Цей день в історії: воював з Москвою і знав 10 мов - помер видатний полководець Острозький

18:28, 24.02.2020
Цей день в історії: воював з Москвою і знав 10 мов - помер видатний полководець Острозький

Князь Костянтин Острозький помер 24 лютого 1608-го. Він був одним із найвидатніших полководців Великого Князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Брав участь в успішних походах проти татар і Московії.

 

Острозький знав понад 10 мов. Власним коштом заснував Острозьку греко-слов'яно-латинську колегію. Вона стала першим на східнослов'янських землях навчальним закладом європейського типу. Заснував друкарні в Острозі та Дермані на Волині. Там надрукували понад 20 видань, у тому числі перший повний текст Біблії слов'янською мовою 1580 року.

 

Князь Костянтин Острозький (син литовського гетьмана Острозького), київський воєвода (діти якого перейшли на латинський обряд) мав великий вплив у Київській православній церкві (КПЦ) і переймався через її великий занепад. У розмовах князя і представників Папи Римського порушувалися питання про зближення УПЦ з Римом.



Пізніше єпископ Володимирської єпархії Іпатій Потій звернувся з унійною проблемою до Костянтина Острозького, який пообіцяв зайнятися нею за умови, що Рим зробить деякі реформи, подібні до протестантських, але головне, щоб східні патріархи прихилилися до згоди, Московський цар та волохи, що означало програти битву до її початку. 



Київський єпископат не міг погодитися з ними і продовжив самостійно унійний процес без участі князя. Це була одна з причин опозиції князя Острозького і одночасно з Берестейським собором організації в противагу йому свого зібрання («собору»).



Львівський (галицький) єпископ Геодон Балабан, який підписав заяву (1595 р.) від Київської митрополії про визнання Папи Римського Головою ЄВХАЦ, тепер виступив проти неї і вимагав усунення митрополита і єпископів КЦ від влади за відмову визнати Царгородський патріархат посередником між Києвом і Римом.



Невдача князя Острозького з його прибічниками засвідчила, що селяни зі своїми священиками, кривдженими і зневаженими панством, пішли за своїми єпископами тому, що вони завжди захищали їхнi інтереси.



Водночас ми не можемо забувати заслуги князя Острозького на культурній ниві, зокрема заснування Острозької академії, а також захист православної Церкви від польського засилля. Усе ж таки наприкінці життя князь зрозумів месійне значення унiї, до якої на початку був причетний.  

 

Князь помер у Турові на території сучасної Білорусі. Похований у Києво-Печерській лаврі.