Ти на мені, як на війні...

27.01.2010
Ти на мені, як на війні...

Малюнок Миколи КАПУСТИ.

Похмільний синдром. До головного болю після новорічних столів у чернігівських чиновників додалися й проблеми на роботі. Після канікул мерія зіткнулася з неприємною ситуацією — міська влада не може розрахуватися з боргами, залишеними у старому році. Органи державного казначейства не пропускають до оплати кошти, профінансовані міськвиконкомом.

 

Дід Мороз у кредит

Прес–служба чернігівської мерії у своєму повідомленні від 20 січня цитує міського голову Олександра Соколова: «Як повідомили нам у міському казначействі, повернулися без виконання понад 270 платіжних доручень на 2,6 млн. грн». «Платіжки» здебільшого повертаються з приписом — «обмежені видатки». Зокрема, йдеться про 1,2 млн. грн. плати за тепло для навчальних закладів міста, підпорядкованих управлінню освіти, понад 300 тис. грн. по Деснянському району на благоустрій та майже 80 тис. грн. бюджетних видатків на придбання інсуліну».

І це лише вершина айсберга. Загалом «зависло» багато що: непроплачені роботи з розчистки вулиць від снігу, борги перед закладами культури за різноманітні «ялинки з мером», новорічні творчі акції тощо. Не проходять «захищені статті». Такої ситуації не витримує не тільки міський голова, а й рядові чиновники мерії. Один із них розповів у своєму блозі, що його родина залишилася без новорічних подарунків через те, що йому довелося віддати організаторам однієї з таких творчих акцій понад 2 тисячі гривень власних коштів. І коли посадовцеві повернуть ці гроші, не відомо, адже бюджети — як загальнодержавний, так і місцевий — проясняться тільки після виборів.

Ситуація заходить у глухий кут. Якщо не почати вирішувати проблему вже зараз, міськвиконкому, окрім власне боргів, доведеться платити пені, штрафи, а там і до кримінальних справ та судів недалеко.

Слуга двох господарів

Звісно, виборчі перегони—2010 не можуть не впливати на фінансову ситуацію в регіонах. Коли один із провідних учасників виборів — керівник уряду, не дивно, що всі ресурси кинуті на досягнення поставленої мети. Але, як відомо, пани б’ються, а в холопів лоби тріщать. Напередодні нового року на сесії Чернігівської міськради народний депутат України Валерій Дубіль (член фракції БЮТ, один із відповідальних осіб за виборчу кампанію ЮВТ на Чернігівщині) розповідав місцевим «депам», як Прем’єр–міністр після візиту до міста «не могла залишитися осторонь від проблем його мешканців і дала розпорядження на виділення 9,5 млн. грн. як дотації вирівнювання на зар­плату бюджетникам». А вже менш ніж через місяць така щедрість обернулася фінансовим зашморгом від Держказначейства.

Цієї зими міський голова Чернігова опинився у ситуації мавпи з відомого анекдоту, якій необхідно зробити вибір між красивими і розумними, вірніше, між «синіми» й «біло–сердешними». З одного боку, Олександр Соколов має давні зв’язки з Партією регіонів, яка підтримувала його під час перевиборів мера у 2006 році й на підтримку якої Соколов розраховує під час цьогорічних виборів в органи місцевого самоврядування. З іншого боку, як же не прислухатися до керівництва Кабінету Міністрів та реальної претендентки на президентське крісло, від якої залежить хоча б те, чи будуть гроші у бюджеті. Тож і доводилося морозити ніс та вуха під час передвиборчих виступів Юлії Володимирівни в Чернігові на Красній площі.

Але результатом реверансів «слуги двох господарів» стало те, що Соколов не виправдав сподівань жодної сторони. За результатами першого туру, в обласному центрі за Тимошенко проголосували 44 тисячі виборців, або 29,4%. Друге місце посів Віктор Янукович — 36 тисяч голосів, або 24,1%. Третім став Сергій Тігіпко: понад 27 тисяч «за», 18,6%. А це значить, що Соколову варто зважати й на нові політичні орієнтири.

До речі, згідно з останніми соціологічними дослідженнями, зараз блок Тігіпка набрав би на виборах до Чернігівської міськ­ради найбільше голосів — 15%, тоді як Партія регіонів і БЮТ — приблизно однаково, по 13 %. Далі — місцеві блоки.

Обіцянки — цяцянки…

Та було б наївним вважати, що проблеми Чернігова нинішньої зими залежать тільки від виборів та політичної кон’юнктури. Ще в січні минулого року під час затвердження бюджету депутати міської ради знали, що його дефіцит складає майже 20 млн. грн. Тоді мерія мріяла покрити дефіцит за рахунок коштів, отриманих від грального бізнесу та продажу землі. Одначе гральний бізнес в Україні був заборонений і перейшов у підпілля, а продавати землю за ціною, нижчою за її вартість, депутати не погодилися. В умовах кризи, коли більшість бюджетоутворюючих підприємств міста — ВАТ «ЧеЗаРа», «Чернігівавтодеталь», «Хімволокно» та ін. — ледве животіють і масово звільняють робітників, говорити про наповнення бюдже­ту не доводиться. Та й зовнішніх інвестицій у місті, окрім позики Світового банку на модернізацію водогону, давно не бачили.

Одна надія — на дотації з держбюджету та продаж землі. Але в умовах невизначеності і ймовірної зміни керівництва країни навряд чи Чернігів дочекається обіцяних мільйонів на побудову тролейбусної лінії в мікрорайон Масани, очищення річки Стрижень, реконструкцію стадіону ім. Гагаріна та інші соціальні проекти, про які так багато говорили протягом минулого року. Тож ідеться лише про проїдання власних резервів та наближення «розбитого корита».