«Червоному півню» на рейках не розгулятися,
бо вогнеборці нарешті отримали модерний пожежний комплекс
Микола ЧЕРНЕГА
Українські залізничники останніми роками вже привчили співвітчизників до того, що на власній технічній базі самотужки виготовляють модернові пасажирські та вантажні вагони. Швидкісні поїзди далекого слідування і дизель- та електропотяги курсують практично на всіх сталевих магістралях країни. Знайшли свою нішу в розгалуженому залізничному господарстві й шепетівські майстри. У тамтешньому вагонному депо, оснащеному сучасним обладнанням, наловчилися переобладнувати рефрижератори у зручні, комфортні та ефективні в роботі комплекси.
У недавні часи «десятки», як їх нарекли виробники сільськогосподарської продукції, під зав'язку набивали подільським салом, м'ясом, смальцем і відправляли в найвіддаленіші куточки колишнього Союзу. Тепер же сировину, обсяги якої суттєво зменшилися, переробляють на місцевому підприємстві, а готову продукцію реалізовують здебільшого у своєму регіоні. Отож десятки (а то й сотні) рефрижераторів, які, до того ж, морально застаріли, стоять без діла на запасних коліях. Ті, що геть зносилися, ідуть на брухт, решту ж іще можна в якийсь спосіб використовувати. Тому шепетівчани оперативно відгукнулися на заманливу пропозицію галузевих вогнеборців, бо досі в Україні немає типового залізничного пожежного комплексу.
Реконструйований на базі двох колишніх рефрижераторів пожежний поїзд приємно вразив фахівців, які з'їхалися подивитися на новинку, своєю суперовістю. Зокрема, у службовому вагоні обладнано зручні робочі кабінети та купейні відділення для відпочинку зміни. Є тут де поголитися, перекусити. Раніше про це залізничні вогнеборці могли хіба що мріяти. Та й ціна реконструкції економічно виважена і цілком прийнятна — 70 тисяч гривень.
Перший такий потяг узяли на озброєння пожежники вузлової станції Фастів. А шепетівчани вже працюють над виконанням чергового замовлення.
