Дерусифікація робить Київ кращим

16:55, 06.02.2023
Дерусифікація робить Київ кращим

Назву Повітрофлотського проспекту придумали більшовики в 1923 році для вшанування «Красного Воздушного флота». (Фото з відкритих джерел)

Київ активно позбувається совєтсько-російської топоніміки.

 

Це нова хвиля українізації міста після проведеної раніше декомунізації. Вона робить нашу столицю більш українською та європейською.

 

Тому геть не розумію дивної ініціативи врятувати назву Повітрофлотського проспекту, яку придумали більшовики в 1923 році для вшанування «Красного Воздушного флота».

 

Її автори закликають «не дамо знищити історію Києва», але історія нашого міста не зводиться до совкової. 

 

Не помічати совєтських коренів цієї назви - це як вірити, що Дніпропетровськ було названо на честь апостола Петра, а не більшовика Петровського. 

 

Декомунізація, десовєтізація, дерусифікація Києва - роблять місто кращим.

 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Київ лідирує серед українських міст за кількістю перейменованих топонімів

  • Кацапський стиль

    15 березня 1939 року на території сучасного Закарпаття було проголошено державну самостійність Карпатської України, проти якої одразу ж виступила Угорщина. >>

  • Наслідки Будапештського меморандуму: Білл Клінтон мовчить

    Президент Клінтон думав про безпеку своєї країни, оскільки міжконтинентальні балістичні ракети були націлені раніше Москвою насамперед на США. Але що ми бачимо в сумнозвісному Будапештському меморандумі, який підписав 5 грудня 1994 року Президент Леонід Кучма? >>

  • Шевченко попереджав про злодюжну й загарбницьку сутність московщини

    Живучи в XIX столітті, Шевченко справедливо викривав тих, хто й зараз вдерся на нашу землю. Викривав через біль, страждання, лють і руїни, які вони після себе лишали тоді і лишають нині. Він їх не називав росіянами, він висловлювався інакше: «чужі люде», «недолюди». >>

  • Чому знесли пам’ятник Чкалову в Києві

    Пам’ятники мають асоціюватись у народа з власною історією, з власними перемогами на фронтах, в культурі, науці. Пам’ятники мають створювати сакральне поле в наших містах і бути дороговказом для наших дітей. Пам’ятник чужинцю – це не пам’ятник, бо ми не пам’ятаємо цих людей, це ідеологічний маркер. >>