«Прем'єр» не завжди звучить гордо
У Дніпропетровську збанкрутував банк, який вражав городян одним з найфешенебельніших у місті офісiв Сергій ДОВГАЛЬ

Цей банк до 1998 року мав російське коріння як філія тамтешнього «Токобанку». Під час пам'ятного фінансового обвалу на теренах нашого північного сусіди останньому вціліти не вдалося. Зате дніпропетровський Південтокобанк на плаву утримався. Тоді цим завдячували підтримці Національного банку України. Певна річ, фінансовій установі з Дніпропетровська про російське коріння довелося забути. Отож вона взяла собі нову горду назву — «Прем'єр-банк».

Битва за пасажира
Тендер для автоперевізників у Дніпропетровську перетворився на скандал Сергій ДОВГАЛЬ

Тема пасажирських автомобільних перевезень актуальна для будь-якого великого міста. У Дніпропетровську вона останнім часом загострилася неабияк. Адже проїзд у тому ж маршрутному мікроавтобусі по місту став одним з найдорожчих в Україні — здебільшого півтори гривні з пасажира. Виняток становлять тільки маршрути протяжністю до десяти кілометрів та вітчизняні машини «Богдан» — тут поки що просять по гривні.

Лишилося тільки ім'я
Сьогодні у Дніпропетровську поховали солдата, останки якого виявили через 60 років

Світлана Шевченко, яка мешкає в селищі Нове Клочко обласного центру, війну пам'ятає. Але ніколи не думала, що лихоліття нагадає про себе через 60 років просто у дворі їхньої приватної садиби. Господарі вирішили спорудити сучаснішу вбиральню і залучили землекопів. Невдовзі ті покликали Світлану Іванівну, збентежені незвичайною знахідкою: кістки, боєприпаси, каска з людським черепом, 5 гранат, 27 патронів та дві капсули...

Націоналісти з «вилами»
У скромному Апостоловому розгорілася справжня телевійна Сергій ДОВГАЛЬ

З листа до редакції нашої газети за підписом декількох сотень мешканців Апостолового, здалося, гнів невдоволених людей ллється бурхливим потоком. Настільки їх дістала несподівана проблема. Головним подразником для підписантів стала місцева телерадіокомпанія «Атлант». У вересні минулого року у центрі Апостолового з'явилася вежа ретранслятора мобільного зв'язку «Київстар», на якій розташувала свою теле — та радіопередавальну апаратуру й компанія «Атлант».

Загрузли в «Озерці»
Центральний ринок Дніпропетровська знову не можуть поділити Інф. «УМ»

Учора декілька десятків працівників Центрального ринку Дніпропетровська, який у народі називають «Озеркою», перекрили рух на вулиці Шмідта і вимагали «на коврик» прокурора області та керівництво обладміністрації. Вийти на вулицю людей змусив той факт, що досі не врегульовано конфлікт довкола власності підприємства. Останньою краплею стало захоплення вночі приміщення ринку «конкуруючою фірмою». Про цей факт повідомив директор Григорій Єфіменко, який уранці не зміг потрапити до службового кабінету.

Гусари грошей не беруть?
Чому в Павлограді увічнили пам'ять літературного героя — поручика Ржевського Сергій ДОВГАЛЬ

Павлоградці — народ честолюбний. І за історію свого промислового міста постояти вміють. Але досі на все місто не існувало жодного символа, втіленого у скульптурі, — візитної картки чи, як модно тепер висловлюватися, бренда. Тож на різні буклети, плакати, проспекти досі «тулили» одну-єдину пристойну пам'ятку — церкву Голубицького.

Як один галичанин «Озерку» перевернув
На дніпропетровському Центральному ринку нині охоронців більше, ніж продавців Сергій ДОВГАЛЬ

«Озерка» знову на слуху. За найпоширенішою версією, о четвертій годині ранку 20 травня представники начебто однієї з охоронних структур захопили адміністративне приміщення ринку, директор якого Григорій Єфiменко не зміг потрапити на робоче місце. Таке повідомлення викликало неабиякий резонанс. Надто ж після заяви Григорія Андрійовича про те, що серед озброєних людей, які «окупували всі будинки й приміщення ринку, грабують майно, гроші в касах, силою втримують людей, котрі перебували в будинку, не виконують законні вимоги посадових осіб державної виконавчої служби», перебував власною персоною відомий російський бізнесмен Максим Курочкін.

