Хранитель вічності Ніна РОМАНЮК

...Про неї він чув ще в студентські роки від професорки Людмили Міляєвої на лекціях з історії давнього українського мистецтва, хоч ніхто її і не бачив. Навіть віру втратили, що вона взагалі ще існує. Він і мріяти не міг, що колись доля подарує їм зустріч віч-на-віч, що його руки будуть рятувати її від варварства і невігластва й вдихатимуть нове життя, сантиметр за сантиметром знімаючи нашарування віків і фарб. Про такий подарунок він і мріяти не міг. Але це сталося. Спочатку вони «зустрічалися» таємно після роботи та у вихідні дні. Це тривало майже чотири роки. І тільки у 2000-му році він та люди, які довірили йому її таємницю, вирішили сказати світові про її існування. Світ ахнув!

Феномен «громадськості»
Влада знає, де треба бути журналістам Ніна РОМАНЮК

Волинським журналістам укотре дали зрозуміти, як влада ставиться до преси як такої і як поважає право журналістів на інформацію, гарантоване законом. Групу працівників газет і місцевого телебачення охоронці в цивільному не пропустили в обласний муздрамтеатр, де проходили громадські збори на підтримку програми дій уряду, завершення політичної реформи та, зрозуміло, «палку» підтримку єдиного кандидата від більшості на президентських виборах Віктора Януковича. Свою відмову міцні хлопці мотивували тим, що запрошення на збори були іменні і з редакційними посвідченнями «пущать не велено». Під гарячу руку потрапили не лише «ненадійні» мас-медіа, а й ті, хто владі служить вірно й у «чорних» списках не значиться. Дисципліна на громадських зборах була сувора, бо до зали не пропустили навіть делегацій з кількох районів, що запізнилися на кілька хвилин.

Шукайте гроші в парку і на АЗС
Якщо сейф не відчиняється, його виносять Ніна РОМАНЮК

Після тимчасового затишшя на Волині від наскоків грабіжників знову стали потерпати АЗС. Із періодичністю у кілька днів бандити за схожим сценарієм пограбували дві автозаправні станції — одну у прикордонному з Білоруссю Шацьку, другу — в Луцьку. Нічні візити непроханих гостей у чорних масках для першої закінчилися втратою 120 тисяч гривень виручки, причому за три дні. Оперативникам вдалося вийти на слід злочинців — ними виявилися мешканці білоруського Бреста, серед яких була і прекрасна дама, як і годиться крутим бойовикам. П'ятірка луцьких лобуряк поживилася значно меншою сумою — у касі було лише 7 тисяч гривень, на які хлопці (а їм усім від 17 до 21 року) просто пограли від душі у гральні автомати. І вже невдовзі їх також затримали правохоронці. Так що свято душі тривало недовго.

Цілодобово працює... бібліотека, а не бар
Чого і як навчаються молоді німці Ніна РОМАНЮК

Незадовго до того, як по території Волині проліг символічний кордон Євросоюзу, який після вступу Польщі до ЄС 1 травня відділив Україну від об'єднаної Європи, свої мости до панянки-Європи прокладали луцькі вчителі. А саме викладачі німецької мови луцької гімназії №4 на чолі з її директором, депутатом Луцької міської ради Олександром Мишковцем та завідуючою кафедрою німецької філології Волинського держуніверситету Вірою Міханько побували у Німеччині в окрузі Ліппе, що неподалік Кельна. Ця поїздка стала можливою завдяки співпраці громадських організацій: запрошення надійшло від спілки німецьких ветеранів «Мости в Україну» округу Ліппе громадській організації «Рідне місто» в Луцьку.

ЛуАЗ працює — «контора» шукає «компру»
Поки що безрезультатно Ніна РОМАНЮК

Незважаючи на великі зусилля податківців кинути тінь на Луцький автомобільний завод, затія ця не зовсім вдалася. Минулу осінь ЛуАЗ працював в умовах тотальної перевірки — завод «копали» і бригада з Києва, і місцеві податківці. Вже у грудні у засобах масової інформації поширилося повідомлення про знайдені порушення, про порушені кримінальні справи. І в цьому році підприємство пережило ще дев'ять перевірок. Така «любов» та увага податкової пояснюються просто: ЛуАЗ входить у зону економічного впливу народного депутата Петра Порошенка. Простіше кажучи, ДПА «пресувала» «нашоукраїнський» бізнес.

