Олімпійський чемпіон Ілля Ковтун офіційно став «хорватом»
Офіційно змінив спортивне громадянство з українського на хорватське 11 липня гімнаст Ілля Ковтун, який на Олімпіаді 2024 року виборов срібну медаль для України. >>
Текст спільної заяви прибалтійських країн. (Фото: Фейсбук Žygis Pavilionis)
Зі спільною заявою щодо повної підтримки України у війні з Росією, а також її членства у Європейському Союзі та НАТО, виступили Комітети у закордонних справах парламентів Естонії, Латвії та Литви.
Як інформує УМ, про це повідомив голова комітету закордонних справ литовського парламенту Жигімантас Павільоніс у Facebook.
Засідання комітетів відбулося у п’ятницю, 6 червня, в місті Бірштонас, Литва. У підсумковому документі сторони підтвердили свою непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, а також наголосили – перемога України над Росією та її вступ до НАТО є ключовими умовами справедливого й тривалого миру в Європі.
Також вони звернули увагу на те, що членство України в НАТО забезпечить міцну основу для євроатлантичної безпеки та зазначили, що повномасштабна війна Росії є грубим порушенням міжнародного права, Статуту ООН та базових норм прав людини.
Відтак у заяві країни перелічили п’ять ключових зобов’язань:
Підтримувати Україну до її повної перемоги – зокрема, звільнення усіх тимчасово окупованих територій, покарання воєнних злочинців та реалізація принципів міжнародного правосуддя.
Сприяти вступу України до ЄС, з метою завершення переговорів до 2030 року та набуття повноправного членства.
Підтримувати євроатлантичний курс України, з урахуванням рішень самітів НАТО у Бухаресті (2008), Вільнюсі (2023) та Вашингтоні (2024), а також закликати до ухвалення конкретних рішень на саміті НАТО 2025 року в Гаазі.
Розвивати оборонну співпрацю з Україною, зокрема сприяти її приєднанню до Об’єднаних експедиційних сил (JEF) як кроку до глибшої інтеграції в сфері безпеки.
Посилювати дипломатичний тиск на Росію – ізоляція в міжнародних організаціях, розширення санкцій та притягнення до відповідальності за злочини проти України.
Комітети трьох країн також закликали інші парламенти, міжнародні інституції та уряди підтримати цю заяву та вжити відповідних кроків на шляху до перемоги України, її відбудови та повноцінної інтеграції у євроатлантичну спільноту.
Зазначимо, наприкінці червня у Гаазі пройде саміт НАТО. Як писала "ЄвроПравда", лідери країн НАТО готуються ухвалити рішення про збільшення оборонних витрат до 5% від ВВП – частину цих витрат дозволять спрямовувати на підтримку України, що може істотно посилити обороноздатність українських Сил оборони.
Як очікується, нову ціль витрат буде розділено: 3,5% ВВП – на безпосередньо військові потреби, ще 1,5% – на ширші безпекові проєкти, зокрема інфраструктуру.
Деякі країни НАТО, як-от Канада та Люксембург, можуть використати допомогу Україні як частину виконання нових зобов'язань щодо збільшення оборонних витрат до 5% ВВП.
Як повідомляла УМ, Опитування українців: членство в НАТО є пріорітетнішим ніж вступ у ЄС.
Офіційно змінив спортивне громадянство з українського на хорватське 11 липня гімнаст Ілля Ковтун, який на Олімпіаді 2024 року виборов срібну медаль для України. >>
Активіста Майдану, політвʼязня кремля Андрія Коломійця, якого рф незаконно засудила та утримувала 10 років, нарешті повернули в Україну. >>
Про запуск ініціативи BraveTech EU для розвитку оборонних інновацій шляхом використання перевірених на полі бою технологій та зміцнення співпраці між ЄС та Україною – 11 липня оголосила Європейська комісія в партнерстві з Україною. >>
У Римі 10 липня під час Міжнародної конференції з питань відновлення України - українська делегація змогла домовитися про укладення кількох сотень угод, представити гуманітарний аспект відбудови нашої країни, зокрема тему людського виміру відновлення. >>
«Історичну» угоду про постачання зенітних ракет компанії Thales уклали Велика Британія та Україна - це найбільший контракт для України, який коли-небудь укладали за підтримки британського агентства експортного кредитування. >>
В Україні цьогоріч у червні зафіксували найвищу за останні три роки кількість жертв серед цивільних: загинули 232 людини, ще 1 343 постраждали. >>