Бюрократи у «розумних межах»?
Дніпропетровські ріелтори погрожують вийти на вулицю Сергій ДОВГАЛЬ

З цією сферою мав стосунки мало не кожен з нас. Адже йдеться про насущне — житло, яке купують чи продають. І хоча цю сферу називають «ринком нерухомості», процеси тут відбуваються доволі динамічні. Приміром, дніпропетровське комунальне підприємство «Міжміське бюро технічної інвентаризації» (МБТІ) за рік отримує до 150 тисяч замовлень, кількість яких постійно зростає. Для трьохсот працюючих — шмат роботи ще той. Якщо ж і виникають у когось претензії щодо термінів виконання замовлень, то скаржитися доводиться тільки на «об'єктивні причини». Принаймні начальник МБТІ Тетяна Кривошеєва вважає саме так. Проте щодо цього у певної частини дніпропетровців віднедавна виникли серйозні сумніви. Причому переполох зчинили члени Асоціації фахівців з нерухомості, себто люди, які на цих речах розуміються не з чуток. Більше того, вони наполегливо доводять, що зволікання з оформленням документів у МБТІ має коріння суто суб'єктивне. А саму ситуацію на ринку нерухомості у Дніпропетровську вважають критичною.

«Афганці» досі воюють
У Дніпропетровську вони опинилися у центрі політичного скандалу Сергій ДОВГАЛЬ

Щоправда, йдеться про організацію ветеранів Афганістану в окремо взятому районі — Індустріальному. Коса найшла на камінь під час минулих президентських виборів. Волею долі «афганці» опинилися по два боки барикад. З одного — у їхньому підвальному приміщенні розташувалися прихильники Віктора Ющенка, яких уособлювали деякі бойові товариші. А з іншого — «афганці» отримали заманливу пропозицію попрацювати у команді Віктора Януковича. Як офіційно повідомив у листах до найрізноманітніших інстанцій голова районного об'єднання Микола Антименюк, наприкінці вересня минулого року з цим до них звернувся сам генерал-майор у відставці Олександр Шалугін. Він запропонував набрати з числа учасників бойових дій в Афганістані та пенсіонерів Міністерства оборони України команду офіційних спостерігачів від Індустріального району для поїздки в Тернопільську область за проектом «Чесні вибори».

Під знаком «смаженого півня»
Посягання на життя відомого бізнесмена запахло криміналом для... прокурора Дніпропетровська Сергій ДОВГАЛЬ

Минулого року 4 жовтня на проспекті Гагаріна у Дніпропетровську стріляли. Невідомий випустив три кулі у досить відомого бізнесмена Геннадія Сороку. Потерпілий лише дивом залишився живий — завдяки тому, що його хутко відправили літаком до Німеччини, де перебуває дотепер. У таких випадках зазвичай диму без вогню не буває. Тут же, образно кажучи, палало справжнє «полум'я». Адже Геннадій Сорока офіційно повідомляв правоохоронців про реальну загрозу його життю. Причому її пов'язував з людиною, дніпропетровцям досить відомою, — сином колишнього першого секретаря обкому Компартії Миколи Задої. Отож інтрига запахла ще та...

«Я був убитий на війні»
— казав знаменитий скульптор Вадим Сідур, завдячуючи своїм дивовижним спасінням сільській жінці Олександрі Толкачовій Сергій ДОВГАЛЬ

Новоселівка сховалася у пониззі Інгульця. Дивлячись на неї згори, буквально дух перехоплює від краси. З узвишшя хат, які потопають серед зелені, — немов спускаються до в'юнкої річки. З одного боку, щоправда, на Новоселівку все більше насуваються відвали Південного гірничо-збагачувального комбінату з перспективою поглинути її назавжди. Вже зараз таке сусідство місцевим мешканцям завдає чимало клопотів. Гірничі розробки виснажили колись родючі тамтешні чорноземи — отож земля часто-густо зрадливо провалюється просто під ногами, а воду й взагалі завозять, бо внаслідок високого вмісту солі та важких металів пити її тут неможливо. За кращих часів у місцевому радгоспі працювало понад 800 чоловік. Нині ж з роботою у Новоселівці не розігнатися. Отож багато хто звідси вже виїхав у пошуках ліпшої долі. Хто ще залишився, зазвичай працюють на сусідньому комбінаті.

