Востаннє цей двоповерховий маєток, що на околиці Херсона, було продано всього за 500 доларів, а його власником став місцевий безробітний. Навіщо сумнівна нерухомість чоловікові? Виявляється, він серйозно сподівається розбагатіти на її перепродажу. Щоправда, для цього потрібно почекати, доки знайдеться необізнаний іногородній покупець або ж якийсь закордонний «мисливець за привидами», якого зацікавить загадковий будиночок.
Ця цегельна споруда вже давно стала своєрідною місцевою пам’яткою. Самі херсонці до існування «будинку з привидами» ставляться по–різному. Хтось не надає цьому значення, хтось прагне захистити своє житло, а хтось... викликає нечисту силу на бій.
Практично щоночі сюди під’їжджають машини, в яких сидять охочі до екстремальних вражень молодики. Надто вже молодим та гарячим хочеться на власній шкурі відчути: як воно, спілкуватися з нечистою силою. Місцеві розповідають, що сміливці приїздять сюди впевнено, з криками «Барабашки», виходьте, ми вас не боїмося!», а від’їжджають тихо і без зайвих розмов...
Нічний кошмар
Почалася ця історія понад десять років тому. Саме в той час одна з херсонських сімей викупила задешево нічийну ділянку, розташовану на тій території кладовища, де раніше ховали самогубців та бездомних волоцюг. Місце вибрали «вдало»: коли зводили фундамент, будівельники розкопали напівзруйновану могилу старої циганки. Працівники вирішили кістки з могили не викидати, а просто вмурували труну в бетон. Безбожники навіть не підозрювали, які наслідки це матиме.
Перші неприємності почалися, як тільки був добудований перший поверх. Господарям не терпілося в’їхати в нове житло, тому там швиденько навели лад і зажили.
Спочатку все було порівняно спокійно. Проте родина помітила, що вранці всі почуваються абсолютно «розбитими», крім того, кожен зміг пригадати, що всю ніч прокидався від жахіть, які занадто були схожими на дійсність. Коли ж обмінялися враженнями, то з’ясували, що всім наснилася та ж сама мерзенна стара, яка полювала на членів родини. Спочатку це списували на свою бурхливу фантазію. Але згодом з’ясувалося, що ночувати в будинку неможливо: самі розчинялися закриті на замок двері, лопалося скло, бився посуд. Далі почали відбуватися абсолютно неймовірні речі: меблі пересувалися самі по собі, а присутні виразно чули скрегіт кігтів і несамовиті крики. Причому на ранок усе стихало, а от на меблях, стінах та обличчях людей сліди присутності потойбічної сили залишалися! Однієї ночі, не витримавши нервового потрясіння, молодша дочка господаря втекла в одній нічній сорочці на вулицю, слідом за нею — мати. Жодні вмовляння не змогли змусити дитину повернутися в страшний будинок. Батько родини тримався найдовше. Але після того, як і він відчув на своїй шиї крижані дотики неіснуючих пальців старої, покинув будинок. Залишок ночі втікачі провели у сусідів. А вранці все припинилося, ніби нічого й не було...
Нічим не допоміг і обряд освячення будинку. Після візиту священика дивацтва тривали. Тоді господар «нечистого» будинку вирішив його продати. Та ба! За якихось півтора–два роки загадковий будинок уже змінив понад сім господарів. Деяким із них довелося пройти серйозний курс лікування у психіатричній клініці після кількох ночей, проведених у будинку. Дехто із жахом згадує ночі, що довелося провести насамоті з привидами.
Сусіди «недоброго» маєтку кажуть, що ніхто не зміг протриматися в будинку на краю кладовища більш ніж три місяці. «Буває, йду повз цей дім, — розповідає один із сусідів загадкової будівлі, — з господарями вітаюся. Станемо біля хвіртки, розговоримося, роззнайомимося. А через місяць проходжу — вже немає нікого. Виявляється, продали будинок і виїхали в невідомому напрямку».
Будинок довгий час переходив із рук до рук. Із кожним перепродажем його вартість падала й падала, попри те, що будівельники вже закінчили другий поверх і звели капітальний дах. Після того як у будинку вкотре бився посуд, а всі меблі на ранок були в глибоких подряпинах, нові власники поспіхом залишали житло.
