«Страсбурзька зрада»: як після п'яти років санкцій Росію знову повернули до ПАРЄ

26.06.2019
«Страсбурзька зрада»: як після п'яти років санкцій Росію знову повернули до ПАРЄ

Аргумент рубля для Європи виявився переконливішим за демократичні цінності. (Фото з сайта 24tv.ua.)

Поки Україна захищає на своїх східних кордонах Європу від російського агресора, Старий Світ вкотре продемонстрував свою недалекоглядність.

 

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, яка дозволяє РФ повернутися до роботи в Асамблеї без обмежень права голосу вже з 25 червня. 

 

Продажність «непідкупних»

Дебати з приводу резолюції тривали чотири години. Розгляд 220 поправок до документа, запропонованих членами української делегації та їхніми союзниками, розпочався близько 20:00 24 червня і тривав майже шість годин.
 
Поки прибічники резолюції — «друзі Москви» -— наголошували, що вихід Росії з Ради Європи потрібно попередити будь-якою ціною, депутати з України, Грузії та Литви називали документ «поступкою» та «слабкістю», яку не можна дозволити.
 
Представник України Олексій Гончаренко порівняв анексію Криму з пактом Молотова-Ріббентропа, а рішення ПАРЄ назвав «страсбурзькою зрадою».
 
Перед вирішальним голосуванням нідерландський фонд допомоги родичам жертв катастрофи малайзійського «Боїнга» над Донбасом попросив не повертати Росію в Парламентську асамблею. Та все марно.
 
В ніч на вівторок, 25 червня, ПАРЄ підтримала резолюцію, яка змінює правила Асамблеї й ускладнює процедуру застосування санкцій, зокрема щодо Росії. За таке рішення проголосували 118 членів ПАРЄ, проти були 62, утрималися 10. Попри нічне голосування, яке є безпрецедентним для Асамблеї, явка депутатів була навіть вища за звичайну. 

Суть рішення

Головним нововведенням резолюції стало внесення до правил регламенту ПАРЄ пункту, що забороняє позбавляти національні делегації права голосувати, виступати і бути представленими в Асамблеї. Однак у резолюції наголошується, що інші права національних делегацій в ПАРЄ можуть бути оскаржені через грубі порушення статуту Ради Європи.
 
Російська делегація не бере участі у сесіях Асамблеї з січня 2015 року після застосування серйозного обмеження повноважень її делегації через агресію Росії проти України. Влітку 2017 року Москва припинила платити внески до бюджету Ради Європи, мотивуючи, що делегація Держдуми РФ не має повноцінних прав у ПАРЄ. І ця фінансова сторона мала ключову роль. 
 
Перебування Росії в Раді Європи опинилося під загрозою, адже, згідно зі статутом організації, через два роки невиконання фінансових зобов’язань членство країни може бути припинено. Цей дворічний термін для Росії, яка заборгувала Раді Європи майже 70 мільйонів євро, закінчується цими днями. У зв’язку з безпрецедентною ситуацією керівництво Ради Європи та ПАРЄ ухвалило принципове політичне рішення: будь-якою ціною втримати Росію у своїх лавах.
 
Для того, щоб дати можливість Росії повернутися в ПАРЄ, попри невиконані вимоги резолюцій щодо України, було вирішено змінити регламент Асамблеї таким чином, щоб дати можливість російській делегації почати все з чистого аркуша, забувши про п’ять років санкційного протистояння.
 
Окрема норма рішення дозволяє Росії подати список своєї делегації посеред сесії (за статутом делегація подається лише перед початком першої сесії року). Це дозволить Росії, переконавшись, що загрозу санкцій знято, вже у вівторок вранці передати у Страсбург список своїх депутатів. 

За 70 мільйонів срібняків...

Збереження бюджету ціною демократії викликало обурення наділеної здоровим глуздом частини депутатів ПАРЄ.
 
«Сер Вінстон Черчилль, батько-засновник ПАРЄ, жахнувся б, якби побачив цю політику умиротворення агресора. Ми намагаємося зберегти фінансування нашої організації ціною демократії», — заявив британський депутат-консерватор Роджер Гейл. За його словами, «в обмін на 70 мільйонів срібняків РФ вимагає повернути їй повноваження» і унеможливити введення санкцій у майбутньому, що є «ганебним шантажем».
 
Латвійський депутат-соціаліст Борис Силевич застеріг, що ухвалення резолюції підірве довіру до організації, яка «збирається відмовитися від своїх базових цінностей». На його думку, це виглядатиме так, «ніби ми здалися, ніби підтримуємо дії Росії». «Як ми  зможемо критикувати інші країни, якщо дивитимемося крізь пальці на значно серйозніші порушення Росії?» — запитав колег депутат.

