Грошова «реформа» відміняється!
Шахраї на Волині роблять «перепис» гривень, виманюючи у такий спосіб гроші в пенсіонерів Ніна РОМАНЮК

Кому криза — кому мати рідна. У всі непевні й важкі часи польоту фантазії та винахідливості шахраїв доводиться лишень дивуватися. Як і довірливості наших громадян. Оригінальні любителі легкої наживи не забарилися про себе нагадати й на Волині.

Добрі серця є. Будуть і здорові!
У Луцьку освятили й урочисто відкрили відділення судинної хірургії Ніна РОМАНЮК

19 грудня, у день святого Миколая, колектив Волинської обласної клінічної лікарні мав подвійне свято: після капітального ремонту знову на повну потужність запрацювало відділення судинної хірургії.

У Луцьку відзначають 100–річчя провідника ОУН Ніна РОМАНЮК

Урочистості до 100–річчя з дня народження Степана Бандери розпочнуться у Луцьку 26 грудня урочистою академією і концертом у народному домі «Просвіта». Ця імпреза за участі трудових колективів, учителів, студентства, духовенства, учасників національно–визвольних змагань, лідерів політичних партій та місцевої влади за своєю загальною стилістикою, на жаль, не відійшла від традицій святкування радянських пам’ятних дат на кшталт «ювілею великого Леніна». Позбутися стереотипів минулого людям, які на них виховувалися й виросли, наразі непросто. Хоча луцька міська влада й намагалася вирізнитися чимось оригінальним. Для цього запрошувала на зустрічі провідних журналістів, викладачів ВНЗ і політологів, аби порадитися, як краще відсвяткувати круглу дату. І на цих зустрічах звучали пропозиції провести святкування достойно, але без фанатизму.

Економія, нічого не вдієш,
або Як повноцінно нагодувати дитину на вісім гривень у день Ніна РОМАНЮК

Після багаторічного затишшя в луцьких дошкільних закладах і школах щодо отруєнь перший грім прогримів 7 листопада минулого року. Багатьом вихованцям луцького дитячого садочка № 16 стало зле після того, як днем раніше дітки пообідали курячими котлетами. За кілька днів до обласної інфекційної лікарні потрапило 14 дітей та кілька працівників садка. І в усіх підтвердили діагноз «сальмонельоз». Після луцького випадку вже 11—12 грудня в Сенкевичівській школі–інтернаті Горохівського району гострий ентероколіт відправив на лікарняне ліжко 19 учнів. Поодинокі випадки отруєнь і сальмонельозу були зафіксовані й у інших дитячих закладах. У зв’язку з економічною кризою, треба гадати, й надалі економитимуть на дитячому харчуванні та здоров’ї...

Таких чоловіків не буває, —
кажуть про Миколу односельці й пишаються, що він у них такий є Ніна РОМАНЮК

Наступного травня буде тридцять років, як Микола Матяшук і Люся Романюк побралися. Їхній шлюб став несподіванкою навіть для однокласників. Люся й Коля навчалися разом, але ніхто й подумати не міг, що відмінниця, вчительська доця знайде щось у цьому спокійному і непримітному сільському хлопцеві, який ну нічим не виділявся з–поміж інших таких же простих хлопців. Люся поїхала вчитися в Ніжинський педінститут, Коля пішов служити на флот, і шляхи їхні ніби розійшлися. Їх весілля стало сюрпризом для всіх у Поворську.
... Інколи ми просто не відважуємося подивитися в очі чужої біди зблизька. Боїмося, що не витримаємо цей погляд, що не знайдемо потрібні слова співчуття, аби не образити у своєму співчутті людину, а морально підтримати. І мені було непросто зайти до Матяшуків, про яких стільки почула в Поворську. Але не познайомитися з цими мужніми і люблячими людьми просто не могла. І ось я у їхньому симпатичному дворику, де все зроблено руками господаря.
«Живу за двох», — каже Микола, коли знайомі чи односельці починають розпитувати, що там у них нового. У кожного з нас свій шлях на цій землі. Миколі судилося пройти його за себе і за Люсю. Він мусить жити за двох. Дихати за двох. Зустрічати світанок один на двох. І радіти кожному дню, що розпочинається з неї. І так уже майже три десятки літ, коли діагноз лікарів прозвучав як вирок...

