Додому. До Європи. До пам’яті і примирення.

12:22, 08.05.2021
Додому. До Європи. До пам’яті і примирення.

І тому ми говоримо «ніколи знову!».

8 травня мільйони людей у Європі згадують біль війни. 
 
Вони відшуковують сенс порозуміння, бо ж конфлікти - це елемент нашої природи, а от спосіб їх розв’язання говорить про рівень нашої цивілізації. 
 
Міркують про примирення, бо ж втратили близьких. 
 
В нашому поколінні ці втрачені долі часто змішалися і ми вже самі нерідко є живим пам’ятником примиренню. 
 
Торжеством любові над ненавистю. 
 
Україна - не виняток, а навіть квінтесенція цієі історії болю, і цього тріумфу життя. 
 
І тільки в Росії кічаться самогубством, возвеличують душогуба. Вони нервово, із сумішшю злості і радості радянської людини, яка останньою в кілометровій черзі схопила пайку дефіцитної в «космічній державі» сметани і озирається на «лохів», котрим не пощастило. 
 
І ця травму життя в побєдівшому Союзі теж важливо враховувати для розуміння психології людей. Для пошуку джерел до змін, до відродження, до свободи. 
 
Але в Росії їм і так добре, а якщо й не добре, то пропаганда пояснить. Хтось думає, а що таке пропаганда? Це ж не КГБ. Але вже видно, що на найбільш буйних є цей інструмент.
 
Важливо, що ми, українці, звідтіля вирвалися.
 
Важливо не зупиняти наш шлях. Додому. До Європи. До пам’яті і примирення. 
 
І охороняти кордони.
 
Бо тільки там, де пам’ятають загиблих, будуть ті, хто захищає живих. 
 
Тому сьогодні 8 травня ми разом із Європою відзначаємо День пам’яті і примирення.  
 
А завтра 9 травня нагадуємо, що це День перемоги НАД НАЦИЗМОМ.
 
Наша перемога ж настала 24 серпня 1991 року із відновленням незалежності соборної України. 
 
І тому ми говоримо «ніколи знову!», бо якщо ми не в силі відвернути війну (це завжди справа не однієї сторони) - ми в силі захищати свої, українські, інтереси. Захистити нашу перемогу 1991го. 
 
Не допустити загнання українських чоловіків і жінок в армії диктаторів, котрі то миряться, то змагаються за власне его. 
 
Ми в силі робити сміливий дорослий вибір захищати свою землю, наших старих та дітей за будь яких обставин. 
 
І коли в другій світовій таких була «жменька» УПА, то зараз в нас - сильна нова українська армія. Зараз в нас - незалежна, суверенна країна. І покоління, для якого вибір майбутнього очевидний, замість участі у перепалках щодо давньої війни. 
 
А ми, історики і наша команда, яка роками працює, щоб погляд на минуле теж був нашим. Українським.
  • Люди, завдяки яким постала українська держава

    Досі типовою є ситуація, коли борці за незалежність, які пережили роки комуністичних таборів, живуть у бідності. Їхні пенсії значно нижчі за пенсії їхніх катів - колишніх суддів, прокурорів, працівників КГБ, МВС тощо, є значно вищими. >>

  • Тризуб з білорусі, не лише сенсація

    Полоцькі князі спадкували без змін знак батьків протягом кількох поколінь. Тож, знак Ізяслава Володимировича успадкував його син Брячислав Ізяславич за правління якого (1003-1044 рр) і почали на денця посуду ставити клейма з княжими знаками. >>

  • Терор проти окупантів

    Уявіть собі, що спостерігаєте таку сцену. В кафе заходять двоє чоловіків. Чекають кілька хвилин, поки до них долучається третій. Той підсідає за їхніх столик. Розмова на трьох триває кілька хвилин, поки до стола не підходить ще один, який раптом розстрілює трьох співрозмовників і тікає. >>

  • Чому сталася ця війна

    Якщо дійду до інстаграм, то юна бариста в кав’ярні поруч київського помешкання моїх друзів, де я тимчасово живу, на мене підпишеться. Бо у неї тільки інста, а у мене - фейсбук. Така ось прірва у комунікаціях. >>

  • Дерашизація або демосквизація: не можна дерусифікувати те, що Руссю не було

    Термін «русифікація» і антонім до нього «дерусифікація» суперечать тотожності історичних назв «Україна» і «Русь». Після викрадення Московією у XVIII столітті однієї з цих тотожних назв видатний український історик Михайло Грушевський намагався повернути вкрадене, об’єднавши ці дві назви в єдину « >>

  • Голосування по назвах метро – недійсне

    Друзі, отже, перейменування 5 станцій київського метро через голосування – не відбулось. Маємо це визнати та зупинити подальший фарс. Виявилось, чиновники порушували закон і не знають історії. >>