Можливі дії української делегації

Українські депутати вже заявили, що будуть оскаржувати повноваження РФ, щойно вона подасть свій список. Також в.о. голови Комітету Верховної Ради з питань євроінтеграції Марія Іонова заявила, що українська делегація може призупинити свою участь в Асамблеї. Іонова нагадала, що шість із 11 депутатів із російської делегації перебувають під міжнародними санкціями через голосування за введення військ в Україну. Вона назвала голосування в ПАРЄ «повільним самогубством» організації.
 
Українські правозахисники вважають, що повернення російської делегації до ПАРЄ за умов нехтування вимог організації Росією стане «моральною капітуляцією» цієї міждержавної організації. Про це йдеться у відкритому зверненні правозахисних організацій до комітету ПАРЄ із питань процедури, імунітетів та інституційних справ, а також до національних делегацій країн-учасниць Ради Європи (звернення підтримали 12 українських правозахисних організацій).
 
«Повернення російської делегації в ПАРЄ — початок. Наступне — це скасування санкцій в ЄС. Схоже, Європа до цього готова, а Німеччина, Франція, Італія, які виправдовують сьогоднішню ганьбу в Страсбурзі — теж знайдуть гарні слова це виправдати в грудні. Й дякуємо кожному грузину, представнику країн Балтії, британцю, які разом iз нами б’ються і називають речі своїми іменами — що це змова і зрада», — написала у «Фейсбуці» віцеспікерка Верховної Ради і член делегації від українського парламенту в ПАРЄ Ірина Геращенко. 

Реакція перших осіб 

У МЗС України вважають схвалену ПАРЄ «проросійську» резолюцію неприпустимою поступкою Москві. «Прикро констатувати сьогодні, коли Рада Європи відзначає свою 70-ту річницю, що її Парламентська асамблея втратила свій авторитет, і організація більше не може відігравати роль, якою її наділили батьки-засновники. МЗС України послідовно виступало проти такого сценарію, і ця позиція залишається незмінною», — наголосили у міністерстві.
 
Рішення Парламентської асамблеї Ради Європи, яке дозволить повернути російську делегацію, — потужний виклик Україні. Про це заявив п’ятий президент України Петро Порошенко.
 
«Це перший серйозний дипломатичний удар, який отримала Україна за останні п’ять років. Раніше ми таких ударів не пропускали. Але тепер удар завдано не тільки по Україні, а по фундаментальних європейських цінностях, коли між цінностями і ціною була вибрана ціна», — зазначає він.
 
Порошенко обіцяє задіяти «свої зовнішньополітичні зв’язки, аби вірус все­прощення Росії за анексію Криму та окупацію Донбасу не розповсюдився далі».
 
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що повернення російської делегації — це «реванш агресора і повна зневага до норм міжнародного права». А міністр МЗС Павло Клімкін висловлював думку, що цим рішенням європейські країни хочуть «купити прогнозованість» у відносинах з Москвою.
 
Реакція президента України Володимира Зеленського з’явилася вчора на «Фейсбуці» лише близько 12-ї години дня.
 
«Розчарований рішенням ПАРЄ затвердити без обмежень повноваження делегації Російської Федерації, — написав він у «Фейсбуці». — Минулого тижня я особисто обговорював це питання з Президентом Франції та з Федеральним канцлером Німеччини. Намагався переконати пана Макрона та пані Меркель, що повернення російської делегації до ПАРЄ можливе лише після того, як Росія виконає принципові вимоги Асамблеї. Шкода, що наші європейські партнери нас не почули та вчинили інакше. Я вдячний українській парламентській делегації та дружнім національним делегаціям, які мужньо боролися до кінця». І додав: «Дуже хочу побачити, як прихильники повернення російської делегації в Асамблею — організацію, яка 70 років захищає верховенство права у Європі, — відстоюватимуть та вимагатимуть іншого повернення — повернення полонених українських моряків. Нагадую, що саме 25 червня спли­ває термін виконання відповідного наказу Міжнародного трибуналу з морського права». 

МАЙТЕ НА УВАЗІ

Друзі і недруги: хто і як голосував 

Делегації, які підтримали «проросійську» резолюцію повним складом або переконливою більшістю: Австрія, Азербайджан, Андорра,  Кіпр, Іспанія, Франція, Ірландія, Ісландія, Норвегія, Сербія, Сан-Маріно, Туреччина, Вірменія, Італія, Молдова, Нідерланди (5 «за», 2 «проти»), Німеччина (11 «за», 2 проти»), Португалія, Словаччина, Швейцарія.
 
Делегації, які голосували проти резолюції: Естонія, Грузія, Литва, Латвія, Україна, Польща (1 «за», 9 «проти»), Швеція, Велика Британія (2 «за», 3 утрималися, 7 «проти»).
 
