачу такі танці». (Можливо, якби все це звучало з нотками наївності, вистачило б імпровізацій від другого ведучого — російськомовного Дмитра Танковича). А глядацький попит на українське наповнення талант–шоу показово ілюструють високі рейтингові показники проектів власне СТБ: «Україна має талант!», «Танцюють всі!», «Х–фактор». Коли частка активних учасників проектів, українців за місцем проживання, не важливо україномовних чи російськомовних, переважає, їх дивиться щонайменше вдвічі більше глядачів. І пояснювати цю разючу різницю тільки потужнішим промо не варто.

Секс і три букви

Команда СТБ за кілька років, працюючи над талант–шоу, відшліфувала майстерність настільки, що до оформлення сцени, виставленого світла чи ракурсів зйомки не присікаєшся. Зміст нового форматного шоу наповнили красивими постановками, епатажем, чуттєвістю та словесними еротичними елементами, які часом межують із брутальністю, але не виходять за рамки пристойності. Досить часто у різному контексті звучить слово «секс»: без нього не уявити представлення Анфіси Чехової, а для Сергія Сосєдова «танці — це жест, грація, секс». Недвозначних натяків ще більше: чоловіки–партнери коментують сексуальність партнерш, їхні наряди та свої поривання, обмежені «дружиною і двома дітьми».

Найепатажніше ведуть себе Нікіта Джигурда та Сергій Сосєдов. Перший, наприклад, спочатку читає проповідь про божественність жінки, а через хвилину трохи не реве партнерші на репетиції: «Буде так, як сказав чоловік!». Сосєдова всі називають не інакше, як Сергій Васильович. Його хореограф Анна у прямому розумінні носить його на руках на сцені. За розкутість та артистизм Сергію Васильовичу готові пробачити невміння танцювати всі, крім суворих суддів Раду Поклітару та Яакко Тойванена. Але їхні низькі оцінки — по три бали — Сосєдов ображено–манiрно відфутболює, мовляв, таке журі для мене не є авторитетним: «Хто поставив «3» — нехай ідуть на 3 букви».

До речі, часом здається, що на СТБ чітко не окреслили цільову аудиторію проекту. Бо майже неможливо уявити, хто з приблизно однаковою зацікавленістю чекатиме на появу на екрані гумориста Бориса Барського та переможця «Фабрики зірок–3» Стаса Шурінса, народної артистки Росії Тетяни Догілєвої та ведучої Анфіси Чехової. Прагнення поєднати в одному проекті інтереси різних глядачів також спрацювало на відсіювання певного відсотка глядачів нових «Танців з зірками».

РЕЙТИНГИ

Улюблене «мило»

Нещодавно так звану народну премію «Телезірка», переможців якої визначають за результатами голосування читачів щотижневика «Тєлєнєдєля», отримали в номінаціях «Улюблений мелодраматичний серіал» та «Улюблений детективний серіал» російські серіали «Маргоша–3», який показували на «плюсах», та «Глухар», що засів у ефірі ТРК «Україна». Хоча це не означає, що минулого року вони були найрейтинговішими. За даними компанії GfK Ukraine, у топ–5 за вибіркою «вся Україна», вік 4+ (середні показники) потрапили показані на «Інтері» «Обручка», «Кармеліта. Циганська пристрасть», «Серафіма прекрасна», «Свати–4» та «Дихай зі мною». Лише один iз них — українського виробництва — про сватів. А, наприклад, культовий американський «Доктор Хаус», якого показував СТБ, у порівнянні з лідерською п’ятіркою (частки — від 28, 34 до 31,88%) мав показник частки майже у шість разів нижчий — 5,58%. «Маргоша–3» утримувала середню частку телеперегляду 10,62 %, а «Глухар» та «Глухар–2» — відповідно 8,95 та 8,92%