Кава «на шару» на лікарняні ліжка поклала Ніна РОМАНЮК

Стояти у черзі на кордоні — справа малоприємна. Отож кожен вбиває час як може. Троє мешканців прикордонного Любомльського району теж стояли у черзі своїми мікроавтобусами, коли до них підійшов незнайомець у білій кепці й запропонував каву.

Заїжджайте, не минайте
Чи доведеться волинянам лягати на рейки Ніна РОМАНЮК

Незлим тихим словом згадують нині мешканці обласного центру Волині царських інженерів та проектувальників, які залишили поза цивілізацією Луцьк, що був містом хоч і не губернським, але далеко не останнім на теренах великої Волині. Прокладаючи залізницю від Києва до Бреста (Берестя), Луцьк просто залишили осторонь залізничної магістралі, а рейки пролягли прямісінько на Ковель, який і став залізничним центром Волині. Якби цар Олександр III у 1890 році не вирішив відвідати Луцьк, хтозна, чи побачили б лучани таке благо цивілізації, як потяг.

«Ми з хлопцями спали по-чесному!»,
або Як наші бабусі дівували Ніна РОМАНЮК

Цим селом володіли королева Бона й Андрій Курбський, який утік аж на Волинь від гніву царя Івана Грозного. Належало воно і православному князю Сангушку, за часів володарювання якого (перша половина XV ст.) було збудовано церкву Преображення Господнього (храм є пам'яткою архітектури). Чим ще знамените Нуйно? Приміський потяг Камінь-Каширський — Ковель робить тут аж дві зупинки, бо село простяглося на шість кілометрів. Автобуси й маршрутки втомлюються зупинятися на всіх зупинках. А ще звідси вийшло чимало відомих на Волині юристів і міліціонерів, тому й називають Нуйно інколи селом «ментів».
Походження назви села трактують по-різному: колись тут були непрохідні болота, й чумаки, їдучи в Крим по сіль, чи то дивуючись побаченому, чи то поганяючи своїх волів, вигукували: «Ну!» і «Но!». Як би там не було, поселилися пращури нуйнівців на хуторах між цих боліт, і виросло Нуйно. Це вже після 1945-го, коли почалася колективізація, позганяли нуйнівців силоміць із їхніх хуторів і заселили вони село, найдовша вулиця якого сягає тепер 6 кілометрів. А так — звичайнісіньке поліське село, якому пощастило трохи більше, ніж іншим, бо притулилося неподалік райцентру і поближче до цивілізації. Саме тоді, у 50-ті, відійшла назавжди в минуле знаменита нуйнівська «гірка»...

Подвиг Кінгіра
Повстання в таборi особливого режиму 50 рокiв тому поклало край епосi масового насильства та вседозволеностi карально-репресивної машини СРСР Ніна РОМАНЮК

П'ятдесят років тому, в ніч на 26 червня, після 42 днів непокори було зламано опір політв'язнів у таборі особливого режиму Кінгір, що у Казахстані. Щоб придушити повстання, влада вперше змушена була застосувати проти ув'язнених танки. Скільки повстанців загинуло під гусеницями знаменитих «тридцятьчетвірок», а скільки було покалічено — достеменно й досі не відомо. Офіційну статистику ніхто не оприлюднював, а ті, хто знав, зберігали її за сімома замками. У докладній записці керівників ГУЛАГу міністрові внутрішніх справ СРСР генерал-полковнику Круглову зазначається: «После окончания операции было поднято 37 трупов, доставлено в госпиталь раненых и заключенных 61, из которых 9 человек умерло, 54 заключенных получили телесные повреждения и ушибы без госпитализации. Получили телесные повреждения и ушибы 40 солдат и офицеров».
Живі свідки, які були в Кінгірі, стверджують: це неправда. Жертв було набагато більше...

«Як же воно все набридло!»
На старт... з обрізаними дротами Ніна РОМАНЮК

Керівники обласних організацій семи опозиційних партій звернулися до народних депутатів України Володимира Бондаря, Бориса Загреви («Наша Україна»), Євгена Кирильчука (БЮТ) і Сергія Слабенка із зверненням, у якому, зокрема, повідомили: «З достовірних інформаційних джерел нам стало відомо про підготовку керівництвом обласної держадміністрації широкомасштабної каральної акції проти опозиційних сил Волині. В першу чергу будуть залякувати, шантажувати голів обласних, міських і районних партійних організацій та журналістів, які висвітлюють роботу опозиції. І цей процес уже розпочався. Зазначені дії розцінюємо як початок брудної, неправової виборчої кампанії зі сторони органів виконавчої влади. Виходячи з цього, просимо терміново звернутися у відповідні органи з метою запобігання цих ганебних злочинних намірів».

