Головою Незалежної медійної ради обрали Тараса Шевченка

Про це повідомляє Детектор медіа.

"Очільником Незалежної медійної ради (НМР) за підсумками голосування обраний директор ЦЕДЕМ (Центру демократії та верховенства права - ред.) Тарас Шевченко. На цьому посту він змінить голову ГО «Детектор медіа» Наталію Лигачову, яка склала повноваження голови у грудні 2019 року", - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, Шевченко також є членом Ради з питань свободи слова та захисту журналістів при Президентові України, членом Ради «Реанімаційного Пакету Реформ». Юрист, експерт з питань конституційного права, медійного права, автор та співавтор законопроєктів у сфері телерадіомовлення, реклами, свободи слова. Також є співзасновником Руху «ЧЕСНО», журналістського руху «Стоп Цензурі». У 2015 році Шевченко став ініціатором створення Незалежної медійної ради.

Посади секретарів Медійної ради займуть експерт Інституту Масової Інформації Олена Голуб та директор з правових питань «Інтерньюз-Україна» Павло Моісеєв.

Голуб є керівником моніторингового відділу ІМІ, авторкою серії методологій контент-аналізу ЗМІ, в тому числі аналізу на дотримання професійних журналістських стандартів, гендерного балансу, контенту регіональних новин, моніторингу «джинси» та багатьох інших. Більше 10 років працює в сфері аналітики медіа.

Моісеєв впродовж 12 років працює на посаді директора з правових питань Міжнародної громадської організації «Інтерньюз-Україна». Зокрема, керує юридичними проєктами, займається лобістською та законотворчою діяльністю, взаємодією з державними органами GR, розробкою та впровадженням PR-стратегій, стратегічним плануванням та розвитком правових проєктів. Також має 19-річну юридичну практику та 14-річний досвід тренерської роботи.

Керівний склад Незалежної медійної ради працюватиме 2 роки, надалі голову та секретарів мають переобрати. Рішення ухвалюється більшістю членів НМР.

Незалежна медійна рада є органом саморегулювання у сфері медіа, до якого входять 15 членів – авторитетних журналістів та громадських активістів, які мають ґрунтовний досвід у медійній сфері. Склад медійної ради сформували наприкінці 2015 року п’ять медійних організацій – Центр демократії та верховенства права, Інститут масової інформації, «Інтерньюз-Україна», «Детектор медіа» та фундація «Суспільність».

Окрім надання експертних висновків щодо вирішення суперечливих ситуацій, Незалежна медійна рада надає рекомендації органам влади та іншим зацікавленим особам задля вдосконалення регулювання у медійній сфері.

Як повідомляла УМ, Міністерство культури, молоді та спорту оприлюднило порівняльну таблицю до так званого законопроєкту "про дезінформацію" та запропонувало його обговорити. У проєкті, зокрема, пропонують визначення "дезінформації", "національного інформаційного простору", розмежовують поняття "журналіст" та "професійний журналіст".

Поява законопроєкту викликала шквал критики й обурення серед журналістів та експертів як українського медіаринку, так і поміж європейських колег.

27 грудня народні депутати від "Слуги народу" подали у Верховну Раду законопроєкт 2693 про діяльність медіа. Ініціатором законопроєкту є, зокрема, колишній гендиректор "1+1 Media" Олександр Ткаченко. Пізніше було опублікувано текст проєкту Закону "Про медіа", поданого нардепами від "Слуги народу".

 ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Початок диктатури»: Зеленський доручив уряду визначити стандарти новин

У кінці листопада Ткаченко презентував разом з Міністерством культури чернетку закону про медіа, в ній піднімалися питання реєстрації та оподаткування ЗМІ, питання незалежності редакції від власника ресурсу і врегулювання блогерів.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Гарлем Дезір висловив занепокоєність через запропонований Мінкультом законопроєкт щодо врегулювання діяльності медіа в Україні.