«Спас» рятує...

18.08.2009

Диво сталося після того, акцентують уважні запоріжці, як багатовіковим велетнем, який доживає на Верхній Хортиці, почали опікуватися… «спасівці»! Президент Всеукраїнської федерації «Спас» Олександр Притула зініціював передачу створеного навколо історичного дуба комплексу в оренду вихованцям цієї організації. Термін — 20 років, однак «спасівці» не зволікали з опікою. Першого ж «санітарного дня» зібрали навколо 700–річного дерева–ветерана і вивезли п’ять вантажівок сміття. А потім і час дива настав!

«Всемогутній Боже! Ти створив людей рівними, Ти наказав нам жити єдиною Родиною. Ми стоїмо перед Твоєю святістю, і усі люди під Покровом твоїм. Кожен живе, оточений Твоєю Благодаттю, і кожного ведеш. Ти у своїй долі!» — такий текст молитви до Всевишнього «спасівці» увічнили у камені на території комплексу, неподалік церкви. Цей пам’ятний знак у формі піраміди Олександр Притула вважає символом духовності, що позитивно впливає і на природу: «Відкрили «піраміду» — за тиждень під храмом пробилося джерельце води! Маємо намір пробурити свердловину, аби тамувати спрагу відвідувачів комплексу «Запорізький дуб». Пам’ятний знак встановлювали за участі Академії Універсальної Енергії Людини і Духовності та з благословення владики Йосипа. Невдовзі помітили, що після того, як було задіяно трикутник «церква — дуб — пам’ятний знак», єдина жива гілка засохлого дерева стала пишнішою і зеленішою! Тепер ми допомагаємо храму — аби над ним з’явився дзвін, а на комплексі функціонувала козацька православна школа».

Федерація «Спасу» вже витратила на розвиток комплексу майже 30 тисяч гривень. У планах — виставочна зала, кобзарська школа і суто меркантильні, для бодай часткової компенсації витрат, наміри — як–то відкриття кафе у традиціях винятково національної кухні. Наостанок — про чи не головне: розуміючи, що дуб, попри усі дива, доживає останні роки, запоріжці подбали про його нащадків. Років шість тому фахівці «Зеленгоспу» зібрали під деревом жменю жолудів і висадили їх у розсаднику. Наразі два десятки «діток» хортицького дуба сягнули людського зросту, і «спасівці» Олександра Притули одержали можливість висадити їх навколо дерева–легенди. Аби в історію він не пішов безслідно.

 

А ТИМ ЧАСОМ...

Найстарішим дубом України, як відомо, є 1100–літній «дуб Максима Залізняка», одне з природних чудес України. Релікт колишніх деревостоїв росте в центрі масиву поблизу села Буда Черкаської області. У 1972 році дуб отримав статус державної пам’ятки природи місцевого значення (ботанічний релікт). Це найбільше дерево в Україні та одне з десяти найбільших дерев у Європі. У 1997—1998 роках дуб почав всихати, і для його порятунку навколо стовбура у свердловини глибиною до 70 метрів закачали спецдобрива.

Наразі у цього велетня, повідомив кореспонденту УНІАН генеральний директор національного заповідника «Чигирин» Василь Полтавець, з’явився правнук: дубок заввишки у шість сантиметрів туристи виявили неподалік стовбура–«прадіда». Співробітники не сподівалися, що в цього славетного дуба з’являться «нащадки», позаяк у такому віці дерева припиняють плодоносити.

Молодий дубочок працівники філії заповідника «Чигирин» у Холодному Яру назвали «Правнуком», бо ж свого часу біля 25–метрового дуба–діда росла його «родина» — два дубки, «Син» та «Онук». Нещодавно з’ясувалося і те, що дуб Залізняка ще продовжує рости. Коли минулого літа заміряли його розміри, то побачили, що дерево стало на метр вищим, а його стовбур потовстішав на десять сантиметрів — до дев’яти метрів у діаметрі.