Від паузи й до абсурду недалеко

07.04.2010
Від паузи й до абсурду недалеко

У слідчому управлінні ГПУ зупинили слідчі дії у справі Ющенка. (Фото Івана БОЙКА.)

Екс–Президент Віктор Ющенко цінує ту роботу, яку зробила слідча група під керівництвом слідчого з особливо важливих справ Генпрокуратури Галини Климович щодо розслідування справи про його отруєння. Так він відреагував на запитання «УМ» щодо інформації про призупинення слідчих дій у цій резонансній справі на минулому тижні, згідно з наказом заступника Генпрокурора Віталія Щоткіна, та ймовірність відсторонення від її розслідування групи слідчих на чолі із пані Климович. Зауважимо, що паузу у слідстві зроблено до того часу, поки ця резонансна справа не буде вивчена прокурором, що здійснює нагляд за її розслідуванням.

 

«Ця справа починалася із риторичного запитання: чи дійсно кандидат у Президенти Ющенко був отруєний? Окремі потужні політичні сили, представлені в парламенті, враховуючи те, що зачіпалися інтереси високопоставлених вельмож, зробили все, щоб сформувати в суспільстві відчуття: а може, за цим отруєнням якийсь фокус стоїть, якась гра заради посади? — зазначив Віктор Ющенко в ексклюзивному коментарі «УМ». — І саме з цього почала Галина Іванівна Климович. Минає рік — високі світові лабораторії поставили крапку в цьому питанні. Отруєння не викликає сумнівів у їхніх фахівців. Далі: Галина Іванівна проводить розслідування в умовах, коли троє базових фігурантів уже є громадянами іншої країни, а міждержавна угода про співпрацю у сфері боротьби зі злочинністю не працює. Ці троє причетних до сьогоднішнього дня не надали очевидних базових показів слідству... досі не представлені своєю позицією у досьє. З іншого боку, здається, близько тисячі людей допитано. Уявіть який обсяг роботи зроблено».

Цікаво, що ймовірною причиною призупинення слідчих дій групи Климович став черговий виклик на допит як свідка віце–прем’єр–міністра Володимира Сівковича. Раніше пан Сівкович ігнорував виклики слідчих, користуючись депутатською недоторканністю. Цього разу слідчі відверто заявили про можливість примусової доставки колишнього нардепа на допит, після чого «силовий» віце–прем’єр, очевидно, скористався «телефонним правом» і зателефонував керманичам ГПУ.

Натомість заступник Генпрокурора Віталій Щоткін пояснює свій наказ так: «Відповідно до Кримінально–процесуального кодексу прокурор має право вивчити матеріали справи перед тим, як приймати ті чи інші слідчі дії. З урахуванням того, що на сьогодні слідчий та її група не дає нам ці матеріали, ми вирішили призупинити справу до вивчення матеріалів. А потім будемо продовжувати».

Йдеться про те, що, за окремими даними, пані Климович відмовилася везти матеріали справи з будівлі слідчого управління на Борисоглібській до центральної будівлі ГПУ на Різницькій, посилаючись на ризики для таємниці слідства. Раніше «важняка» Климович нібито намагалися відсторонити від розслідування цієї справи, втім безуспішно. Як довго триватиме пауза в розслідуванні справи про отруєння Ющенка, на Різницькій не вказують, оскільки наразі керівник слідчої групи Галина Климович до 19 квітня перебуває у відпустці.

Натомість Віктор Ющенко як постраждалий у справі вважає, що Генпрокуратура нарешті має поставити крапку у справі й передати її до суду. «І в першу чергу в цьому зацікавлений я, — зазначив Віктор Андрійович в коментарі «УМ». — Я спілкуюся з Генеральним прокурором, він мене запевняє, що всі ці кроки (пауза в проведенні слідчих дій. — Ред.) робляться задля того, щоб максимально прискорити завершення справи».

Віктор Ющенко не вважає, що справу призупинено в інтересах окремих її фігурантів, оскільки політичні сили, які стоять за ними в Україні та поза її межами, «ще не так представлені у владі». Водночас екс–Президент не виключає, що справу про отруєння можуть спробувати «спустити на гальмах».

«При певних моментах можуть виникати альянси, які приведуть до того, що утвориться мотив між силами, які замовили моє вбивство, і сьогодніш­ньою владою, — каже Віктор Ющенко. — Такі мотиви нескладні, вони можуть формалізуватися. І тому справа може скінчитися будь–яким абсурдом, наприклад, заявою Сівковича, що Ющенко не був отруєний. І Сівкович із цією дискредитаційною позицією з попередніх років не розстався. Бо заховати правду, не знати її, не мати її — це також маленька перемога над демократією, якою будуть дихати певні особи».

  • «Термінатор» згадав усе

    Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>

  • Кримінальний талант

    Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>

  • Шанс для невинних

    Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>

  • «Хорте», тримайся!

    Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>