Чехія визнала Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом
Чехія стала вісімнадцятою країною, яка офіційно визнала Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українців. >>
Багатогранний Олег Ольжич дивує науковців, що присвятили йому виставку в центрі Києва (афіша заходу)
7 липня у Національному музеї історії України відкрилася виставка «Державу не твориться в будучині, Державу будується нині…», присвячена 110-річчю з дня народження українського поета, археолога і громадського діяча Олега Ольжича (8 липня 1907 – 10 червня 1944).
На виставці представлені унікальні документи, малюнки, археологічні замальовки, фрагменти трипільської кераміки, фотографії, твори для дітей, дисертація та її переклад, автографи та збірки поезій Олега Ольжича (Олега Олександровича Кандиби), надані Інститутом літератури ім. Т. Шевченка НАН України, Фундацією імені Олега Ольжича, Бібліотекою ім. О. Ольжича та фондами НМІУ.
На відкритті виставки були присутні директор Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України Микола Жулинський, голова Організації Українських Націоналістів Богдан Червак, дружина внука Олега Ольжича Ольга Кандиба, гендиректор НМІУ Тетяна Сосновська, Юрій Рассамакін з Інституту археології НАН України, Сергій Кот з Фундації ім. О. Ольжича та інші.
Тетяна Сосновська зазначила, що Олег Ольжич прожив всього 37 років та за цей короткий час він встиг зробити дуже багато. За її словами, назва виставки «Державу не твориться в будучині, Державу будується нині…» є надактуальною сьогодні. «Ця виставка повинна бути для співробітників музею і всіх, хто її відвідає, вагомим стимулом, щоб поміркувати над тим, а що ти за свій відтинок часу, який ходиш по землі, зробив для НМІУ і для держави», – сказала Тетяна Сосновська.
Микола Жулинський додав, що це унікальна виставка про унікальну історичну особу. «Олег Ольжич поєднав в собі три найважливіших іпостасі: вченого-археолога, письменника-поета і культурно-політичного діяча, одного з керівників ОУН. Ця постать є цікавою і важливою. Ми повинні пам’ятати, що саме Олег Ольжич розробляв нову культурну політику для незалежної України. Коли ми подумаємо, в якому стані перебуває сьогодні суспільна свідомість в Україні, ми переконуємося, що ми повинні проводити започатковану Олегом Ольжичем культурну політику. Ми повинні повернути нашу історію українському народові. Треба формувати українську національну ідентичність на основі культури».
Сергій Кот розповів, що Олег Ольжич міг реалізувати себе у багатьох сферах поза політикою, міг влаштувати особисте життя в США з дочкою мільйонера, але він своє особисте поклав на вівтар України. «Коли він писав, не кривив душею. Він жив життям героїв своєї поезії. Він так і скінчив героїчно свій шлях, як і його літературні герої», – додав Сергій Кот.
Богдан Червак повідомив, що до 110-річчя у рідному місті Олега Ольжичу встановлять пам’ятник поету. Це станеться на День незалежності, 24 серпня 2017 року.
Юрій Рассамакін зазначив, що Олег Ольжич присвятив дослідженню кераміки 10 років. Він звернув увагу, що на виставці представлені археологічні праці Олега Ольжича, фрагменти керімаки, фото з експедицій.
Ольга Кандиба, яка спеціально на день народження поета приїхала з Канади, зосередилася більше на особистому житті Олега Ольжича. Вона розповіла про перше кохання Олега Ольжича до Етель Лессер, яка народилася у Нью-Йорку, про їхнє бурхливе листування і серйозні наміри одружитися. Зрештою, заангажований політикою Олег Ольжич вибрав Україну і покинув кохану в Нью-Йорку. У 1940 році він «вдруге» познайомився з Калиною Білецькою, як вона казала. У серпні 1943 року вони одружилися. «Олег Ольжич так і не встиг бути особисто батьком. У січні 1944 року він відправив із метою безпеки вагітну Калину в Прагу. А в 1944 році вони розсталися», – описала сімейні стосунки Олега Ольжича Оля Кандиба. Вона додала, що попри все Олег Ольжич завжди був батьком для свого сина Олега.
Виставка «Держава не твориться в будучині, Державу будується нині…» триватиме у Національному музеї історії України до кінця вересня.
Чехія стала вісімнадцятою країною, яка офіційно визнала Голодомор 1932-1933 рр. геноцидом українців. >>
Сьогодні ми розповімо історію українця, який більше ніж три століття тому всіма можливими засобами боровся за нашу незалежність. Його безтурботні дитячі роки в одну мить стали тяжким еміграційним життям. >>
На очах байдужого Заходу чужі за походженням москвини, прийшовши на чужу для них територію й оголосили все чуже для них українське своїм – русским, яке легко сприймається замість руського – справжнього українського. >>
Під час російського артилерійського обстрілу знищений храм у селі Лукʼянівка, який належав до памʼяток дерев’яної архітектури >>
Щоб іноземці краще розуміли історію України, в Міжнародній асоціації дослідників Голодомору-геноциду створили відеоролик англійською мовою з коротким екскурсом в минуле Української держави. >>
У підрозділі СБУ в Чернігові зберігалися значні масиви документальних матеріалів: близько 13 тисяч справ на репресованих, а також документи радянської спецслужби - накази, переписки, особові та агентурні справи ХХ століття. >>