У заяві для бізнесвидання «Хандельсблатт» посол США у Німеччині Річард Ґренелл сказав, що американці мають намір запобігти завершенню будівництва газопроводу «Північний потік-2».
«Введення подальших санкцій отримало надпартійне схвалення. Незважаючи на виборчу кампанію у США, законодавчий процес може бути реалізований швидко», — заявив Ґренелл, посилаючись на розмову з членами Конгресу. Посол вкотре розкритикував уряд Німеччини за підтримку проєкту російського «Газпрому».
«Німеччина повинна припинити годувати звіра, водночас недостатньо фінансуючи НАТО», — наголосив дипломат.
Як пише «Хандельсблатт», досі не зрозуміло, яку форму приймують нові санкції. Це можуть бути як торгові штрафи для компаній, котрі постійно обслуговують трубопровід, використовуючи для цього спеціалізоване обладнання, так і для покупців російського газу.
США обґрунтовують негативне ставлення до «Північного потоку-2» тим, що той збільшить залежність Європи від російського газу. Позицію США також поділяють Польща та Україна.
Минулорічні санкції США змусили швейцарську компанію Allseas відкликати свої трубопрокладні судна, що в рамках проєкту прокладали труби дном Балтійського моря. На сьогодні довжина відсутнього відрізка трубопроводу становить 65 кілометрів на одній із гілок та 85 кілометрів на другій.
За оприлюдненими даними Федеральної митної служби РФ, у деяких випадках відбулося навіть семиразове зниження продажів російського газу. За даними Федеральної митної служби, його експорт до Німеччини у березні впав на 45 відсотків у порівнянні з березнем 2019 року.
Туреччина в березні придбала лише 210 мільйонів кубометрів, тоді як у березні 2019 року — 1,418 мільярда кубометрів, будучи одним з основних експортних ринків «Газпрому».
Поставки газу до Австрії впали на чверть, до Білорусі — на вісім відсотків. Як причина вказується тепла зима та зниження попиту внаслідок пандемії коронавірусу. Експерти прогнозують, що до кінця 2020 року частка «Газпрому» на європейському ринку газу знизиться на 5 процентних пунктів (із 39 до 34).
Як повідомляє російське видання «Коммерсант», країни Євросоюзу обмежують закупівлю російського газу, тому «Газпром» цьогоріч буде змушений знизити ціну сировини і обмежити постачання палива.
Оскільки ж 17 травня закінчився термін дії довгострокової угоди між «Газпромом» та компанією Europol Gaz на транзит російського газу трубопроводом Ямал — Європа, який пролягає через Польщу, «Газпром» систематично скорочуватиме транспортування ним газу, одночасно збільшуючи транзит через Північний газопровід до Німеччини, а також газопроводом, що проходить через Україну.
Очікується, що через зменшення попиту ціна впаде нижче 100 доларів за тисячу кубометрів газу. Цьому сприяє зацікавленість країн ЄС у диверсифікації постачання енергоносіїв.
У 2022 році також закінчується контракт на постачання газу з Росії до Польщі. Цей контракт поляки також не мають наміру продовжувати. Адже газопровід Baltic Pipe об’єднає польську та данську газотранспортні системи, доставляючи газ із норвезького шельфу. У самій Польщі щорічно видобувається майже 4 мільярди кубометрів газу, а використовується понад 19 мільярдів кубометрів.
Тепер, після закінчення терміну дії 20-річної угоди, російський газ пливе територією Польщі на принципах, визначених законом Євросоюзу. Тобто Польща повністю контролює трубопровід та може його використовувати відповідно до власних економічних інтересів, регулюючи ціну транзиту на основі організованих аукціонів.
Голова Польської нафтогазової компанії (PGNiG) Єжи Квєцінський нагадав, що до польського газопорту надходить газ Катару та США. І з 2022 року польська економіка має повністю звільниться від постачання газу з Росії.
20 травня Суд ЄС відхилив позов «Північного потоку-2» щодо обов’язку сповна дотримуватися газової директиви ЄС. Компанії Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG вимагали часткової ануляції внесення змін до директиви та її скасування в повному обсязі, аргументуючи її дисонансом із договорами про передачу газу, укладеними з «Газпромом».
Директива, яка діє з 23 травня 2019 року, запровадила положення про те, що потенційно частина газопроводів, розташованих між державою-членом ЄС і третьою країною, які потрапляють на територію держав-членів, підпадає, серед іншого, під національні норми.
Суд зазначив, що директива не стосується безпосередньо компаній-скаржників, а регулюючі органи окремих держав-членів можуть приймати рішення відступити від положень. Таким чином, Суд ЄС поховав надії як самого «Газпрому», так і його німецьких партнерів.
