Час, який не вбити

Час, який не вбити

Кінофестиваль у Берліні наближається до кінця. Завтра, суботнього вечора, у Berlinale Palast відбудеться урочисте закриття (зазвичай нічого «урочистого» не трапляється) та вручення «Золотого» і купи «срібних» ведмедів. А вчора, у четвер, дивилися корейський фільм «Нехай дощить, хай сонце сяє» Лі–Юн–Кі та німецький «Коли не ми, то хто?» Андреса Віеля. Фаворитами ж критики, якщо орієнтуватися на опитування журналу Screen Internationale, є іранський «Надер і Сімін, розлучення» та угорський «Туринський кінь». Думаю, якийсь із призів іранці отримають точно — особливо, коли згадати ситуацію з арештом знаменитого Джафара Панахі. Берлінале рішуче підтримує вимогу щодо звільнення іранського режисера. Його місце в журі хоча й лишилося незайнятим, одначе ця пустка є надто промовистою..

Злочини і покарання

Злочини і покарання

Берлінський кінофестиваль поволі наближається до свого фіналу. Учора, в середу, у великому конкурсі показали фільм турецького режисера Сейфі Теомана «Наш великий відчай» і ще кільканадцять стрічок в інших секторах фестивальної програми. Загальна кількість картин у Берліні — близько чотирьохсот...

Вибухнув реактор...

Вибухнув реактор...

У вівторок у великій конкурсній програмі Берлінського кінофестивалю відбувся показ іранської стрічки «Надер і Семін, розлучення» Ашара Фархаді та фільму «Майбутнє / Future» Міранди Джулі (США і Німеччина). А ще «Туринський кінь» угорця Бели Тарра — про видатного філософа Ніцше. Втім російські та українські критики і журналісти продовжували обговорювати картину Олександра Міндадзе «В суботу», яку вони подивилися позавчора.

Життя на екрані і поза ним

Життя на екрані і поза ним

Учора на фестивалі показали фільм Олександра Міндадзе «В суботу». Це світова прем’єра кінострічки спільного виробництва Росії, України та Німеччини, включеної до великої конкурсної програми Берлінале. А потому відбувся показ картини «Коріолан», режисера–дебютанта, одначе добре відомого всім актора Ральфа Фіннея. Подробиці про це — уже завтра.

По нулях

Сьогодні в Берліні, у величезному Berlinale Palatz, відбудеться урочисте відкриття одного з найбільших і найпрестижніших кінофорумів планети. Після доволі короткої офіційної частини — зазвичай без найменших пишнот — покажуть фільм відкриття — «Залізну хватку» братів Коенів. Це рімейк однойменного вестерна 1969 року, де головну роль виконав тоді Джон Уейн. За сюжетом 14–річна дівчинка помщається убивці свого батька за допомогою завжди п’яненького начальника поліції (Джефф Бріджес). Фільм дуже скоро, наприкінці лютого, з’явиться в українських кінотеатрах (в українському прокаті картина називатиметься «Справжня мужність»), і ми разом зможемо переконатися, чи віднайшлись новенькі ресурси у старому доброму вестерні.

«Доживемо до понеділка», — це так ми перемовлялися нещодавно з нашим продюсером Олегом Коханом про фільм «В суботу» режисера Олександра Міндадзе, який включено до конкурсної програми цьогорічного Берлінале. Міндадзе — російський режисер, більше відомий, утім, як сценарист кінострічок Вадима Абдрашитова («Зупинився поїзд», «Парад планет», «Слуга», «П’єса для пасажира» «Магнітні бурі» та інші).

«КРОК»ом руш

«КРОК»ом руш

З 18 по 27 вересня відбувся черговий, XVII Міжнародний кінофестиваль анімаційних фільмів «Крок». Фестиваль цей плавучий — основним місцем дії є пароплав і, звісно, ріка. Цього разу Волга. У неділю в Нижньому Новгороді відбулося закриття фестивалю та нагородження переможців. Гран–прі від журі, очолюваного норвежкою Кіне Оне (в ньому працювала й українська письменниця та сценаристка Ірен Роздобудько), дістався картині «Мадагаскар. Дорожній щоденник» 27–річного француза Бастьєна Дюбуа. Спеціальний приз журі «За найкращий дитячий фільм» присуджено фільму «Маленький хлопчик і чудовисько» німців Йоханнеса Вайланда і Уве Хайдшьоттера. Ще один спецприз журі — «За поезію, перекладену анімацією без слів» — віддано стрічці «Маяк» болгарина Велислава Господинова. Приз за найкращий фільм у категорії студентських стрічок отримав японець Масакі Окуда за «Хлопчика з жувальної гумки». Найдовершенішою дипломною роботою визнали фільм «Стенлі Пікл» британки Вікі Мезер. Картина «Дерево дитинства» росіянки Наталі Мірзоян визнана найкращим дебютом у професійному кіно. Особливий приз імені Олександра Татарського «Пластилінова ворона» — «За найвищий пілотаж» присудили фільму «Ще раз», який робили аж п’ятеро молодих російських режисерів.

Звідки що береться

Звідки що береться

Вiдкритий фестиваль країн СНД i Балтiї «Кiношок» завершився минулої недiлi. Журi, до якого входив i український режисер Олег Фiалко, присудило головний приз «Золота лоза» за найкращу повнометражну стрiчку фiльму «Євразiєць» литовського режисера Шарунаса Бартаса. Приз за режисуру дiстався росiянину Олексiю Федорченку (картина «Вiвсянки»). Найкращим сценаристом визнали Сергiя Лозницю (його фiльм «Щастя моє» представляв Україну), оператором — Сергiя Юриздицького («Елiзiум» росiйського режисера Андрiя Ешпая), акторами — казаха Актана Арима Кубата («Свiтло–аке») i естонку Хелену Мерзiн («Снiгова королева» Марка Раата).

Нагороди одержали й учасники конкурсів короткометражних фiльмiв «Межi шоку» та «Неформат» (тут змагалися фiльми «за межами» ризику — i з творчого боку, i з власне технологiчного). А вiдомий узбецький актор Рустам Сагдуллаєв отримав спецiальний приз iменi Павла Луспекаєва «Панi Удача / Госпожа Удача» i виконав зi сцени пiсню–спогад про фiльм «В бiй iдуть тiльки старики» Леонiда Бикова, в якому вiн колись виконав одну з головних ролей.

Заклеєна карта

Заклеєна карта

Фестиваль «Кіношок» в Анапі проходить від неділі до неділі — завтра закриття. Зазвичай на ньому представлено роботи кінематографістів країн СНД і Балтії. Це такий собі осередок спілкування біля моря — багато в чому приємний і не обтяжливий. Водночас тут багато працюють, намагаючись віднайти втрачені зв’язки. Бо ж у більшості країн, що вийшли з лона колишнього СРСР, — повна кінематографічна розруха як у головах, так і в натурі. Кіностудійний передусім.

Кінопросвіта, або Старі новації школи капіталізму

Кінопросвіта, або Старі новації школи капіталізму

У попередній статті про підсумки Московського міжнародного кінофестивалю йшлося про фільми конкурсної програми, створені кінематографістами колишнього соціалістичного табору. Здебільшого в них аналізувалися уроки недавньої історії — ті самі, які в Україні так і не бажають засвоювати...