Афішу Театру «Сузір’я» запрудило кохання у всіх його проявах. Почуття, завдяки якому людство продовжує свою еволюцію, не лише закладено в сюжет більшості вистав — воно почало вибиратися назовні й сьогодні присутнє в назвах аж трьох спектаклів театру. «У колі кохання», «Все про кохання», а тепер і «Момент кохання» — як зауважив керівник «Сузір’я» Олексій Кужельний, час уже робити якийсь тематичний спецпроект.

У неділю ввечері на церемонії закриття 21–го за рахунком фестивалю «Кінотавр» у Зимовому театрі в Сочі роздали призи найкращим російським фільмам. Дві основні нагороди серед 13 кінокартин отримали «Перемир’я» Світлани Проскуріної (гран–прі) та «Щастя моє» Сергія Лозниці (за режисуру). За день до оголошення переможців Лозниця також отримав відзнаку Гільдії кінознавців і кінокритиків. Те, що приз за найкращу режисуру присудили стрічці «Щастя моє», у деяких кінокритиків викликало хвилю обурення. Перший ігровий фільм відомого на широтах СНД документаліста («Сьогодні ми побудуємо дім», «Поселення», «Портрет», «Пейзаж», «Фабрика») звинуватили у «рваному сюжеті», «підробці під документальність» і плагіаті російських кінокартин 90–х років. Президент фестивалю «Кінотавр» Олександр Роднянський вважає «Щастя моє» суперечливим, однак запевняє, що ніяких політичних інтересів у наданні нагороди не було. «Приз прису­джували члени журі. Давали його, виходячи з професійних критеріїв», — повідомив журналістам Роднянський.

Відстань між попереднім релізом «Хата скраю села» легендарної київської формації та диском «Йшов я небом», який видано цими днями, становить цілих сім років... Хоча ті роки й були наповнені насиченою концертною діяльністю. За цей час удалося реалізувати дуже цікаву роботу — альбом–трибют «Очі відьми», в якому з десяток українських команд виконують по–своєму пісні «Вія», які самі ж і відбирали як найулюбленіші (зокрема «Кому Вниз» і «Піккардійська терція» презентують власні, надзвичайно талановиті версії пісень «Вія» — відповідно, «Серед тіней» та «Очі відьми»). Окрім того, Литвинюк і Добрий–Вечір видали екстранеординарну збірку української незалежної рок–сцени «Радіо Україна», яка мала неабиякий розголос у мережі.