Житло направо, офіси наліво
На думку упорядників нового Генерального плану, одна з найбільших проблем Києва полягає у дисбалансі забудови двох його берегів. «Нині близько 40 відсотків мешканців проживає на лівому березі, при цьому більше 80 відсотків робочих місць знаходиться на правому», — каже виконувач обов’язків начальника головного управління містобудування, архітектури й дизайну міського середовища Сергій Броневицький. На його думку, така диспропорція створює неабияку транспортну напругу. Для того щоб люди менше їздили містом, їх треба забезпечити робочими місцями поближче до домівки. Тож Генплан сприятиме створенню офісних та культурних центрів на лівому березі, а саме: на Троєщині, біля станції метро «Лісова», біля озера Вирлиця та вздовж проспекту Бажана. «Також ми запропонуємо Київраді й інвесторам переглянути низку рішень про будівництво офісів у центральній частині міста, де натомість будуватиметься додаткове житло», — зазначає перший заступник начальника комунального об’єднання «Центр містобудування та архітектури» Василь Присяжнюк.
Загалом же архітектори планують зберегти існуючі межі Києва. Але натомість хочуть винести за межі міста низку промислових підприємств (щоб звільнити територію для житлового будівництва). Перші «кандидати» на виселення — підприємства, що не модернізують виробництво і забруднюють навколишнє середовище.
Що ж до центру столиці, то зодчі збираються суттєво обмежити в’їзд транспорту до нього. Так, пропонується побудувати «перехоплюючі» стоянки на під’їздах до центру і пересадочні вузли, що дозволяють киянам пересісти з особистого транспорту на громадський. Паркуватися в центрі можна буде, от тільки вартість стоянки зроблять захмарною — на «перехоплюючих» стоянках «кидати» машину буде значно дешевше. Також розглядається можливість будівництва у Києві транспортних тунелів, зокрема від площі Перемоги до станції метро «Лівобережна».
Якість будівництва — понад усе
Ще одна серйозна проблема, яку відзначають чиновники, — якість забудови. Так, згідно з минулим Генеральним планом, норма створення житлових будинків уже виконана на рівні 2011 року, а за інженерними, соціальними та особливо транспортними вимогами, є відчутне відставання. «Будувати нові житлові масиви без соціальної сфери, інженерії та транспорту неможливо. Тому будівництво цієї інфраструктури — завдання номер один», — зазначив Сергій Броневицький.
Тепер для кожного мікрорайону буде ухвалено регламент, який точно визначатиме, скільки поверхів мають становити там будівлі, як щільно вони будуть розміщені та якими буде їхнє функціональне призначення. Такий регламент для центру може з’явитися вже цього року, а наступного — і для решти міста. Він, на думку Сергія Броневицького, позитивно вплине на інвестиційний клімат: «Це окреслить чіткі правила гри для інвесторів. У подальшому при проведенні земельних аукціонів об’єкти будуть продаватися разом з майбутніми техніко–економічними показниками. Інвесторам пропонуватимуть не просто ділянки, а можливості побудови певної кількості площ, певного функціонального призначення».
Межі ймовірного
Намічено також і «стелю» житлової забудови. Нині в Києві є близько 59 мільйонів квадратних метрів житла. Згідно з теоретичними припущеннями, місто зможе вмістити ще близько 45 мільйонів квадратних метрів за умови, що його територія не буде розширюватися. Двадцять мільйонів квадратних метрів житла буде побудовано на вільних ділянках, ще 7—8 — на місцях, де зараз розміщені промислові підприємства, а решту планується покрити завдяки реконструкції «хрущовок». «Територій, вільних від забудови, наразі дуже мало. Якщо взяти темп 1,5—2 мільйони квадратних метрів на рік, то вже через 7—9 років будівництва їх не залишиться. Тож конче потрібно братися за реновацію цих застарілих будівель», — сказав пан Броневицький.
Однак ефективно цим займатися, нарікають чиновники, наразі можливості нема. Проблема — в законодавчому забезпеченні. «За нашим законодавством та законом про комплексну реконструкцію кварталів із застарілим житловим фондом, при виселенні з такої квартири людина має отримати іншу, в півтора раза більшу і «під ключ». Але ж у квартирі прописано 2—3 сім’ї, і забезпечити їх усіх житлом неможливо. Ці недоречності й досі не вирішені», — сказав Сергій Броневицький. У концепції будуть намічені квартали, які підпадають під реконструкцію. Наступний хід — за Київською радою, від якої очікують прийняття постанов щодо реновації «хрущовок».
ДО РЕЧІ
Вартість розробки Генерального плану розвитку міста складає 23 мільйони гривень. З них на розробку концепції пішло 16 мільйонів.
