Наш рибалка
і «чортового коня» осідлає Сергій ДОВГАЛЬ

      З давніх-давен рибалок, які зазвичай хваляться своїм уловом, прийнято вважати чи не найбільшими брехунами, такою собі яскравою ілюстрацією мистецтва видавати бажане за дійсне. Навіть немало анекдотів на цю тему існує. Як-от «Молитва рибалки: «Господи, хоч раз у житті пошли мені таку рибу, щоб не довелося усім брехати про її розміри!». На такому тлі й справді правдивим повідомленням про рекордні досягнення на рибальському фронті повірити складно. Навіть не дивує, що й з офіційною їх реєстрацією, принаймні на всеукраїнському рівні, донедавна було, як кажуть, негусто. Тим паче не існувало у цьому якоїсь системи. Заповнити таку прогалину взявся 30-річний Роман Новіцький, нині асистент кафедри зоології та екології Дніпропетровського Національного університету, який встиг уже попрацювати і в обласній організації Українського товариства мисливців та рибалок.

«Ловили й 300-кілограмових сомів»

      — Романе Олександровичу, зараз чемпіонати світу з чого тільки не проводяться, — відразу намагаюся засвідчити йому свою недовіру. — Невже у рибальстві тут існує «біла пляма»?

      — Біла це пляма чи не біла, але громадська організація IQFA зі Сполучених Штатів Америки займається реєстрацією рибальських рекордів лише протягом останніх двадцяти років. А на початку нинішнього сталася подія, без перебільшень, знаменна. Видану міжнародною асоціацією спортивного рибальства книгу «Світові рекорди рибальства» такою можна вважати без будь-яких застережень. Сюди потрапило відразу 850 представників рибного світу. Лише протягом останніх чотирьох років рибалки Північної Америки та Старого Світу можуть похвалитися понад 470 рекордними уловами, з півсотні досягнень належать підліткам. Хоча тут варто зазначити, що з усіх заявлених справді неперевершеними щорічно визнають відсотків 65-80.

      Можна також згадати і про локальніші змагання та реєстрації досягнень. Так, у 90-х роках минулого століття розігрувалося звання «Найвдатніший рибалка-короп'ятник». Неперевершеним тут виявився австрієць Крістіан Балдемайєр. У 1998 році після тривалої боротьби він здолав сазана довжиною 1,15 метра та вагою 37,3 кілограма. Це досягнення не побито дотепер.

      Німецький журнал «Fischfand» також проводить конкурси на найбільшу рибу. Зокрема, у 1997 році для участі в ньому було подано 150 заявок. Претенденти на рекордні улови рибалили у німецьких, австрійських, швейцарських водоймах. Щодо видів риб найвищі досягнення фіксувалися у 15 категоріях: найбільший вугор затягнув на 3,5 кілограма, харіус — на 2,1, щука — на 19, сом — на 68,5, окунь — на 3,1 кг тощо.

      Найбільшою ж прісноводною рибою вважається виловлений 9 липня 1983 року американським рибалкою-любителем Дж. Паулоттою осетр, який затягнув на 212,28 кг.

      — Цікаво знати, чи спроможні  українці з такими досягненнями конкурувати?

      — Нині є нагода відзначити 20-річчя всесоюзного конкурсу «Рекордні риби», який започаткував популярний московський журнал «Рыболов». Так ось, у ньому двічі перемагав відомий сом'ятник-квочатник (від назви снасті «квок») з Донецька Г. Атанов.

      Якщо ж говорити про досягнення, офіційно не підтверджені, то з історії можна почерпнути чимало цікавих свідчень. Зокрема, професор К. Кесслер повідомляє про спійманого у ставку на річці Ірпінь поблизу Києва лина, який «...весь немовби покритий мохом». Його довжина сягала аршина, а вага — 18,5 фунта (7,58 кг).

      Про гігантських судаків вагою до 17 кг, про 80-кілограмових лящів, виловлених у гирлах Дніпра, Дону та Кубані, писав популяризатор любительського рибальства Л. Сабанєєв.

      Л. Берг у своїй книзі «Риби прісних вод СРСР та суміжних країн», що побачила світ 1949 року, пише про 10-кілограмову білизну. Вона, за його словами, мешкала за нижньою течією Дніпра, а під Кременчуком промисловики й узагалі виловлювали 300-кілограмових сомів. Недарма у давнину цю рибу називали «чортовим конем», вірячи, що на ній об'їжджає свої володіння сам водяник.

Французи двох гігантських сазанів на Дніпрі зловили і ... відпустили

      — Вочевидь, і сумніватися не доводиться, що наші рибалки теж не у тім'я биті. Але як реально їм про себе у світовому масштабі можна заявити?