Жовто-зеленіє «Парус» одинокий
Ажiотажу на аукцiонi днiпропетровський готель-довгобуд не викликав. Може, зачаклований? Сергій ДОВГАЛЬ

У далекому 1974 році у Дніпропетровську заклали готель. Його назва з'явилася сама по собі — «Парус». Точніше й справді не скажеш. Адже готель заклали на намитому грунті, який потіснив водну територію Дніпра. Амбіційні ініціатори ідеї цим, кажуть, хотіли здивувати світ. Ще б пак — дніпровські хвилі хлюпають під вікнами готелю!

Оса-вбивця
стала причиною летального випадку в Дніпропетровську Сергій ДОВГАЛЬ

Смерть людини, заподіяна укусом оси, належить до випадків рідкісних. Незважаючи на це, у Дніпропетровську позаминулого року подібне трапилося аж двічі. Тоді від укусу комахи померли працівники авіакомпанії «Дніпроавіа» та конструкторського бюро «Південне». Тепер же нещастя сталося у стінах Академії митної служби України. Оса вкусила її 58-річного співробітника.

Рятуйте... рятувальника
Реорганізація відомчих служб інколи йде на шкоду справі Сергій ДОВГАЛЬ

У шахтарських містах важко знайти якісь особливості, що вирізняли б їх на тлі собі подібних. У Марганці — теж, начебто, нічого визначального. Містоутворюючий гірничо-збагачувальний комбінат є для місцевих мешканців чи не єдиним годувальником і надією. Проте не можна не згадати ще одну структуру, якою марганчани по праву пишалися. Це — спеціальний воєнізований гірничорятувальний загін, який було створено ще у 1932 році. Утім, попри всі труднощі минулих часів, найбільше по цій службі вдарила реорганізація вугільної галузі 1998-го року. Тоді було кардинально змінено її суть і обсяги роботи. Якщо дотепер вона підпорядковувалася Міністерству промислової політики, то після реорганізації опинилася у розпорядженні Міністерства з надзвичайних ситуацій (МінНС).
Самі рятувальники, неабияк збагачені досвідом роботи в нових умовах, у такій реформації тепер бачать суцільні мінуси. Насамперед, суттєво розширилася сфера їхньої діяльності — тепер вони обслуговують відразу кілька регіонів України. Крім того, якщо раніше доводилося працювати тільки на гірничих об'єктах, то тепер мусять виїздити й на решту, навіть на гасіння пожеж у цивільному секторі. На запитання, чи доцільно в такий спосіб застосовувати рятувальників, у вищих інстанціях пояснюють: «Це вписується у рамки плану взаємодопомоги».

Тінь під елеватором
Як приватні перекупники за готівку завертають машини із зерном під самим носом у держави Соломія СКОРИК

Поблизу села Балівка, поруч із Дніпропетровськом, біліють корпуси місцевого елеватора, який є дочірнім підприємством ДАК «Хліб України». Колись це було найпотужніше зернозаготівельне підприємство в області, де зберігали до 200 тисяч тонн зерна. Сьогодні ж ХПП спроможне працювати тільки на половину своєї потужності — обладнання дуже застаріло, а на ремонт чи заміну необхідних деталей, як завжди, грошей не вистачає. Тому начальник елеватора Микола Кислиця каже, що про колишні обсяги зерна останніми роками доводиться тільки мріяти.

«Було таке відчуття: і Дмитрика не врятую, і сам загину»
14-річний Геннадій Пєсков урятував 5-річного хлопчика після того, як усі думали, що той уже втопився Сергій ДОВГАЛЬ

Річка Вовча у районі села Межиріч грандіозністю не вражає. Густо заросла рослинністю, вона тут прослизає, здається, геть вузькою звивистою стрічкою. Проте місцеві мешканці з такими початковими враженнями від водойми категорично не погоджуються і засвідчують її підступний характер. Мовляв, за лічені метри від берега ви можете тут зануритися з головою — настільки круті у Вовчої схили. Та й слизький глинистий грунт під водою погрожує неприємностями — ступивши на нього ногами, опору можеш втратити будь-якої миті, сам того ніскільки не очікуючи.

