Феномен Зеленського: чорна скринька, яка насправді порожня

12:57, 02.02.2019

Зеленського самі обставини винесли на перше місце. І для мене тут немає нічого дивного.
 
Пригадайте опитування Демініціатив (чи то було інтерв’ю Ірини Бекешкіної для "УП" - точно не пригадаю) влітку торік.
 
Там йшлося, що 60% українців чекають нових облич у політиці. Хіба така масивна брила суспільних очікувань могла десь розчинитись по дорозі за півроку?
 
Ні.
 
І тепер від неї найбільше дісталося Вові. Знову ж таки, в силу об’єктивних обставин.
 
Не через його харизму і лідерські якості, а тим паче не через його програму і не через його команду.
 
Усе це поки чорна скринька, яку він триматиме максимально довго зачиненою перед нашим носом аж до дня голосування. Чому? Бо вона порожня.
 
Феномен Зеленського - це, по-перше, відмова Вакарчука виходити на сцену.
 
По-друге, це нездатність Садового і Гриценка об’єднатися, щоб попри свої немолоді вже обличчя запропонувати альтернативу і набрати в команду максимально нових.
 
По-третє, це досить вагоме суспільне несприйняття Тимошенко-Порошенко, яке також має свої досить широкі і глибокі межі в електоральних уподобаннях.
 
По-четверте, підросло нове покоління виборців, яке природно хоче свого порядку денного і своїх представників у владі.
 
П’яте. Але це покоління не може знайти себе в симпатіях до масових структурованих політичних сил нового покоління. Бо попросту нема таких партій. А ті, що виросли з громадського активізму, завузькі, і вони не репрезентують вповні якогось нового середнього креативного класу.
 
І не через свої організаційні чи ідеологічні вади. А через те, що цього класу попросту ще повністю не сформовано.
 
У нас для нього об’єктивно завузький економічний базис.
 
Іншими словами - у нас замало малих підприємців, замалий приватний сектор самозайнятих і самодостатніх громадян порівняно з сусідніми Польщею і Чехією, аби вони себе глибоко відрефлексували і стали чинником не просто впливу, а замовником певної політики і активними учасниками її формування, а згодом і її впровадження, перемагаючи у виборах.
 
При цьому за лідерами перегонів стоїть реальний великий капітал і його інтереси.
 
Все ті ж Коломойський, Фірташ, Ахмєтов, десь Пінчук, плюс російські гроші.
 
І реально нам обирати доводеться все одно серед них.
 
Для мене цей вибір ґрунтується ще й з огляду на те, хто з них найменше залежний від цих грошових потоків і хто мінімум втримає статус-кво у протистоянні з РФ, максимум - буде витримувати жорстку лінію і розбудовувати далі потужну міжнародну антикремлівську коаліцію, нарощуватиме збройні сили. Продовження співпраці з МВФ і чіткий безкомпромісний курс на НАТО та ЄС теж має значення.
 
Хто ж це?
 
А це, на мою думку, поки Порошенко, проти якого Путін і Росія годні на все. І це для мене в часі війни найважливіший маркер.
 
Але то вже окрема історія.
 
Так, друзі, і ще одне - я не агітую вас за Порошенка, а просто ділюся своїми міркуваннями.
 
Не працюю в його штабі, не працюю порохоботом, не отримую за це гроші.
 
Це моя громадянська позиція, яка в 44 роки точно будується не на гаслах.
 
Тому прошу в коментарях не нападати, а подавати свої думки - за кого ви і чому.

  • «Кандиди», «кандиди»...

    «Латинсько-український словник» (що може бути далі від виборів!) подає значення слова... candidus, a, um — білосніжний, блискучий, осяйний, чистий, ясний. >>

  • Україна в небезпецi,

    «Калигула, Кай, третий римский император (37-41). Сума­сбродный деспот, возведенный на престол войсками. Желая уничтожить сенат, призрачный остаток учреждений республиканского Рима, возвел в сенаторы своего коня. Был убит». >>

  • 5 років тому під Слов'янськом убито капітана СБУ Геннадія Біліченка

    П'ять років минуло з тих пір, як під Слов'янському пострілами із засідки був убитий капітан СБУ Геннадій Біліченко. Людина, який мав наказ "не відповідати на провокації". Убивши Геннадія, Гіркін сказав в перехопленій телефонній розмові, яку почула вся Україна: "покришили когось великого". >>

  • Що буде, якщо все-таки переможе Зеленський

    Ви запитаєте, "а чому Зеленський не може робити те, що робить Порошенко?”. Не може, бо не дуже розумний і не має здібностей – це зрозуміло кожному, хто слухав його виступи без сценарію. Не може, бо він “малорос”, який не любить Україну і мріє “повернути все як було” >>

  • Зеленський, Пінчук і Путін: «брати-близнюки»

    Зеленський підтримав офіційну позицію держави, що Крим належить Україні. Однак він ніяким чином не пояснив, як планує повертати контроль України над ним. Зеленський, зокрема, зазначив, що "Крим повернеться після зміни правлячого режиму в Росії". >>