Про українців, ув’язнених у нацистських концтаборах, досі широкому загалові майже не відомо. Хоча історики документально підтверджують, що українці в гітлерівських таборах становили 10 або й більше відсотків. Наприкінці минулого року в польській пресі вийшла друком стаття про українців у таборі «Майданек». Подано там, що українців у Майданеку було 3500. У додатках до статті вичислено лише біля 500 прізвищ. Обговорення статті було надруковане у варшавському українському тижневику «Наше слово» (www.nslowo.pl). Утім у Майданеку могло бути й більше українців. Подібна ситуація й з іншими таборами. На веб–сторінці концтабору «Аушвіц» (www.pl.auschwitz.org.pl) подано, що українців було там «кількасот». З них фотографічно продокументовано близько 550 осіб. Українська «Вікіпедія» подає, що в таборі «Аушвіц» перебувало 14,5 тисячі в’язнів (різних національностей) із території України.

65 років тому перестала існувати одна з найжахітніших нацистських «фабрик смерті» — концтабір «Аушвіц» (Освєнцім) неподалік Кракова у Польщі. Найбільше — понад мільйон (!) — у цьому концтаборі страчено євреїв. Угорських, грецьких, польських... Саме тому Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту Генасамблея ООН призначила на 27 січня. Цього року ця дата на міжнародному рівні відзначатиметься вчетверте, адже резолюцію ООН прийнято у листопаді 2005–го. «Цього дня є привід віддати належне жертвам і активізувати кампанію проти расової ненависті, на ґрунті якої виник Голокост, — йшлося в заяві Ради Європи. — Одна з основних цілей цієї кампанії — роз’яснити суть Голокосту молодому поколінню».