У низці делегацій думки розділилися: Бельгія (2 «за», 2 утримались), Данія (1 «за», 1 «проти»), Фінляндія (2 «за», 2 «проти»), Хорватія (2 «за», 1 «проти», 1 утримався), Ліхтенштейн (1 «за», 1 «проти»), Румунія (1 «за», 1 «проти»), Чехія (2 «за», 1 утримався, 1 «проти»). Єдиний представник делегації Словенії — утримався.

ДУМКИ З ПРИВОДУ

Соціальні мережі бурхливо реагують на останні події в ПАРЄ. До уваги читачів «УМ» ми обрали найцікавіші коментарі. 
 
Ірина Геращенко, віцеспікер ВР і член 
делегації в ПАРЄ: 
— А знаєте, хто найбільше мене вразив сьогодні? Голландські депутати. Днями міжнародна слідча група оприлюднила результати трагедії МН 17. Встановила причетність росіян до вбивства 280 людей. Сьогодні голландські депутати проголосували за повернення Росії в ПАРЄ. Впевнена чомусь, що вони ніколи не зустрічалися з родинами жертв, не були на похоронах останків... Наша делегація у повному складі проголосувала проти цієї доповіді. Ми не зрадили пам’яті тисяч загиблих і поранених. Ми — більші європейці насправді, ніж ті, хто забув своїх убитих Росією співвітчизників. Продали пам’ять заради внеску Росії в РЄ.
 
Борислав Береза, народний депутат 
і член делегації в ПАРЄ: 
— Ми робили все можливе і неможливе. Але ворота пекла привідкрилися і рашистські демони рвонули в ПАРЄ... Тому моя думка про те, що мені нічого робити в одному залі з нечистю, у якої руки по лікоть в українській крові, залишається незмінною. 
 
Микола Княжицький, народний депутат:
— Повернення Росії в ПАРЄ було б неможливим, якби результат президентських виборів був іншим. Іноземці його трактували, як відмову суспільства від цінностей і позиції Майдану, незалежності, суверенітету. Повернення Росії в ПАРЄ було неможливим під час роботи попередньої зовнішньополітичної команди. Новий президент навіть не зустрівся з українською делегацією, яка залишилася без державної і політичної підтримки.
 
Рефат Чубаров, голова Меджлісу:
— Слід всьому світові продемонструвати рішучість української політичної нації в протидії російській агресії і відновленні територіальної цілісності України, включно з Кримом. Громадянське суспільство могло б, відкинувши всі внутрішні розбіжності й чвари, скликати в най­ближчий день, можливо, 28 червня — в День Конституції України, мільйон громадян на загальнонаціональні збори на Майдані Незалежності. Ті, хто сьогодні зраджує Україну, ті, хто віддає на поталу Росії Крим і його жителів, повинні бути осоромлені нашою монолітністю і рішучістю.
 
Дмитро Лиховій, головний редактор 
інтернет-видання «Новинарня»:
— Тепер для нас це не ПАРЄ, а ПАРЄбрік. Українська дипломатія має зайняти жорстку позицію і виробити план дій для Ради Європи. Але сумніваюся, що це можливо при нинішньому преЗеденті. І так само сумніваюся, що український виборець побачить якісь причинно-наслідкові зв’язки... Ганьба триває.
 
Сергій Таран, політолог:
— Ще вчора українська дипломатія успішно блокувала спроби росіян повернутися в ПАРЄ. А сьогодні — російська делегація повертається. Хоча там ті самі депутати. І в Європі — та сама Німеччина. І та сама Франція. І та сама Меркель. І той самий Макрон. І Мей та сама... Що змінилося? Змінилася — Україна. Точніше — очільник її зовнішньополітичного курсу. Який не тисне на західних партнерів. І нічого ні від кого не вимагає. А в Європі поважають сильних. І в Московії рахуються лише з силою. Слабких у світі роблять разом.
 
Андрій Магера, юрист: 
— ПАРЄ досить дивна організація. За відмову накласти мораторій на смертну кару і демократизувати країну Білорусь свого часу виключили з Ради Європи. Натомість, авторитарну Росію, окупанта і агресора у XXI столітті, винуватця більше 10 тисяч смертей невинних українців, повертають до ПАРЄ, а питання про виключення РФ iз Ради Європи навіть ніколи не було на порядку денному. І після всього цього французи та італійці, німці і португальці нам ще розповідатимуть про українську корупцію?
 
Mустафа Наєм, народний депутат: 
— Учорашнє рішення ПАРЄ — це зрада Європою не тільки України, а й себе і своїх же принципів. Тому що повернення Росії в ПАРЄ — це не про демократію, не про права людини і не про цінності. Це рішення банальне — про гроші. Російські санкції «покарання рублем» виявилися сильнішими за європейські цінності й пафосні виступи євроделегатів.