Хабарника впіймати — не поле перейти... Ніна РОМАНЮК

Уже традиційно перед будь-якими виборами в нас підвищуються зарплати і пенсії, щоб електорат відчув «труботу» держави, а ще правоохоронці починають посиленими темпами ловити злочинців і боротися з корупцією та хабарництвом. А для підсилення ефекту готується кілька показових кримінальних справ. Перед нинішніми президентськими перегонами державні мужі теж раптом «прозріли» і кинули клич — усі на барикади проти мерзенних фальсифікаторів горілки! І закрутилося — ледве не щодня телевізія і преса інформують про те, як виловлюють «підпільників-Кіндратів», скільки коштів повернуто до державної казни тощо. Ніби в усі роки нашої незалежності цієї проблеми не існувало, ніби не з «лівого» контрабандного спирту «сколотили» свої мільйонні статки наші рідні українські олігархи, які нині запаслися депутатськими мандатами і сіли в недосяжні для Феміди високі крісла. Але то, як мовиться, питання інше. З будь-яким економічним чи соціальним злом ми й досі боремося у стилі «а ля совєтіко», тобто повертаємося до добре знайомої компанійщини.

А рада отаманів — проти!
Справжні українські козаки — за Ющенка Ніна РОМАНЮК

У козацькому таборі, що в селі Рокині неподалік Луцька, зібралися на раду отамани козацьких товариств Волині, Рівненщини та Львівщини, підсумком якої стало створення Спілки територіальних козацьких громад. Такою була відповідь на повідомлення про те, ніби козацькі організації України підтримали кандидата у президенти Віктора Януковича.

ЛуАЗ проти податкової — 2:0
Ще одна кримінальна справа, порушена волинськими податківцями проти Луцького автомобільного заводу, зазнала фіаско Ніна РОМАНЮК

Апеляційний суд Волинської області визнав неправомірним порушення кримінальної справи проти керівництва ЛуАЗу за звинуваченням в ухилянні від сплати податків. Отож усі звинувачення на адресу заводу, який «числиться» у списку опозиційних (з огляду на причетність до його співзасновництва одного з лідерів «Нашої України» Петра Порошенка), залишилися тільки неблагими намірами ДПА будь-що очорнити ЛуАЗ. До речі, підприємство, яке створює понад третину валового продукту Луцька, за I півріччя цього року вже відрахувало до бюджету понад 10 мільйонів гривень. Ще задовго до суду керівники податкової на різних прес-конференціях палко розповідали про «значні» порушення, виявлені ними на заводі, що забезпечує роботою більше 1200 волинян. Комусь дуже вже хотілося пов'язати «Нашу Україну» і не геть чесний бізнес, на це було кинуто чималі резерви. Віктор Ющенко, перебуваючи у Луцьку, так прокоментував ситуацію довкола автомобільного заводу: «Це приклад того, як непрозора політика втручається у чесний бізнес. У бізнес, який дає тисячі робочих місць. Я щасливий, що коло моїх політичних партнерів не має проблем із податковою».

«Капатимуть на мізки» по телефону
Доки не сплатиш борг — спокою не матимеш Ніна РОМАНЮК

Луцьк у сфері комунальних послуг значиться у числі піонерів ось уже впродовж останніх десяти років: одними з перших у державі лучани перейшли на централізовану оплату за житлово-комунальні послуги, як і запровадили диференційовану систему оплати цих послуг, позбавившись у такий спосіб ще радянської зрівнялівки. Єдина ділянка, де міській владі ніяк не вдається вигадати цікаве і дієве ноу-хау, — це боротьба з боржниками, хоч випробувано було багато методів. Навіть друкування списків боржників у місцевій газеті очікуваного результату не дало. Трішки виправила ситуацію реструктуризація комунальних боргів.

Різав гриби і... людей
«Тихе полювання» вбиває не мухоморами, а ножем Ніна РОМАНЮК

Неодмінним атрибутом подорожі до блакитної перлини України — озера Світязь — та десятків менших його озерних «братів» улітку є постійний грибний «супровід» уздовж траси Любомль—Шацьк. Відерця міцненьких боровиків і червоноголовців не лише радують око подорожуючих туристів, а й змушують розкошелитися на грибну смакоту. Грибний бізнес для поліщуків — справа звична і прибуткова, особливо після щедрих дощиків, які влили у спраглу землю за якихось кілька діб місячну норму дощів. Отож на дорогах Шацького озерного краю зарясніло від грибників. Але цей бізнес, виявляється, такий же небезпечний, як і будь-який інший. Свідчення цьому — трагедія, що сталася минулого тижня в одному з лісових урочищ...