По науку до... лісу
Маленька сільська школа на Волині «тріщить», немов казкова рукавичка, бо учнів багато, а класних кімнат — усього дві Ніна РОМАНЮК

До яких тільки «премудростей» не додумаються наші бюрократи, аби ще більше заплутати людей! То волинська школа чомусь опиняється на території Рівненщини (Майдан–Липненська школа з Маневиччини розташована в рівненському селі Осова). То сільраду відшукаєш раптом зовсім в іншому селі, як Завітненську, скажімо, яка розмістилася в селі Човниця. Ківерцівському селу Кадище, що розкинулося по обидва боки залізниці на самісінькому кордоні з Рівненщиною, не пощастило в іншому: залізниця розділила село навпіл. Одна його половина, з боку Цумані, відійшла до Цуманської селищної ради, друга — до Дідичів. Шматок дороги чималенький в обидва боки. Та було б ще півбіди, якби Кадищенська початкова школа не сховалася в... лісі. Спочатку ми не повірили в це.
Та школярики, які поверталися дружною юрбою додому з Цумані (там продовжують навчання старшокласники з Кадища), зголосилися показати, де вони починали свій шлях у країну знань.
Кілька сусаніних підсідають у нашу машину, і ми їдемо на пошуки школи...

«Королівський» водоканал
Під Луцьком залишилися зимувати більше півсотні лебедів Ніна РОМАНЮК

У люті, як для теперіш­ньої зими, морози, якими порадував січень у різдвяні дні не лише волинян, на ставках неподалік Луцька мешканці довколишніх сіл побачили незвичну картину: у водоймах КП «Луцькводоканал» забіліло. Але не від снігів чи льоду, а від великої ватаги... лебедів, що оселилися тут. Птахи перелетіли на ставки, які не замерзають і взимку, з інших водойм. З усього було видно, що це молоді птахи і, найімовірніше, вони просто не встигли до морозів відлетіти в тепліші краї, бо забракло сил. Відтак більше 50 довгошиїх красенів обрали для порятунку саме теплі водойми в районі Вишкова.

Першокласна допомога
Шестирічна дівчина самотужки витягла подругу з ополонки, врятувавши їй життя Ніна РОМАНЮК

Про справді відважний вчинок учениці першого класу голобської школи Ані Войцехівської, може, ніхто й не дізнався б, якби вчителька після зимових канікул не запитала у своїх підопічних, як вони відпочили. І тоді Аня разом із подругою розповіли про свої пригоди на ковзанці. Почуте шокувало і педагогів, і батьків...

Бутерброд схуд
З перших днів лютого на Волині подорожчали хліб і масло Ніна РОМАНЮК

Із 4 лютого один із найпотужніших волинських виробників — ВАТ «Хліб» — «порадував» покупців своїми новаціями. Щоправда, підняти ціну відкрито чомусь не відважився, а просто зменшив вагу свого буханця на сто грамів (із 800 до 700 грамів), що рівноцінно здорожчанню кілограма хліба на 14 відсотків. Причину такого кроку хлібозавод поки що не аргументував ані владі, ані контролюючим ціноутворення установам.

Один із тріо
Валерій Маренич випустив диск «Ідея нації» і відзняв три кліпи на Волинському телебаченні Ніна РОМАНЮК

В естраду кожен приходить зі своїм багажем і йде разом із ним у нікуди. Хтось піднімається на хвилі плавно і так же плавно з неї падає, а хтось злітає стрімко, яскраво й стрімголов падає в небуття. У цьому — квінтесенція так званої теорії хвилі, що належить відомому білоруському композиторові Едуарду Ханку.

Українські Мареничі злетіли на хвилях шаленої популярності у 1978 році. Вони прославили Україну на весь світ, понісши її пісню, її мову по всіх усюдах. Муслім Магомаєв в одному з інтерв’ю журналу «Музика» якось сказав: «Я б хотів зробити своїй азербайджанській пісні такі ж легкі крила, як Мареничі українській». А відомий російський актор Василь Лановий так сказав про них: «Мареничі піднесли українську пісню в ранг класики».

