На Андріївському узвозі у Києві почали будівництво поруч з маєтком Тарнавського
Забудовник на столичному Андріївському узвозі зводить новобудову на місці історичного маєтку, який належав титулярному раднику Всеволоду Тарнавському. >>
Загалом до звернення доєднались більше 100 осіб.
Українські громадські і культурні діячі, журналісти та політики звернулись до народних депутатів з вимогою зняти з розгляду проєкти законів, якими вносяться зміни в закони про мову і освіту.
Вони піписалися під відкритимзверненням.
Обурення викликав законопроєкт №2362 авторства нардепа від "Слуги народу" Максима Бужанського.
"Цей проєкт передбачає зміни в закони про мову і про освіту, щоб скасувати перехід з 1 вересня 2020 року на навчання українською мовою тих учнів 5-11 класів, які досі навчалися російською", – йдеться у зверненні.
Зазначається, що наразі ніщо не заважає школам перейти на українську мову навчання.
Критикується також законопроєкт №2693 "Про медіа". Автори звернення вважають, що у проєкті знищуються механізми протидії російській інформаційній агресії, зокрема Перелік осіб, що створюють загрозу національній безпеці.
"Законопроєкт пропонує скасувати чинний перелік 150 осіб, фільми, програми, концерти за участю яких не мають права демонструватися в Україні", – стверджують ініціатори звернення.
Підписанти закликали керівництво держави та нардепів зняти з розгляду проєкт закону Бужанського, не допустити послаблення законодавчих норм, які захищають мову, у законі "Про медіа" та відмовитись від ревізії чинного закону "Про мову".
Під зверненням підписались зокрема: журналіст Вахтанг Кіпіані, колишній політв'язень Йосип Зісельс, акторка Ірма Вітовська, релігієзнавець та колишній політв’язень Ігор Козловський, колишня в.о міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, кінорежисер Ахтем Сеітаблаєв, письменниця Ірен Роздобудько.
Загалом до звернення доєднались більше 100 осіб.
Нагадаємо: Президент Володимир Зеленський каже, що мовне питання в Україні – штучне, а у мовних квотах для телеканалів потрібно "навести порядок".
Нагадаємо, за президентства Петра Порошенка на радіо й телебаченні були запроваджені квоти для підтримки державної мови.
Як повідомляла УМ, закон про мову Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року.
14 травня Верховна Рада відхилила постанови про скасування закону про мову, його підписав Андрій Парубій.
При цьому депутати від Опоблоку заявили, що оскаржать закон про мову в Конституційному суді.
16 липня, цей закон набув чинності.
Команда президента Володимира Зеленського, який до виборів був переважно російськомовним, заявляла, що мовний закон потрібно скасувати, а мовні квоти для радіо та телебачення – переглянути.
Представник України у Тристоронній контактній групі у Мінську Роман Безсмертний категорично виступив проти ініціативи президента Володимира Зеленського зменшити україномовні квоти на радіо і телебаченні.
З 8 листопада 2018 року набув чинності третій етап запровадження українських квот на радіо.ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мова і язик - два способи мислення.
Забудовник на столичному Андріївському узвозі зводить новобудову на місці історичного маєтку, який належав титулярному раднику Всеволоду Тарнавському. >>
Благодійний Фонд Козицького “Ми і світ” 4 квітня презентував виставку «FENÊTRE»/ВІКНО в центральній частині Парижу в колишньому будинку актора Алена Делона. >>
На конкурсі «World Press Photo 2024» в європейському регіоні за проєкт "Війна — це особисте", який документує війну росії проти України отримала нагороду українська фотожурналістка Юлія Кочетова. >>
Подкаст «Палітурка», присвячений творам зі шкільної програми запустили Український ПЕН та The Ukrainians Media: чому вони вчили нас тоді та чого можуть навчити сьогодні. >>
Свій 94-й день народження сьогодні, 19 березня, зустріла письменниця, поетеса-шістдесятниця, дисидентка Ліна Костенко. >>
Під виглядом ремонту у центрі Києва, на Печерську, розбирають фундаменти палацу Кирила Розумовського. Зокрема йдеться про будівлі інженерних служб Київської фортеці 19 століття. >>