Один уже «приземлився»
Iншi троє нападників на директора ЛуАЗу гуляють на свободі Ніна РОМАНЮК

Днями начальник Волинського обласного управління міліції Олександр Кміта офіційно заявив про затримання одного з чотирьох нападників, які 7 серпня по-звірячому побили гендиректора відкритого акціонерного товариства «ЛуАЗ» Володимира Гунчика. Встановлено, що всі бандити — мешканці сусідньої Рівненщини і мають кримінальне минуле й судимості. Що вони робили у Луцьку — наразі не з'ясовано. Втім правоохоронці припускають, що переховувалися, або приїхали на «гастролі».

Капелани, вперед!
На Волині створено службу вiйськових священикiв Ніна РОМАНЮК

Єпископ Луцький та Волинський Михаїл Української православної церкви Київського патріархату на Волині служить нещодавно, але за кілька місяців уже встиг втілити в життя деякі ініціативи. Зокрема, вперше на Волині при єпархії запрацювала своя прес-служба, досить часто владика зустрічається з журналістами на прес-конференціях. Деякі високопосадовці настійливо уникають живого спілкування з представниками мас-медіа і за два роки свого правління, окрім єдиної (після призначення) прес-конференції, так і не провели жодної нормальної зустрічі з журналістами.

Тим, що вмерли, але не зрадили
Як облаштувати могили українських вояків у Польщі Ніна РОМАНЮК

...Могилам слід віддавати шану, але не треба робити з них дороговказів. Ця вже крилата фраза мала б давно стати ключовою в українсько-польських стосунках, а саме у ставленні до мертвих, останки яких знайшли вічний спочинок по обидва береги Бугу не на своїй, а на чужій землі. Проте й досі вони залишаються заручниками у протистоянні політиків. Зерно ненависті, посіяне на національні грунти передбачливими кремлівськими політиками сталінсько-беріївського режиму, дало рясні сходи: і у Польщі, і в Радянській Україні плюндрувалося й нищилося, відповідно, все українське і все польське. Як наслідок — поруйновані українські церкви та цвинтарі у Польщі, занедбані римо-католицькі кладовища разом з костелами в Україні...

Влада скорочує урни
На Волині вже задіяно механізм штучного зменшення кількості виборчих дільниць Ніна РОМАНЮК

Як і передбачалося, влада почала впроваджувати одну зі своїх виборчих технологій, спрямовану на зниження активності голосування у регіонах, які найбільше симпатизують кандидату в президенти Віктору Ющенку. Йдеться про скорочення кількості виборчих дільниць, що відбувається начебто у зв'язку з тим, що площа цих дільниць менша ніж 50 квадратних метрів. Як повідомив народний депутат, голова Волинської обласної організації «Сила народу» Борис Загрева, виконкоми сільських рад за участі працівників райдержадміністрацій приймають рішення про утворення виборчих дільниць лише в тих селах, де площа приміщень становить не менше 50 метрів. Так, тільки у Володимир-Волинському районі у випадку, якщо територіальна комісія затвердить подання виконкомів, iз 67 виборчих дільниць не діятимуть 16. А якщо по п'ятнадцяти районах пройде таке скорочення? Все робиться для того, щоб люди не прийшли голосувати, щоб було незручно добиратися в сусідні села, які, враховуючи адміністративно-територіальну специфіку області, розташовані одне від одного неблизько.

Переселенці чи вигнанці?
Виповнюється 60 років від початку депортації українців з їхнiх етнічних земель на території Польщі Ніна РОМАНЮК

Більш як півмільйона мешканців одвічно українських земель Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Бойківщини та Лемківщини у 1944—1951 роках були насильницьки відірвані від своєї землі й розкидані по всій Україні. Ті ж, хто у 1944—1946 роках таки залишилися за Бугом, не поїхавши в Радянську Україну, у 1947-му в рамках операції «Вісла» були розселені поодинокими сім'ями на так званих возз'єднаних землях на північному заході Польщі. Їм заборонялося оселятися ближче як за 30 кілометрів від воєводських міст (аналог обласних центрiв), навчати дітей i видавати газети українською мовою. А ще треба було зректися православної віри і прийняти католицтво. Комуністична влада Польщі з особливим завзяттям взялася замітати сліди української культури на історичних українських землях — безжалісно знищували пам'ятники, храми, кладовища, тобто все, що ідентифікувало українство. Ліпшої нагоди витравити український дух годі було й чекати...