Шукали гриби, шукали сина

Тринадцятирічний Ярослав разом з бабусею, батьком та його товаришем з трьох годин дня збирали гриби в лісі поблизу села Юрівка Макарівського району на Київщині. Відсутність хлопчика дорослі побачили близько 17–ї, майже дві години намагалися знайти його самотужки. Та коли зрозуміли, що пошуки марні, звернулися до рятувальників. У лісі на той час стало вже зовсім темно.

Як розповіла Вікторія Рубан, начальник Центру пропаганди Головного управління МНС у Київській області, на пошуки хлопця негайно мобілізували 13 одиниць техніки та понад 80 людей — працівників МНС, міліції, Макарівського лісгоспу, також підключилися місцеві жителі та родичі. Одначе прочісування лісу нічого не дало. Бо Ярослав у цей час відсипався в хаті однієї з місцевих мешканок села Великі Гуляки сусіднього Фастівського району — за двадцять кілометрів від місця зникнення!

Як з’ясувалося, коли хлопець загубився, декілька годин проблукав, аж поки не знайшов стежину, що вивела з лісу. Вже там хлопець зустрів кількох місцевих мешканців, яких розпитував про дорогу до Юрівки. Але всі вони чомусь показували різні напрямки. Коли почало сутеніти, хлопець дуже змерз і зрозумів, що сам до рідного села не добереться. Тому попросився переночувати у місцевої жительки. Жінка забрала хлопчину до хати, нагодувала, одягла. Але чомусь їй не спало на думку повідомити ще комусь про «знахідку». Тим часом два райони області стояли «на вухах», розшукуючи його... Тільки наступного дня о пів на десяту ранку він почув з гучномовців пожежно–рятувальних автомобілів своє ім’я. Ярослав вибіг на вулицю і потрапив просто в обійми батька. Бабуся ж, побачивши свого онука цілим і неушкодженим, навіть втратила свідомість...