Але вже на початку 80–х вони раптово зникли з телеекранів і сцен відомих концертних залів. Не тому, що їх забули чи не хотіли чути глядачі. Вони стали незручними. Для влади і наляканих чиновників. Ще їм заздрили одні й ненавиділи інші. Їхній славі стало затісно у маленькому Луцьку. Може, й вони десь не завжди витримували випробування нею. Період забуття і штучної ізоляції затягнувся набагато довше, ніж період їхньої шаленої популярності, — майже на два десятиліття. І лише в 2003 році Мареничам було присвоєно звання народних артистів України, пізніше за всіх. Після того талановиті артисти розпочали новий період у творчому житті — кожен пішов своєю дорогою...

Горе від горілки
На Волині безробітні лобуряки знищили майже чотири десятки надгробків Ніна РОМАНЮК

Не на дискотеку чи бодай до бару подалися двоє парубків у селі Новосілки Горохівського району. Бо хлопці вже були добре «затарені» і їх тягнуло на подвиги. Тож, не знайшовши ніяких пригод на свою голову, подалися на місцеве кладовище, де й влаштували «розминочку». Унаслідок влаштованого погрому було знищено або частково пошкоджено 37 пам’ятників.

Точка болю
Чи настане ера справедливості для сиріт війни? Ніна РОМАНЮК

...Вони знають своїх батьків лише за пожовклими від часу фотографіями. Дехто пам’ятає уривками щось зі свого ще довоєнного дитинства, в якому були і тато, й мама, і здавалося, що так буде завжди. А потім була війна, похоронки, напівголодне сирітське існування і каторжна дитяча праця задля того, аби вижити. Про них ніхто ніколи не дбав, окрім мам–удовиць. Держава розщедрилася на пільги для тих, хто повернувся з фронту живим, і забула про існування повоєнного покоління дітей, батьки яких із фронту не повернулися. У голодному 1947–му вони їли гіркий хліб із жолудів і кропиву, а діти фінагентів насміхалися над ними, бо їли інший хліб. Вони бігали до школи босі по снігові, бо взутися не мали у що. Вдень гнули спини на колгоспних ділянках за трудодні, а ввечері йшли вчитися до вечірньої школи. У 15 років вони вже працювали нарівні з дорослими, і радянське законодавство сором’язливо закривало очі на це. Про експлуатацію дитячої праці тоді не йшлося...

Ой минула вже зима — грошей
Волинські аграрії просять їх почути, хоча і не виключають страйків Ніна РОМАНЮК

Цьогорічна весна для багатостраждального українського села за всіма прогнозами буде не просто складною, а катастрофічною. Саме це слово чи не найчастіше вживали депутати–аграрії Волинської облради на засіданні постійної депутатської комісії з питань сільського господарства, продовольства, інвестування села та земельних відносин. Як поінформував начальник Головного управління сільського господарства та продовольства облдержадміністрації Анатолій Аршулік, волинські сільгоспвиробники не отримали ще жодної копійки з держбюджету. А весна вже на порозі, треба сіяти.

Чи зіскочить Волинь із газової голки?
Дотаційна область витрачає шалені гроші на енергозабезпечення Ніна РОМАНЮК

Ще з часів радянських у нас особлива любов до всіляких програм. Піднімали нечорнозем’я, виконуючи продовольчу програму. Будували хрущовки і брежнєвки, прагнучи до якогось там року кожну сім’ю забезпечити житлом...
Та й сьогодні до програм ми теж не байдужі. На всі випадки життя, напевне, у чиновників знайдеться певний папірець. А от чи хтось несе відповідальність за виконання запланованого? Якщо у верхах права рука не знає, що робить ліва, то як спитати і з кого? Так і живемо: програми пишуться, народ мордується сам по собі, а як житимемо далі — ніхто навіть приблизно відповісти не може...

Лесині реліквії
Раритетні речі Лесі Українки подаровано музею Волинського університету Ніна РОМАНЮК

2—3 квітня у Волинському національному університеті відбулися VII Всеукраїнські наукові читання «Леся Українка і сучасність». Ще у вересні 2006 року в головному виші Волині започаткував свою діяльність Науково–дослідний інститут Лесі Українки, на базі якого вже традиційно проводяться наукові зібрання відомих дослідників творчості знаменитої письменниці. У рамках нинішнього форуму відбулася передача Інституту безцінних реліквій родини Косачів, зібраних свого часу племінницею Лесі Українки Ольгою Сергіїв–Борисовою, яка померла у США в 2001 році. А повернулися раритети, зокрема, завдяки Тамарі Скрипці — колишній випускниці Волинського університету. Вона частину родинних реліквій, серед них і рукописи Лесі та іконографічний архів, ще у 2008 році передала Інституту літератури НАНУ, а інші подарувала музею Лесі Українки в Києві та Науково–дослідному інституту Лесі Українки.

