Не сміємо святкувати з агресором

13:56, 26.04.2022
Не сміємо святкувати з агресором

Парламент має ухвали законопроєкт 7297, який встановлює 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом. (facebook.com/volodymyr.viatrovych)

Виховані на культі «пабєди» росіяни вбивали в Бучі, Гостомелі, Бородянці.

 

Вони зараз вбивають у Маріуполі і там же готуються відзначати «Дєнь побєди» 9 травня.

 

Ми не сміємо цього року святкувати разом з агресором.

 

Бо робимо його сильнішим.

 

Бо стаємо слабшим.

 

Тому парламент має ухвали законопроєкт 7297, який встановлює 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом.

 

Вшануємо разом з усіма європейськими народами.

 

А наступного дня разом з ними відзначимо День Європи.

 

Нам потрібна наша перемога і вона почнеться з перемоги над «пабєдою».

 

Підтримайте цю ідею, поширюйте текст і малюнок, вимагайте ухвалення цього рішення парламентом.

 

Разом переможемо!

  • Люди, завдяки яким постала українська держава

    Досі типовою є ситуація, коли борці за незалежність, які пережили роки комуністичних таборів, живуть у бідності. Їхні пенсії значно нижчі за пенсії їхніх катів - колишніх суддів, прокурорів, працівників КГБ, МВС тощо, є значно вищими. >>

  • Тризуб з білорусі, не лише сенсація

    Полоцькі князі спадкували без змін знак батьків протягом кількох поколінь. Тож, знак Ізяслава Володимировича успадкував його син Брячислав Ізяславич за правління якого (1003-1044 рр) і почали на денця посуду ставити клейма з княжими знаками. >>

  • Терор проти окупантів

    Уявіть собі, що спостерігаєте таку сцену. В кафе заходять двоє чоловіків. Чекають кілька хвилин, поки до них долучається третій. Той підсідає за їхніх столик. Розмова на трьох триває кілька хвилин, поки до стола не підходить ще один, який раптом розстрілює трьох співрозмовників і тікає. >>

  • Чому сталася ця війна

    Якщо дійду до інстаграм, то юна бариста в кав’ярні поруч київського помешкання моїх друзів, де я тимчасово живу, на мене підпишеться. Бо у неї тільки інста, а у мене - фейсбук. Така ось прірва у комунікаціях. >>

  • Дерашизація або демосквизація: не можна дерусифікувати те, що Руссю не було

    Термін «русифікація» і антонім до нього «дерусифікація» суперечать тотожності історичних назв «Україна» і «Русь». Після викрадення Московією у XVIII столітті однієї з цих тотожних назв видатний український історик Михайло Грушевський намагався повернути вкрадене, об’єднавши ці дві назви в єдину « >>

  • Голосування по назвах метро – недійсне

    Друзі, отже, перейменування 5 станцій київського метро через голосування – не відбулось. Маємо це визнати та зупинити подальший фарс. Виявилось, чиновники порушували закон і не знають історії. >>