Друкувати Закрити вікно
«Лікарю, пропишіть мені ще одну кризу!»

На початку осені у киянки Наталії Г. почалося загострення застарілої хвороби — радикуліту. Жінка страждала цим недугом не перший рік і чудово знала, які ліки їй необхідно приймати, але про всяк випадок вирішила звернутися до дільничного терапевта. Новий лікар одразу попередив: лікування обійдеться трохи дорожче, ніж зазвичай. Але економити, мовляв, не варто. На зворотному боці рецепту ескулап написав адресу аптеки, де ці ліки можна купити дешевше. «Коли мені назвали суму, я ледве встояла на ногах, — розповідає жінка. — Попередній терапевт мені призначав вітчизняні медикаменти вартістю щонайбільше 50 грн., і вони мені дуже допомагали, а новий лікар виписав імпортних препаратів майже на 700 грн».

Закордонні пігулки не допомогли, жінці, навпаки, стало ще гірше. Але лікар не розгубився — він скерував пацієнтку в ту ж аптеку, де з неї взяли ... ще 400 гривень. Біль не проходив, і пані Наталія вирішила на власний страх і ризик придбати звичні п’ятдесятигривневі ліки. І тут хвороба відступила. «Я не розумію, чому лікарі призначають дорогі імпортні медикаменти, до того ж доволі сумнівні, якщо вітчизняні аналоги у рази дешевші й не менш ефективні?» — щиро дивується вона.

 

Чим більше імпорту в рецепті, тим вгодованіший лікар

Проблема, коли лікарі співпрацюють із дистриб’юторами дорогих імпортних лікарських засобів, простіше кажучи спекуляція, для України була завжди актуальною. Але економічна криза, яка не обійшла стороною і фармацевтичну сферу, потихеньку «згортає» цю чорну сторінку. «Буквально два–три місяці тому до нас дуже часто зверталися представники фармацевтичних дистриб’юторських компаній із проханням дозволити їм розповісти лікарям про різні препарати іноземного виробництва, — розповідає «УМ» Богдан Легінь, заступник головного лікаря з медичної частини Центральної поліклініки Оболонського району м. Києва. — Були випадки, що «продавці» відкритим текстом обіцяли непоганий процент із продажу їхніх ліків, якщо наші лікарі будуть прописувати їх пацієнтам. Зараз ці люди до нас не ходять».

І це не дивно, адже економічна криза в Україні потихеньку починає витісняти із внутрішнього ринку дорог­і іноземні медичні препарати, які потребують додаткової реклами. Як повідомив президент Асоціації фармацевтичних дистриб’юторів «ФармУкраїна» Володимир Дудка, понад дві третини від загальної кількості реалізованих в Україні ліків становлять імпортні лікарські засоби. Через низку причин, що викликані кризою, до українських аптек почало все менше надходити імпортних ліків. Володимир Дудка це пояснює специфікою роботи фармацевтичних дистриб’юторів: аптеки беруть у них ліки з відстрочкою платежів на термін до 75 днів. Лише після реалізації вони розраховуються із постачальниками. «Більшість препаратів, які продаються в аптеках, — імпортні, тому із виробником необхідно розраховуватися іноземною валютою, — пояснює Володимир Дудка. — Коли почався стрімкий ріст курсу долара, з 7 жовтня українські дистриб’ютори були вимушені підняти ціни на ліки».

Дистриб’юторів звинувачують, що курс зріс у середньому наполовину, а ліки в аптеках подорожчали аж на 65–80%. Фармацевтичні компанії у відповідь перекладають вину на ... засоби масової інформації. «При відсутності чіткої позиції держави щодо курсу гривні у пресі з’явилася інформація, що деякі банкіри та економічні експерти прогнозували досягнення курсу долара до рівня 8 — 10 гривень, — пояснює Володимир Дудка. — Тому компанії–дистриб’ютори зробили власний прогноз і підняли ціни на ліки з урахуванням найнижчого курсу гривні». Також Володимир Дудка зазначив, що у «Промінвестбанку» залишились замороженими десятки мільйонів гривень великих фармацевтичних компаній.

Борги за ліки і нестабільна ситуація із національною валютою змусили дистриб’юторів скоротити термін кредиту до 34—40 днів, а в деяких випадках взагалі припинили поставку медпрепаратів без стовідсоткової передоплати. Це викликало дефіцит іноземних препаратів у аптеках.

Шанс вигнати чужинців

Деякі великі мережі аптек намагалися підлаштуватися під нові умови роботи і почали брати кредити в комерційних банках. Але кредити банки дають під високий відсоток, і не всім аптекарським мережам. «Дефіциту ліків можна було б уникнути, — говорить «УМ» Ірина Ступакова, комерційний директор аптеки «Лінда–Фарм», — якби Кабінет Міністрів не почав штучно стримувати ріст цін на ліки».