Немовля вбила сусідка
Двомісячну дитину жорстоко позбавила життя 49–річна жінка Ніна РОМАНЮК

На Волині сталися дві резонансні кримінальні події, жертвами яких стали невинні немовлята. Спочатку у сміттєвому контейнері у центрі Луцька бомж наткнувся на дитяче тільце, загорнуте у простирадло. Жінку, яка викинула новонародженого у смітник, посилено шукали міліціянти, відвідуючи вдома всіх вагітних, які мали народжувати в ці дні. Хоча навряд чи відважилася б на такий гріх особа, яка знаходилася на обліку в жіночій консультації. А поки шукали її, ще жахливіша звістка надійшла з Горохівського району — у селі Широке сусідка завдала смертельних травм двомісячній дитинці, втопивши вже мертву у відрі з водою.

Не вродися, а вдайся
Дід Люсік б’є у свій бубон майже 80 років Ніна РОМАНЮК

Знайти в Овадному Іллю Олексійовича Дячука за прізвищем — справа непроста. А діда Люсіка або навіть просто Люсіка — без проблем. Дарма, що легендарному сільському музиці пішов уже вісімдесят третій. Своє село, свою рідну Володимирщину, він презентував із троїстими музиками Оваднівського будинку культури на сценах різного масштабу, починаючи від сільської і закінчуючи столичним Палацом «Україна». Бував і за Бугом у сусідів–поляків. Скільки концертів відіграв за свою артистичну кар’єру — навіть не знає. А про весілля взагалі мовчить. Бо якщо порахувати, що на весіллях він грав із татом та братом із восьми років, тобто десь із року 1934–го, то список вийде архічималенький...

Білоруське масло нашу кашу не зіпсує
Сільгоспвиробники сусідньої держави — на крок попереду від наших і домовляються з українськими колегами про взаємовигідну співпрацю Ніна РОМАНЮК

Товарообмін між волинянами та сусідами–білорусами Брестщини в усі часи розвивався як в офіційному, так і в неофіційному руслах. Достатньо подивитися, що робиться нині у прикордонних селищах та містечках у базарні дні. Українські та білоруські «човники» продовжують свій маленький бізнес, рятуючись у такий спосіб від економічної кризи. Хоча волиняни ще в радянські часи їхали до Бреста за продуктами і добротним одягом, яких на Волині чомусь не вистачало. Тепер білоруси роблять щотижневі вояжі на Волинь, щоб отоваритися, бо чимало продуктів і речей у них значно дорожчі, ніж в Україні. Так і виживають народи двох сусідніх держав, постійно тримаючи ніс за вітром кон’юнктури ринку.

Зелений маршрут
На те вона Заячівка, що вухаті тут попід хатами бігають... Ніна РОМАНЮК

...Світова криза, економічний колапс, привид масового безробіття, обвал гривні, коливання курсу долара, передчасні вибори. Все це так дістало, що перевтомлена психіка просто волає про перепочинок. Отож ми їдемо туди, де ніхто не говорить ані про долар, ані про парламентських комедіантів. Туди, де люди просто живуть. Їдемо у маленьке мальовниче село Заячівка, заховане на карті Ковельщини з усіх боків лісами й рукавами Стоходу...

Тамплієри на Волині
Залишки фортеці англійських лицарів знайшли в Турійському районі Ніна РОМАНЮК

Сенсаційну заяву зробив директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький: у селищі Луків, що на Турійщині, ймовірно, є залишки фортеці тамплієрів, перших воїнів­ченців. На користь цієї версії свідчать, зокрема, знайдений за селищем вал та мережа підземель, хоча сам замок не зберігся, бо був дерев’яним. Яким чином лицарі цього ордену опинилися на Волині й саме у цьому маловідомому селищі? Все дуже просто: Луків розташований якраз посередині між Києвом та Варшавою, а тамплієри у XIII столітті, повертаючись із хрестового походу, тут зупинялися. Заснований ними замок у Лукові згадується в англійських архівах, стверджує Борис Возницький, який уже понад десять років досліджує історію цього лицарського ордену.