Нещодавно в Києві, у кінотеатрі «Жовтень», відбулися Дні турецького кіно.
На відкриття кінофоруму завітали почесні гості, зокрема Надзвичайний і Повноважний Посол Турецької Республіки в Україні Мустафа Левент Більген, аташе з питань культури та інформації Умут Оздемір, представники українських академічних і творчих кіл.
Пан посол зазначив, що мета такого проєкту — це насамперед ознайомлення українців із сучасною культурою Туреччини та зміцнення дружніх відносин між двома країнами.
Тим часом Умут Оздемір розповів, що за останні роки в Туреччині відбувалося багато економічних та політичних перетворень, що не могло не відбитися й на кінематографі країни.
За його словами, на даному етапі кількість вітчизняних фільмів, які вийшли у прокат 2024 року, досягла 233, а загальна кількість глядачів сягнула позначки 32 мільйони.
Він також зазначив, що в останні роки турецькі фільми користуються великою популярністю на міжнародному рівні та повертаються з нагородами з таких важливих фестивалів, як Каннський та Берлінський, а турецькі серіали, які транслюють у багатьох країнах світу, дивляться близько 700 мільйонів глядачів.
А все тому, каже Умут Оздемір, що міністерство культури Туреччини приділяє велику увагу розвиткові вітчизняного кінематографа та всіляко сприяє фінансово. Звідси й хороший результат.
У цьому змогли переконатися під час відкриття Днів турецького кіно запрошені гості. Розпочався кінофестиваль із фільму «Фокусник» (Hokkabaz), режисер Алі Танер Балтаджи. У ролях Джем Йилмаз, Мазхар Алансон, Озлем Текін і Туна Орхан. Фільм легкий.
Ідеться, як ви вже здогадалися, про фокусника, який разом зі своїм другом і асистентом та батьком, учасником війни на Кіпрі, який має деякі проблеми з ментальним здоров’ям, вирушають зі Стамбула.
Точніше, вони звідти фактично тікають. Утім їхні пригоди лише починаються і вони щоразу втрапляють у нові халепи. Під час однієї з таких герої знайомляться з дівчиною Фатьмою — і закручується нова інтрига…
Під час Днів турецького кіно у Києві також були представлені картини «Кохання любить випадковості», «Одного разу в Анталії» та «Довга історія». Фільми різні за жанрами і наповненням.
Приміром, «Кохання любить випадковості» пропонує сердечну та емоційну історію, відсилаючи глядача в 1970-ті, спирається на популярну тоді культуру, музику, стиль життя, звички та традиції.
Сюжет «Одного разу в Анталії» розгортається навколо пошуків жертви вбивства, в якому зізнався поліції підозрюваний. Рано осиротівши, Алі іммігрує зі своїм дідом-борцем із Болгарії до Туреччини. Вони оселяються у Стамбулі. Це вже про фільм «Довга історія».
Знайомство з турецьким кіно є різноманітним і таким, що спонукає уважніше подивитися на кінематограф цієї країни. Варто згадати, що неабиякою популярністю у світі користуються турецькі серіали. Наприклад, «Величне століття» про нашу Роксолану, яка стала дружиною султана Сулеймана, було експортовано в понад 80 країн.