Пресинг проти «Динамо»
Як хотіли поставити на коліна процвітаюче підприємство Сергій ДОВГАЛЬ

Розташоване у Дніпропетровську українсько-британське закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями завод «Динамо-Сілейр» за спеціалізацією не має собі рівних в Україні. Близько 80 відсотків продукції тут складають номерні знаки — ті, без яких не обійтися жодному транспортному засобу. Замовником цих виробів є Міністерство внутрішніх справ. Місце ж під сонцем цьому підприємству дісталося після виграного ще у 1998 році тендеру. «Динамо-Сілейр» виявилося спроможним виготовляти номерні знаки, як кажуть, «під ключ», тоді як інші підприємства мали намір завозити з-за кордону так званий напівфабрикат. Отож, здавалося б, жити підприємству і не журитися. Але якщо поглянеш на минулорічні показники, то мимоволі почухаєш потилицю в глибокій задумі: збитки тут сягнули 2,5 мільйона гривень!

Помста... «хабарем»?
У знаменитій Петриківці правоохоронці затримали голову райдержадміністрації Петра Лісного. Однак «помаранчева» громадськість на знак протесту дзвонить в усі дзвони. Чому? Сергій ДОВГАЛЬ

Якщо оцінювати, як розв'язував кадрові питання під час короткочасного перебування на посаді голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації, нинішній прем'єр-міністр України Юрій Єхануров, то доведеться вести мову про напівзаходи. Далеко не всіх повпредів нової влади, які цьогоріч з'явилися на чолі сільських районів, люди сприймають за стовідсотково «помаранчевих». А щодо багатьох і взагалі доводиться почухати потилицю у глибокій задумі. Мовляв, хіба ж на таких «ющенківців» ми сподівалися. Нинішні ж заклики до того, що у владних структурах мають працювати насамперед професіонали, скоріше, сприймаються за неоковирні потуги залишити систему, що склалася роками, без будь-яких змін. Бо таких професіоналів, чиї прізвища без уточнення «так званий» язик не повертається назвати, вона наплодила хоч греблю гати. Однак навіть на тлі досить невеселої загальної картини на посаді голів державних адміністрацій у сільських районах усе ж з'явилася певна частина людей, котрі справді уособлюють планку моральності, високо підняту Віктором Ющенком. Принаймні в очах значної частини громадськості. Бути для всіх милим їм не судилося навіть у фантастичному сні. Бо взялися зламати систему, яку відстоює теж досить значний прошарок нашого суспільства.

Золотомісні сумочки...
У 34-річної мешканки Кременчука їх виявилося 26 Сергій ДОВГАЛЬ

Згідно з українським законодавством, без митної декларації на територію нашої держави можна завезти товар на суму, яка не перевищує 200 євро. Отож 26 дамських сумочок, доставлені 27 вересня кременчужанкою авіарейсом «Стамбул—Дніпропетровськ», не викликали ні найменшої підозри щодо порушення існуючих вимог. Щоправда, вони були оснащені металевими застібками, які не дозволяли сканеру-інтраскопу належним чином «роздивитися» вміст.

Герої в облозi,
але принципи Помаранчевої революцiї готовi вiдстоювати до кiнця як у своєму мiстi, так i в столицi Сергій ДОВГАЛЬ

Терміново приїхати до Першотравенська люди мене не просто просили, а благали. Мовляв, тут таке робиться — переслідують активістів Помаранчевої революції.
Звісно, не відгукнутися на цей голос розпачу я не міг. До речі, в цьому шахтарському місті мені довелося бувати доволі часто. І не в останню чергу через те, що люди буквально стогнуть від дій місцевої влади, яку упродовж багатьох років очолює Віктор Іванович Рудих, який є ватажком місцевої організації Народно-демократичної партії...