Раз на рік і стара рушниця стріляє...

      «Перед вівторковим стартом я сказав нашим дівчатам: попередні два сезони були невдалими, але ми багато працювали, тож, мабуть, настав нарешті час «вистрелити», — розповів журналістам по телефону вже після завершення індивідуальної гонки на 15 км президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак. Він не приховував радості з приводу дещо несподіваного успіху: Олена Петрова піднялася на «бронзову» сходинку п'єдесталу. І це при тому, що перед початком чемпіонату в німецькому Обергофі керівництво збірної називало прийнятним як для часу подолання «української біатлонної кризи» місця в першій п'ятірці, десятці чи бодай «25-ці», що дає «стріляючим лижникам» право їздити на престижні міжнародні змагання за рахунок міжнародної федерації. А ось скромна 31-річна Петрова план перевиконала. Олена вже стала справжньою «паличкою-виручалочкою» України, адже, нагадаймо, на зимовій Олімпіаді в Нагано 1998 року саме вона принесла нам «срібло», причому в цій же дисципліні — 15-кілометровій «індивідуалці».

      Після того, як в Олени перед першою спринтерською гонкою в Обергофі зламалася гвинтівка й вона навіть не змогла вийти на старт і, відповідно, пропустила й «персьют» наступного дня, ані численні спортивні ЗМІ, ані просто глядачі-шанувальники цього захоплюючого виду спорту не гадали, що ця «невдаха» може зібратися й випередити численних фавориток. Такими на цій дистанції вважалися росіянки — неодноразова чемпіонка світу Альбіна Ахатова, олімпійська чемпіонка Ольга Пилєва, а також не менш титуловані біатлоністки — норвежка Лів-Грет Пуаре, француженка Сандрін Беллі та німкеня Мартіна Глагов. Щодо виступу росіянок, то фахівці-прогнозисти не помилилися, а от Пуаре, Глагов і Беллі в результаті залишилися ні з чим. Олена ж Петрова явно вирішила будь-що «помститися» долі за злий жарт із її гвинтівкою. Хоча чи варто очікувати від своєї зброї якоїсь постійності, якщо в українській збірній термін використання німецьких рушниць становить понад вісім років замість гарантійних двох-трьох, нова коштує понад 3,5 тис. євро, тож на безгрошів'ї випадає хіба що частіше возити на ремонт до Німеччини старі стволи. Звісно, для спортсменок із розвинених країн таких проблем не існує. Але ж є ще й особистісний фактор, який і «зіграв» позавчора в Обергофі.

      На відміну від перших двох днів змагань, коли відлигу змінював снігопад, усе це позначалося на якості траси й заважало правильно підібрати змазку для лиж, а вітер у своїх поривах був просто непередбачуваним, коригуючи стрільбу учасниць на власний розсуд, у вівторок погода видалася чи не ідеальною. На першому вогневому рубежі лідирувала Лів-Грет Пуаре, котра, бездоганно виконавши стрільбу лежачи, мабуть, уже тішилася наперед своїм третім на цьому чемпіонаті «золотом». Проте, як з'ясувалося пізніше, сподівання норвежки виявилися марними. Згадана вище Беллі не вибила чотири мішені, Глагов — три, Пуаре — п'ять. Ці зірки чемпіонату відповідно посіли четверте, шосте й восьме місця. А от росіянки, навпаки, продемонстрували стабільність у несхильності до «молока». Аж тут на арені з'явилася Петрова. Українка стартувала під 42-м номером (з-поміж 88 учасниць), при стрільбі схибила тричі й на фініші показала третій результат на той час: дві росіянки — попереду, решта — позаду, в тому числі Глагов, Пуаре, колишня співвітчизниця Зубрилова... Залишалося тримати кулаки в очікуванні. Ні, ані Беллі, ані болгарка Дафовська, яка випередила Олену в Нагано, результат Петрової не покращили... Є медаль!

      Наша співвітчизниця продемонструвала хороший темп бігу і порівняно з іншими непогано відстрілялася. (Цікаво, що під час минулої світової першості в Ханти-Мансійську Петрованацій же дисципліні також припустилася трьох помилок у стрільбі, але посіла лише 17-те місце). А, скажімо, якби позавчора швидкохідна Оленка вибила на одну мішень більше, могла б отримати й срібну медаль, адже від Ахатової, котра показала другий час і припустилася одного промаху, Петрову відділила рівно хвилина — якраз вимір штрафу за одну незбиту «тарілку». А якби обійшлася без похибок — мала б «золото»... Втім і «бронза» світової першості — дуже непогано для української команди, яка все ще переживає злам після «проваленої» Олімпіади-2002 у Солт-Лейк-Сіті. Приємно, що «показали зуби» й інші наші біатлоністки. Оксана Яковлєва — 18-та з трьома промахами, а екс-білоруска Ірина Тананайко взагалі не припустилася жодної помилки в стрільбі (єдина з 88 учасниць!), але їхала не надто прудко, показавши 21-й результат.

      Усе це дає підстави сподіватися на успіх і в жіночій естафеті. Про значні шанси на високі місця естафетників-чоловіків говорили ще раніше.

ТАБЛО

Чемпіонат світу (Обергоф, Німеччина). Індивідуальна гонка серед жінок на 15 км:

      1. Ольга Пилєва (Росія) — 49.43.0 (1 промах)

      2. Альбіна Ахатова (Росія) — + 41.0 (1)

      3. Олена Петрова (Україна) — + 1.41.5(3)

      ...18. Оксана Яковлєва (Україна) — +4.16.0(2)

      ...21. Ірина Тананайко (Україна) — + 4.39.8(0)

      ...41. Лілія Єфремова (Україна) — +7.10.1(6)