«Ілюзія страху». Курс — на «Оскар»

18.10.2008
«Ілюзія страху». Курс — на «Оскар»

Андрій Панін у ролі Короба: а до «Оскара» ближче, ніж до особистого щастя.

Збираючись на прес–конференцію, присвячену участі картини «Ілюзія страху» в конкурсі Американської кіноакадемії, кожен журналіст ставив перед собою щонайменше два професійні завдання. Перше — з’ясувати нарешті принципи відбору українських фільмів, які висуваються до такого престижного рейтингу, оскільки оскарівського комітету, що мав би опікуватися цим відбором, у нашій країні поки що немає. Друге — поспілкуватися з командою фільму, розпитати, як їм у кандидатах на «Оскар» і чи сподіваються вони на перемогу.

Уже за кілька хвилин після початку прес–конференції довелося визнати, що конструктивної відповіді на перше запитання чекати не варто. Голова Служби кінематографії Ганна Чміль на зустріч із пресою не прийшла, і цій самій пресі довелося задовольнятися розповіддю креативного продюсера «Ілюзія страху» Юрія Бутусова у стилі «Не називаючи прізвищ». Якщо коротко — то були заповнені анкети і отримана відповідь про позитивний результат. Автор відповіді — експертна рада Мінкультури, прізвища членів цієї Ради Бутусов не назвав, як і не уточнив, були в «Ілюзії...» конкуренти чи ні. Мовляв, наша справа — надіслати заявку і чекати відповіді.

Із другим завданням також почали виникати проблеми там, де їх виникати б і не повинно. Скажімо, команда картини якось дуже дивно реагувала на запитання про те, наскільки ця стрічка є українською. «А ви, що — хотіли тут побачити шаровари?» — запитав режисер Кирієнко. І далі дуже детально описав справжню, на його думку, українськість «Ілюзії страху». Режисера підтримала актриса Олена Бабенко, яка заявила, що журналісти мають такого талановитого Кирієнка «носити на руках», а не докучати питаннями про мову та процедуру висунення на «Оскар». «І взагалі, — обурилася Бабенко, — через те, що не могли з’ясувати, українським чи російським є фільм «Водій для Віри», ця картина свого часу не була представлена на конкурсі Американської кіноакадемії». Взагалі питання мови того вечора було справжнім подразником, на який реагували активно і часом навіть агресивно. Скажімо, намагання з’ясувати, чи дубльована ця стрічка українською і хто озвучував головних героїв, також здетонувало чимало ображених реплік. Аж до «А воно вам треба» (Не буду називати автора цієї «чемної» відповіді, зрештою, він дуже мила людина). Врешті–решт вдалося дізнатися, що український варіант картини таки є, а головного героя, Короба, роль якого у стрічці виконує Андрій Панін, озвучував Юрій Коваленко.

Як стало зрозуміло згодом, команда «Ілюзії страху» просто прагнула, щоб їх піднесений з приводу такої видатної події настрій розділили журналісти і не набридали якимись незручними запитаннями. Власне, журналісти не дуже й опиралися — зрештою, як би там не було, а вже саме висунення на «Оскар» заслуговує на компліменти. Залишається побажати, щоб до цих компліментів приєдналися й кіноакадеміки. Хоча б шляхом потрапляння «Ілюзії страху» до шорт–листа.

Стрічка вже побувала на Каннському кіноринку, Ял­тинському фестивалі продюсерського кіно, Виборзькому та Севастопольському фестивалях... Мала й невеличкий прокат — цього, до речі, вимагають умови висунення на «Оскар» — її бачили в Дніпропетровську, рідному місті автора книги Олександра Турчинова. А незабаром її зможуть подивитися всі охочі: 4 грудня розпочинається прокат «Ілюзії страху». Для українських кінотеатрів виготовлено 30 фільмокопій. «Ілюзією...» зацікавилася й Росія, до того ж, як розповів директор компанії «Аврора–фільм» Роман Мартиненко, наші північні сусіди навіть висловили готовність взяти на себе виготовлення 80 фільмокопій.

 

ДО РЕЧІ

До «Ілюзії страху» вершину під назвою «Оскар» намагалися взяти українські стрічки «Мамай» та «Аврора». Обидві спроби виявилися невдалими.