День народження театру — справа делікатна. Оскільки метрики в таких випадках не видають, театри, як правило, не переймаються надмірною педантичністю і свої круглі дати святкують цілий рік. Так і масштабніше, і зручніше, а то думай–гадай, коли починати відлік історії — з дня першої прем’єри, з репетиції цієї прем’єри чи з дня підписання відповідного наказу. Театр драми і комедії має гарний привід посвяткувати з математичною точністю, адже саме 7 вересня 1978 року відбувся перший збір трупи. І, залишивши урочистості на потім — зрештою, попереду ще цілий сезон, — пригадати все найцікавіше, що було в житті за ці тридцять років.
Першу виставу в репертуарі Театру драми і комедії — «Найвища точка — кохання» за Родіоном Феденьовим, було зіграно 21 квітня 1979 року. За свій більш ніж десятирічний мандрівний період — не маючи власного приміщення — театр зберіг своє обличчя та ім’я завдяки гостинності різних театральних майданчиків Києва. Новосілля, яке в колишньому кінотеатрі «Космос» відзначали виставою «Я завжди твоя наречена» за Іоселіані. Гастролі та фестивалі в Грузії, Білорусі, Німеччині, Туреччині, Польщі, сенсаційний спектакль «Брехня» (режисер Балабан уперше в російськомовному театрі поставив україномовну виставу), 2002 рік, коли в офіційній назві театру з’явилося заслужене «Академічний», 25 статуеток премії «Київська пектораль»... І подякувати тодішньому міністру культури Сергію Безклубенку, який був одним із ініціаторів створення цього театру.
Мені дуже подобається, як актор Анатолій Ященко порівняв будівлю Театру драми і комедії з кораблем — білосніжним, романтичним... Так і хочеться зійти на його «палубу» й поплисти подалі від метушні великого міста, в далекі й заманливі світи Шекспіра, Гоголя, Манна, Ростана, Чехова, Кокто... Поряд із ним сьогодні височіє диво архітектури торговельно–розважального призначення, де інша романтика, інше мистецтво, інші ціни на квитки і на каву, інші суми в гаманцях відвідувачів. Але заздрити хочеться все одно тим, хто вже багато років долає невеличку відстань від станції метро «Лівобережна» до улюбленого театру. Виховані на виставах Театру драми і комедії, в новому сезоні вони також стануть очевидцями цікавих (принаймні сподіватися на це є всі підстави) робіт провокативно–відвертого Андрія Білоуса, який готує «Ричарда ІІІ», патріарха й художнього керівника театру Едуарда Митницького, який обіцяє свою версію чеховських «Трьох сестер», завжди справедливого у своїх акцентах Олексія Лісовця — він на театральний сезон 2008—2009 запланував «Обличчя і маску» Кьяреллі...
9 вересня виставою «Дні пролітають зі свистом...» Театр драми і комедії починає свій 31–й сезон.
У Києві у вівторок, 30 квітня, стартував Фестиваль української писанки. На ньому було зафіксовано світовий рекорд із наймасовішого розпису майстрами з різних регіонів України. >>
МУР — це молодий музичний проєкт, що в своїх треках висвітлює одну з найболючіших трагедій українського народу XX століття — «Розстріляне відродження». >>
Композитори Ілля Разумейко та Роман Григорів, які створюють разом сучасні опери, а за одну з них навіть отримали Шевченківську премію, — 10 травня у Києві представлять свій новий твір Gaia-24. >>
Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив переможців відзнаки «Золоті письменники України» під час фестивалю «Книжкова країна». >>
Пам’ятаємо, як у післявоєнні роки сталінська камарилья вела боротьбу з т. зв. «космополітами», тобто тими людьми, які, побувавши в Європі, цікавились європейським способом життя, культурою, мистецтвом тих народів, яких московія «асвабаждала от гньота буржуазіі». >>
У квітні у столиці відбулася прем’єра спільного проєкту Херсонського обласного драматичного театру імені Миколи Куліша та Київського академічного театру «Колесо» — вистави про замасковані надії позбутися самотності «Надвечір’я з рок-н-ролом». >>
