Супрун: «Дєнь Пабєди» - казка від влади для росіян

15:26, 10.05.2020
Супрун: «Дєнь Пабєди» - казка від влади для росіян

Перемога над нацизмом не стала звільненням для українців, вважає Супрун

Колишня виконуюча обов'язки міністра охорони здоров'я Уляна Супрун розповіла історію штучного свята "Дєнь Пабєди".



Як інформує УМ, про це вона написала у Facebook.

 

“Чи знаєте ви правдиву історію штучного свята “Дєнь Пабєди”? В Совєцькому Союзі його почали святкувати лише через 20 років від завершення війни. До цього часу жодних парадів перемоги фактично не існувало”, – розповіла Супрун.

 

9 травня 1965 року в Союзі вперше пройшло “святкування” в такому вигляді, який всім відомий сьогодні. Саме з цього часу радянська пропаганда почала годувати своїх громадян міфами про силу російських та виключної заслузі Рад в перемозі над нацизмом.

 

“Масові святкування, демонстрація своїх військових потужностей, помпезні заходи, портрети Сталіна, подачки у вигляді орденів — усе це стало частиною штучного свята”, – розповіла Супрун.

 

За її словами, радянська влада усвідомила, що за рівнем життя “громадяни Совєтів вже ніколи не наздоженуть розвинуті демократії”. Тому треба створити якусь казочку, щоби люди відчували себе переможцями хоч у чомусь. Такої ж тактики дотримується і нинішня влада Росії.

 

“Кремль продовжує виводити людей на марші з портретами “дідів”, про яких ніхто нічого не знає, у компанії вічно молодих ветеранів, які “воювали” ще бувши дітьми або навіть не народившись. Кремль продовжує розповсюджувати штучні історичні наративи про події війни, переписуючи правду. Кремль продовжує цинічно брехати і кидатися погрозами усьому світу, що Росія здатна це повторити”, – зазначила Уляна Супрун.

 

Вона підкреслила, що День Перемоги не почали святкувати після 1945 року, бо “було надто багато живих безпосередніх учасників цього жахіття”.

 

“Перемога над нацизмом не стала звільненням для українців. Тоталітарний режим совєцьких окупантів, який встановився після цього, став ще одним складним випробуванням, що тривав десятиліттями. Масові репресії, депортація українців та кримських татар, нелюдські табори ГУЛАГУ, розстріли, брутальне придушення визвольного руху, ув’язнення дисидентів. Це все стало реаліями життя “переможців”, – підсумувала Уляна Супрун.

 

Як повідомляла УМ, менше 50% українців вважають, що у травні варто відзначати і День пам’яті та примирення 8 травня, а наступного дня - День перемоги над нацизмом .