Письменник від верстата: служака московських окупантів Гітлер зламав життя сім’ї Рублевських (архівна розвідка)
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
Корюківська трагедія стала каральною операцією угорських підрозділів СС.
Корюківська трагедія є злочином проти людства часів Другої світової війні. У березні 1943 року було вбито, за одними з даних, понад 6 700 мешканців українського містечка Корюківка на Чернігівщині.
День пам’яті жертв Корюківської трагедії в Україні традиційно відзначається 1 березня.
Науковці вважають, що ці вбивства майже у 45 разів перевищують злочин у білоруській Хатині, у 41 – чеське Лідице, у 12 – французький Орадур.
Корюківська трагедія стала каральною операцією угорських підрозділів СС у відповідь на дії радянських партизанів, група яких переважала угорців майже у 10 разів, але ті нічого не зробили для порятунку мешканців. Місцеві історики стверджують, що партизани могли врятувати бодай частину мешканців чернігівського міста, однак зумисне цього не зробили.
Загалом на Чернігівщині нацистські колаборанти знищили понад 60 тисяч осіб.
Водночас Росія замовчує участь у цій каральній операції 399-ї польової жандармерії, яка стояла під містечком під час Корюківської трагедії у 1943 році.
За інформацією Українського інституту національної пам’яті, ця група жандармів складалася переважно з росіян, одягнених в уніформу, схожу на одяг донських козаків.
Тривалий час радянська пропаганда замовчувала трагедію на Корюківщині. У 1977 році у місті встановили меморіальний пам’ятник «на честь героїчного опору населення німецько-фашистським загарбникам» із «вічним вогнем». У 2013 році з нагоди 70-ї річниці з дати трагедії указом президента було передбачено заходи для вшанування пам’яті жертв цього військового злочину.
Українську сім’ю Рублевських, яка жила в Києві, занапастив Гітлер. >>
У Національному заповіднику «Софія Київська» 19 квітня Центральний державний історичний архів України уперше продемонструє загалові оригінальний документ — Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 років, ту його частину, що стосується Конотопа. >>
Учасниця Української повстанської армії, зв'язкова Наталія Сеньковська на псевдо «Черемшина» відійшла у засвіти на 99-му році життя на Прикарпатті у понеділок, 15 квітня. >>
Зокрема, жінок зв’язували незвичним методом, щоб вони самі себе душили. Така ритуальна традиція існувала на більшій частині Європи. >>
Депутати Ізмаїльської міської ради проголосували за демонтаж пам’ятника російському генералу Сергію Тучкову під час засідання сесії 12 квітня. >>
У Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» 19 квітня відбудеться презентація двох книг другого тому видання «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років». >>