      — Для того, щоб заявити про себе офіційно, необхідно виконати цілу низку вимог, що далеко не кожному до снаги. Тим паче донедавна в Україні фіксацією рибальських рекордів ніхто системно й не займався. Тому я й взявся усунути таку прогалину, і ось уже протягом восьми років «лупаю сю скалу». Регулярно веду конкурс рибальських рекордів на сторінках місцевих газет «Зоря» та «Наше місто».

      Зрештою, на цілу книгу замахнувся, в якій знайшли своє місце офіційні свідчення — ніяких чуток, пліток чи домислів.

      Принагідно вів листування з колегами-рибалками з багатьох країн. І знаєте, англійці, німці, американці ніяк не могли повірити, що в Дніпрі взагалі якась пристойна риба водиться. Куди їй, мовляв, до наших тіляпій та форелей. Довелося вислати пару-трійку фотографій найпоказовіших екземплярів. Після того вони почали наввипередки рватися половити нашу велику рибу. А запеклий рибалка Джон Ешлі й узагалі у своєму листі безапеляційно заявив, що якби він спіймав таку рибу, як дніпропетровець Євген Цимбал (два соми по 94 та 100 кілограмів), то гарантовано «засвітився» б на усіх телеканалах США.

      У 1995 році ми організували риболовлю для групи французьких професіоналів на Дніпрі у районі села Військове. І вони протягом чотирьох годин впіймали пару сазанів-гігантів  по 12 та 18 кілограмів, сфотографувалися з ними на тлі лагідної хвилі та й відпустили геть.

Рекордам дати українські імена

      — Тепер уже можемо поговорити і про рибний світ власне Дніпра, інших водойм...

      — Води Дніпропетровщини сьогодні населяють понад чотири десятки видів риб, з яких майже половина є важливими об'єктами промислу, або ж 44,9 відсотка від загальної кількості. Деяких із них включено до регіонального Червоного списку (бичок, пуголовка зірчата, йорж донський, миньок річковий, чехоня та голець звичайні, колюшка трьохголкова, синець тощо).

      А такі види, як перкаріна, цьоголітки американського канального сомика, сонячний або ж дисковий окунь, тіляпія мозамбікська, й узагалі належать до екзотичних.

      — По якому з цих видів зафіксовано рекордні улови?

      — Таких видів чотирнадцять. Найбільшою прісноводною рибою наших водойм є 147-кілограмовий сом, спійманий 1986 року у рибгоспі «Дніпро» Запорізької області. Серед особистих досягнень тут першість належить вищезгадуваному Євгену Цимбалу. У 2002 році він у Дніпродзержинському водосховищі під Верхньодніпровськом спіймав на квок 100-кілограмового сома, з яким змагався протягом двох годин, доки не витягнув на мілину.

      Михайлові Тихому з селища Покровське належить рекордний улов щуки — одна особина затягнула на 11 кілограмів. Я особисто тримав у руках таку рибину і вагою понад 17 кілограмів, але, на жаль, був занадто молодим, щоб додуматися це досягнення зафіксувати належним чином.

      Білизну вагою 6,2 кілограма зловив на Дніпрі у районі Комсомольського острова, що в Дніпропетровську, Віктор Батаєв.

      Найбільший судак (11 кг) є здобутком Володимира Соколенка, який зафіксований 2002 року в гирлі річки Самари.

      А от дніпропетровець Костянтин Кріковцов уже цього року став рекордсменом відразу з двох видів риб. Спершу під час відкритих змагань на Кубок Дніпра він зловив головня вагою 2 кілограми 180 грамів. Щоправда, 1995 року відзначався улов набагато вагоміший. Студент біофаку Дніпропетровського державного університету біля села Андріївка Новомосковського району у річці Самара спіймав 4,5-кілограмовий екземпляр.

      Кріковцову ж належить ще й рекордний улов окуня. Екземпляр вагою 1 кілограм 120 грамів дістався йому саме на День Дніпропетровська, що відзначався минулого вересня.

      — Тож варто сподіватися, що й надалі досягнення українських рибалок зростатимуть?

      — Тут я висловився б обережніше. За даними учених Дніпропетровського національного університету та Інституту проблем природокористування та екології Національної академії, на сьогодні лише на території Дніпропетровської області втратили своє значення водних джерел 26 річок і ще 88 малих річечок загальною протяжністю понад 1873 кілометри; повністю зарегульовані Кам'янка, Чаплинка, Тритузна, Берестова та інші. Не можна назвати в останні роки урожайним і нерест риб.

      З іншого ж боку, не заперечиш формування іхтіофауни в акваторії Дніпра. Хоча нові види риби, окрім тюльки та берша, промисловими не є. Деякі, як-от бичкові, належать до об'єктів любительського рибальства (бичок-кругляк, бичок-кінець, тюлька, атеріна) або ж до компонентів кормової бази берша, судака, сома, білизни...

Обговорити у форУМі