Йдеться про постанову Кабміну від 17 жовтня, якою намагалися стабілізувати ціни на лікарські засоби і вироби медичного призначення. Медикаменти, які входять у національний перелік лікарських засобів, що був затверджений у 2006 році і складається із 780 найменувань, не можуть бути дорожчими у роздрібній торгівлі більше, ніж на 35% від закупівельної ціни. Націнка на інші 278 найменувань медикаментів, що входять у другий затверджений Міністерством охорони здоров’я у 2001 році перелік, не має перевищувати 25% у роздрібній торгівлі й 10% — у оптовій.

До жовтня аптеки працювали за такою схемою націнок. Лікарські засоби і лікувальна косметика, вартість яких держава не регулювала, були дорожчими у середньому на 40%. Сьогодні ж — на 80%. На думку Ірини Ступакової, аптеки таким чином рятуються від кризи — адже держава контролює більшу частину товарів. «Двадцять п’ять чи навіть тридцять п’ять відсотків націнки на товар — це мізер, аптека майже нічого не заробить у сьогоднішніх умовах, — пояснює Ірина Ступакова. — Раніше ми отримували товар від дистриб’юторів на виплат, нині ж нам треба брати кредит для передоплати. Після виплати відсотків за позику аптеці ніякого прибутку не залишається».

Як стверджують аптекарі, аби вижити в цих умовах, їм нічого іншого не залишиться, як додатково піднімати ціни на товари, націнки на які не контролюються державою. За словами Михайла Пасечника президента Аптечної професійної асоціації України, цього можна уникнути, якщо держава буде надавати пільгові кредити на придбання вітчизняних ліків: українські медикаменти набагато дешевші й можуть бути аналогами майже всім імпортним лікам. Із цією думкою погоджуються й лікарі. «Більшість закордонних ліків, які продають у наших аптеках, хворим анітрохи не потрібні, — розповідає «УМ» Олександр Ніколаєнко, мікробіолог, доктор медичних наук. — Але фармацевтичний бізнес — багатомільярдний, тому за власним бажанням закордонні виробники медикаментів із українського ринку добровільно не підуть. Сьогодні в Україні склалася ситуація, за якою вітчизняні виробники мають змогу витіснити зі свого ринку іноземців. І цим необхідно скористатися». Цю думку поділяє й директор ДП «Державний фармакологічний центр» Віктор Чумак: «Вітчизняний виробник сьогодні може забезпечити лікарськими засобами практично всі потреби медицини, за винятком деяких вузькоспеціалізованих, наприклад онкологічного профілю».

Аптеки майбутнього: числом менші, розмірами більші

Іноземні виробники поки що не бачать змісту розгортати боротьбу за український фармацевтичний ринок. За словами Володимира Дудки, з 1 січня 2009 року багато іноземних постачальників медикаментів почнуть зменшувати знижки для українського фармацевтичного дистриб’ютора і співробітничати лише на умовах сто­процентної передоплати за продукцію. «Дистриб’юторам для передоплати необхідні будуть банківські кредити, — говорить Володимир Дудка, — а це додаткові проблеми, які можуть призвести до того, що з українського ринку підуть деякі іноземні медичні препарати. Першими будуть ті ліки, аналоги яких випускають українські виробники». Також пан Дудка зазначив, що на українському ринку в кілька разів подорожчають імпортні БАДи (біологічно активі добавки).

Чи відобразиться таке подорожчання біологічних добавок на хворих, «Україна молода» поцікавилась у голов­ного лікаря однієї зі столичних поліклінік, який погодився відповісти на це питання за умови анонімності. «Ну й добре, що БАДи подорожчають, — каже він. — Це значить тільки одне: лікарі, які ними спекулювали, перестануть це робити. Якби лікарі не радили ці добавки своїм пацієнтам, то їх би ніхто не купував».

Аптекарів така позиція іноземних постачальників ліків не тішить. Як пояснила Ірина Ступакова, іноземні медикаменти, лікувальна косметика та БАДи користувалися великим попитом. І завдяки їм аптеки мали добрий прибуток. На її думку, зникнення з аптечних полиць популярного товару призведе до зменшення кількості аптек. Таке урізання штатів насамперед призведе до закриття сільських аптек, які приносили мізерний прибуток. На плаву залишаться лише найбільші аптечні мережі, які й диктуватимуть правила гри.

Остаточно вирішити проблему подорожчання та дефіциту ліків, а також рожеве майбутнє для аптек може страхова медицина. «У кожного застрахованого пацієнта буде свій довірений лікар, — пояснює свою позицію Богдан Легінь, — що контролюватиме, які ліки приймає хворий. Всі почнуть рахувати гроші, а страхові компанії не допустять, аби застраховані пацієнти приймали іноземні дорогі препарати, які при цьому ще й часто шкодять пацієнтам».

Система медичного страхування в Україні діє точково. Зазвичай великі українські компанії кожного працівника забезпечують медичною страховкою. Як пояснив «УМ» Володимир Ващенко, заступник генерального директора ВАТ «СОС Сервіс Україна» з питань медичного страхування, їхня компанія заключає договір із приватними клініками та аптеками, у яких обслуговуються їхні клієнти, що мають медичну страховку. Страхова компанія аптеку–партнера забезпечує клієнтами, а значить, і з постійним прибутком проблем в аптеки бути не може.

Друкувати Закрити вікно