Там оселилося Зло
Оглядали загадковий маєток і місцеві екстрасенси. Щоправда, лише у денний час. Вони приносили з собою спеціальну апаратуру, здатну визначати місця з «чорною» енергетикою. Вдень прилади мовчали: за всіма показниками — ніякої негативної енергії! Також обходили житло із запаленою свічкою — полум’я горіло рівно й не гаснуло. Словом — чисто! Підбадьорені таким сприятливим початком, вони зробили кілька спеціальних обрядів із врятування житла від нечистої сили й оголосили про те, що дух покійної назавжди покинув дім. Але залишатися більш як на годину (і тим більше на ніч!) місцеві «мисливці за примарами» не ризикнули.
Нічим не зарадили і священики. «У цьому будинку дійсно відбуваються аномалії, — каже отець Василь, настоятель Свято–Миколаївської церкви. — Я на власні очі бачив пошкрябані меблі, й розбитий посуд, і переляканих на смерть власників, які благали бодай щось зробити. На жаль, чорна енергетика в цьому будинку виявилася такою сильною та хитрою, що простий церковний обряд не призвів до бажаної мети. Те, що там відбувається, для світської людини можна назвати полтергейстом. Для людини віруючої зрозуміло, що це яскравий але негативний вияв тонкого духовного світу. Причина цих проблем — у місці, де було побудовано маєток. Усі будівлі, які звели на території Забалковського цвинтаря, можна назвати аномальними. Бо там ламають хрести на надгробках, розвалено багато склепів, випасають худобу серед могил, викидають сміття. Люди проявляють неповагу до покійних і цим провокують виникнення аномалій. Адже всім був відомий народний переказ про те, що на розі, де нині зведено цей «будинок із примарами», ховали повішених і відьом. Я припускаю, що в оселі, збудованій на могилі відьми, ніякого духовного спокою люди не знайдуть. Кажучи світською мовою, там недобра аура, а виражаючись православною мовою — там оселилося Зло».
Історія, що обросла легендами
У Херсоні багато хто знає, що в повоєнні роки в цьому районі під назвою «Забалка» стояв циганський табір. Була там і своя «чорна» відьма — жінка, яка могла допомогти приворожити хлопця чи навести пристріт на суперницю. Життя відьми склалося трагічно: якось уночі двоє її дорослих синів убили стареньку матір заради грошей. Убивць так і не знайшли. А покійну відьму поховали за огорожею місцевого цвинтаря. Там, де зазвичай ховають самогубців і тих, чия совість при житті була нечиста. Перехожі обходили це місце десятою дорогою: мало що може примаритися на могилі відьми, що прийняла страшну смерть від рук власних синів! Із часом цвинтар став недіючим, а про загадкову могилу поступово забули.
У 90–ті роки минулого сторіччя частину кладовища знесли, а на його місці почали будувати нові будинки. Виріс фундамент новобудови й на місці, де знайшла свій останній притулок циганська чаклунка....
Я вирішила довідатися, що думає про загадковий будинок його нинішній власник. Однак чоловік на контакт ішов неохоче. Відповідав ухильно, мовляв, у всілякі балачки не вірить і ніяких привидів у себе в будинку не бачив. Плітки ж приписує банальній людській заздрості: не кожному так пощастить за 500 доларів двоповерховий маєток придбати! А жити в такому будинку — комфортно й затишно. Хоча й визнає, що йому самому «комфортно й затишно» у цьому будинку винятково у денний час. А от уночі він воліє перебиратися на спокійнішу територію — до своїх батьків.
— За кордоном, приміром , будинки із примарами вважають історичними пам’ятками й коштують вони значно дорожче, аніж звичайні будинки, — каже хазяїн дивного будинку. — А чим наш херсонський аномальний дім гірший? Справді, якщо іноземці будуть у змозі заплатити пристойні гроші за те, щоб на власні очі побачити справжню примару, то чому ж відмовляти їм у такому задоволенні? Головне при цьому — дотримуватися культури поведінки та дбайливо ставитися й до будинку, і до самої примари, щоб не роздратувати її. Наші ж люди зараз такі озлоблені, що не те що своїм живим співвітчизникам життя не дають, а й навіть прибульцям з того світу у спокої відмовляють! Від того й усі наші біди...
