Вітчизняний політикум не полишають розмови про можливу «зраду», яка полягає у бажанні керівництва держави піти на поступки Кремлю і надати певний правовий статус ОРДЛО.
Нібито на останніх перемовинах сторін у Берліні на початку липня росіяни навіть поставили ультиматум Києву: проєкт поправок до Конституції України, які б окреслили так званий «особливий статус» Донбасу, має бути представлено до 6 липня. Інакше Москва проігнорує наступні перемовини у форматі «нормандської четвірки».
Жодних ультиматумів
Утiм про цей «ультиматум» повідомляли лише російські ЗМІ, посилаючись на власні анонімні джерела у Кремлі. Але жоден високопосадовець Білокам’яної офіційно цього не підтвердив. Вочевидь, росіянам потрібен був «інформаційний галас» навколо питання, яке їм навіть у звичній агресивній манері не вдається зрушити з місця.
Хіба що учасник перемовин у Берліні, заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак сказав, що до проведення зустрічі в «нормандському форматі» на вищому рівні Україні необхідно прийняти й погодити з Донбасом десятки законів.
У відповідь на це президент Володимир Зеленський заявив, що від України ніхто не може нічого вимагати на міжнародній арені, зокрема й прийняття закону про «особливий статус Донбасу».
Нинішню позицію Києва з цього дражливого питання дещо роз’яснив учасник берлінської зустрічі віцепрем’єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.
За його словами, у столиці Німеччини представники Росії жодним словом не згадували про «особливий статус» ОРДЛО.
«Я тут свідок, я вам абсолютно свідомо засвідчую перед усією аудиторією — ніяких ультиматумів (щодо «особливого статусу». — Ред.) протягом 12 годин я особисто не почув і не побачив. А я там був усі 12 годин», — сказав пан Резніков у ефірі програми «Свобода слова».
І додав, що московську делегацію найбільше цікавило, як Київ планує виконувати 11 пункт комплексу заходів Мінських угод, в якому йдеться про правові аспекти врегулювання конфлікту, де йдеться про низку законодавчих актів тощо.
«Ми їм вкотре розповіли, що ніякого «особливого статусу» в Конституції України бути не може», — наголосив урядовець.
А щодо зустрічі «нормандської четвірки» на найвищому рівні — Меркель, Макрон, Зеленський і Путін, то, на припущення Резнікова, вона може відбутись у серпні.
«Можливо, наступний «Берлін» (нормандська зустріч. — Ред.), уже як зустріч політичних лідерів чотирьох країн «нормандського формату» за великим рахунком має відбутись після того, як буде зрозуміло, що виконаний «Париж» (домовленості, укладені у Парижі у грудні 2019 року. — Ред.). Але я переконаний, що впродовж серпня така зустріч можлива. При умові, що ми дійсно рухаємось назустріч», — сказав віцепрем’єр.
І зауважив, що «наші опоненти» (мається на увазі Росія. — Ред.), можуть спеціально затягувати час або навпаки, в разі, якщо їм щось буде потрібно на цих перемовинах.
Представники Донбасу з українським паспортом
Цікаво, що віцепрем’єрміністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков «зізнався», що був одним з авторів створення Консультативної ради за участі представників
ОРДЛО як дорадчого органу, але з іншою назвою.
«Я почав про це думати, коли мене запросили експертом поїхати в Мінськ у серпні минулого року. І коли я прочитав пункти 11, 12 і 9 (Мінських угод. — Ред.), у яких сказано, що потрібно «проводити консультації, обговорення та погодження з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей», я поставив запитання П’єру Морелю (координатор робочої групи з політичних питань. — Авт.): «А хто ці люди? Де вони беруться, і хто їх призначає», — каже урядовець.
За його словами, в Мінських угодах не прописано, хто саме має представляти ОРДЛО. Тому Резніков ухопився за цей шанс, щоб інтегрувати в цей процес наших представників окупованого Донбасу, а не відвертих сепаратистів, які давно мають у кишені російські паспорти.
Відтак iз червня у засіданнях політичної підгрупи тристоронньої контактної групи по Донбасу беруть участь четверо вимушених переселенців із Донецька і Луганська, які не зрадили Україні: журналісти Сергій Гармаш, Денис Казанський, лікар-травматолог Костянтин Лібстер і юрист, голова ГО «Луганське земляцтво» Вадим Горан.
Не дивно, що таке залучення до перемовин у Мінську переселенців iз Донбасу позитивно сприйняла міжнародна спільнота.
Вибори лише під українським прапором
Днями щодо «особливого статусу» Донбасу, на якому не втомлюється наполягати Кремль, висловився й секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов, який просто не уявляє проведення виборів в ОРДЛО без українського прапору і не за українським законодавством.
За його словами, вибори там рано чи пізно відбудуться, але лише за українським законодавством, за участю української Центрвиборчкому, українських партій та засобів масової інформації.
«Що стосується виборів на Донбасі — мають відбутися певні умови, щоб вони там відбулися. На сьогодні я не бачу, як там можуть відбуватися вибори. Якщо будуть якісь зміни, якісь процеси, рано чи пізно там будуть вибори відбуватися», — заявив секретар РНБО в інтерв’ю «Українській правді».
Пан Данілов наголосив, що вибори мають відбуватися на українській території, а над виборчою дільницею має бути український прапор, але поки що йому «складно уявити такі умови».
За його словами, зараз робочі групи в межах мінського та нормандського процесів працюють над цим питанням, водночас «є межі, через які Україна ніколи не переходитиме».
