Рада затвердила закон про банківські послуги для Укрпошти попри заперечення НБУ

16:11, 19.05.2020
Рада затвердила закон про банківські послуги для Укрпошти попри заперечення НБУ

2017 року "Укрпошта" вже ініціювала законопроєкт про розширення фінансових послуг, проте він так і не був ухвалений.

Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроєкт №2788-д, який дозволяє "Укрпошті" видавати банківські картки та здійснювати фінансові операції.

 

За відповідне рішення проголосували 232 депутати.  З них 197 голосів дала президентська фракція "Слуга народу" (щоб подивитися результати поіменного голосування, доскрольте до кінця сторінки).

 

Окрім "слуг народу", документ підтримали: один нардеп – від "ОПЗЖ", один – від "Батьківщини", 13 – від групи "За майбутнє", 16 – від фракції "Голос", один – від групи "Довіра", а також три позафракційні.

 

Зазначимо, що проти законопроєкту виступає НБУ. Перед самим голосуванням в парламенті відбулися жваві дискусії – зал розділився на супротивників і прихильників законопроєкту.

 

Міністр інфраструктури Владислав Криклій перед голосуванням за закон написав у своєму Telegram-каналі, що за рівнем доступності фінансових послуг для людей Україна розташовується поряд із Угандою, Габоном та Еквадором.

 

 

Глава правління "Укрпошти" Ігор Смілянський розкритикував Нацбанк, який виступив проти законопроєкту про надання компанії права надавати банківські послуги.

 

На сторінці у Facebook Смілянський заявив, що "Україна на рівні Уганди та Габону з фінансових послуг". За його словами, 30% банківських відділень закриті.

 

Він вважає, що якщо "Укрпошта" почне надавати банківські послуги, то це не призведе до зростання частки держсектору.

 

"Конвертація готівки в безготівкові розрахунки не збільшує, а зменшує частку держсектору", – зазначив Смілянський. Глава "Укрпошти" підкреслив, що компанія виконуватиме всі вимоги НБУ й стане членом Фонду гарантування вкладів.

 

На його думку, "Укрпошта" не конкуруватиме з державними банками за клієнтів, адже її мережа зосереджена в селах, "звідки всі ці шановні банки пішли".

 

Законопроєкт передбачає, що "Укрпошті" дозволять проводити обслуговування поштових рахунків (аналог банківських), обмін валюти, обслуговування вкладів, емісію електронних платіжних засобів, інкасацію коштів, посередництво та перевезення валютних цінностей.

 

Автором законопроєкту є нардеп від "Слуги народу" Андрій Клочко.

 

"Значні обсяги коштів, що виплачуються як пенсії або соціальна допомога, які надсилаються через поштові перекази, можуть розміщуватися на відповідних поштових рахунках, відкритих національним оператором на умовах, визначених НБУ", – йдеться в пояснювальній записці до документа.

 

Автори ініціативи вважають, що вона матиме позитивні наслідки для всіх зацікавлених сторін, а саме: істотне підвищення рівня банківської доступності, безготівкових розрахунків, можливість використання вільних грошових коштів населення в інтересах розвитку економіки; зменшення витрат бюджету на забезпечення доставлення та виплати пенсій, соціальних допомог одержувачам; спрощення процедури виплати пенсій, соціальних допомог та поштових переказів; одержувачі пенсій та соціальних допомог отримають можливість розміщувати власні кошти на поштових рахунках з метою їхнього збереження, додаткового доходу, безготівкового використання.

 

2017 року "Укрпошта" вже ініціювала законопроєкт про розширення фінансових послуг, проте він так і не був ухвалений.

 

Проти відповідних законодавчих змін виступав Нацбанк, вказуючи на наявність в Україні чотирьох великих держбанків, сумарна частка яких після приватизації ПриватБанку перевищила 50% ринку.

 

Нагадаємо, 2017 року "Укрпошта" вже ініціювала законопроєкт про розширення фінансових послуг, проте він так і не був ухвалений.

 

Проти відповідних законодавчих змін виступав Нацбанк, вказуючи на наявність в Україні чотирьох великих держбанків, сумарна частка яких після приватизації ПриватБанку перевищила 50% ринку.

 

Нагадаємо, у 2017 року "Укрпошта" вже ініціювала законопроєкт про розширення фінансових послуг, проте він так і не був ухвалений.

 

Проти відповідних законодавчих змін виступав Нацбанк, вказуючи на наявність в Україні чотирьох великих держбанків, сумарна частка яких після приватизації ПриватБанку перевищила 50% ринку.