Бог ощадливості аплодує!

18:57, 30.07.2016

Одна моя знайома фанатично поклонялася богу ощадливості.


- Ніколи не купуй свіжий хліб, - повчала щиро, - бо він смачний і його одразу з'їдять. Я завжди купую вчорашній і його вистачає на два дні.


За тією ж логікою, вона ніколи не ходила в перукарню:


- Платити гроші за те, щоб мені підрізали чолку? Да я сама можу.


Купуючи найдешевшу фарбу для волосся, примудрялася розтягати її на два рази фарбування:


- Мені тільки корені підфарбувати. Кому яке діло до кольору мого волосся. Ну і що, що тут руде, а там червоне.


Одного разу вона трохи не вмерла зі спраги серед білого дня, бо забула вдома пляшечку з водою. А купити щось попити в кіоску їй забороняв її бог.


- У мене аж у роті усе затерпло і думала, що ось тут, прямо на тротуарі впаду, але я таки дотерпіла й дійшла додому, - хвалилася потім.


А тоді від неї пішов чоловік. Просто так. Ні до кого. А саме від неї.


Вона сиділа на моїй кухні зі своєю вічно нерівною чолкою і ридма ридала:


- Чому? Я ж все для нього робила. Десять років! Десять! Жодної зайвої копійки не витрачала. Усе - в сім'ю. А він, гад, сказав, що хоче наїстися хліба. Можна подумати, я його голодом морила...


І тут я побачила, що її бог сидить на моєму холодильнику і вдоволено мружиться.

 

Я мала б про це їй сказати, але не знала правильних слів. Тому просто почала мити джезву, щоб зробити ще одну каву.


- Ти викинула гущу, - стрімко вийшла з безутішного трансу знайома, - ти дурна! Ми ж тільки один раз її варили! А її можна варити тричі.


Її бог на моєму холодильнику був у захваті й аплодував стоячи.


Думаю, її чоловік був святим, що тримався аж десять років....