На Першому каналі Українського радіо нарешті підбили підсумки радіодиктанту, який усі бажаючі писали 9 листопада. Цьогоріч його текст був присвячений постаті письменниці Марії Вілінської, більше відомої під псевдо Марко Вовчок. Автор тексту, доцент Київського університету імені Бориса Грінченка Олександр Авраменко, рясно «начинив» радіодиктант пунктуацією та складними випадками написання деяких слів. Тому не всі з понад 15 тисяч учасників (це, зауважимо, тільки ті, хто надіслав свою роботу в Київ) впоралися iз завданням. Текст про Марка Вовчка подужали тільки двоє учасниць — пенсіонерка зі Львова, колишня вчителька української мови 72­річна Ольга Петрівна Чупик та восьмикласниця Житомирської гуманітарної гімназії №23 Дана Памірська. Обидві отримають спеціальні подарунки та грошові премії в розмірі 5 тисяч гривень. Ще 35 учасників написали диктант лише з однією помилкою. До речі, наймолодшій учасниці радіодиктанту — Христинці Дехтяренко з Тернополя — немає ще й п’яти років, а найстаршій — Марії Самус із Полтави — виповнилося вже 94, повідомляють на Першому каналі УР.

Неподалік мого дому розташований бювет. Щодня бачу десятки людей, які приходять сюди по воду. Хтось із звичайними 1,5—2–літровими пластиковими пляшками, хтось із трохи більшими «баклажками» з–під купленої води. Власне, я й сама досі приходила сюди з такою ж тарою. Доки не почула на засіданні прес–клубу Журналістського фонду НСЖУ від відомого фахівця–технолога, що, набираючи артезіанську воду в таку тару, ми можемо зашкодити здоров’ю. «Ні в якому разі не варто набирати воду з бюветів і зберігати їх у ПЕТ–пляшках, — наголошує професор, доктор медичних наук Тетяна Стрекаленко. — І тим більше молоко. Ця тара підійде хіба що для керосину — не більше». Чому — автор цих рядків вирішила детальніше розпитати фахівця.

У Києві відбулася міжнародна науково–практична конференція, на якій обговорювали проблеми, пов’язані з видобутком та використанням природного мінералу — хризотилового азбесту. Вчені з України, Росії, Польщі, Китаю, Канади — загалом 19 країн — упродовж двох днів ділилися своїм досвідом та намагалися відповісти на запитання: то шкідливо використовувати азбест чи ні.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту затвердило календарний план підготовки та проведення Зовнішнього незалежного оцінювання для вступників 2013 року. Як ідеться в щойно виданому наказі міністерства №1297, реєстрація бажаючих узяти участь у тестуванні розпочнеться з 4 січня наступного року і триватиме до 5 березня.

Ще донедавна головною прикметою столичного скверика, що навпроти кінотеатру «Київська Русь», був пам’ятник Станіславу Косіору. У 2008 році обурена громадськість зібрала підписи і таки домоглася демонтажу погруддя одного з організаторів Голодомору 1932–1933 років в Україні. А постамент, на якому він стояв, досі стирчить посеред парку. Проте є надія, що і його незабаром відправлять на звалище історії, — кілька патріотичних молодіжних організацій підписали звернення до Київської міської держадміністрації з вимогою назвати сквер (до речі, безіменний) на честь доброчинців, які рятували в роки Голодомору людей.

Учора в усьому світі відзначали День боротьби з діабетом. Дату 14 листопада для профілактики хвороби обрали невипадково — саме в цей день народився вчений Фредерік Бантинг, один із відкривачів інсуліну. Заходи, спрямовані на поінформованість населення і попередження хвороби, пройшли по всій Україні. Зокрема, в рамках Всеукраїнського тижня профілактики діабету в обласних та районних лікарнях усі охочі мали можливість безплатно виміряти артеріальний тиск і рівень глюкози у крові, пройти скринінг–обстеження, отримати консультації ендокринологів щодо запобігання діабету та способу життя з цією хворобою.

«Так, я тут жив, отут я походив», — цими словами, викарбуваними на бронзовому рушнику, зустрічає відвідувачів музей–садиба Андрія Малишка в райцентрі Обухів на Київщині. Саме від порогу цієї хати пішов у 1928 році «у дорогу далеку» майбутній поет. І саме рідна сторона надихала його на створення неперевершених ліричних пісень. «Ніхто краще не сказав про матір, ніж Андрій Малишко, — каже старший науковий співробітник музею–садиби Олена Артюшенко. — Недарма його відома «Пісня про рушник» визнана найкращою піснею століття про матір».

У ніч iз суботи на неділю, тобто з 27 на 28 жовтня, в Україні буде скасовано дію «літнього» часу. Для цього о 4–й ранку ми маємо перевести стрілки годинників на годину назад. Не виключено, що цьогоріч ми жили за «літнім» часом востаннє. Станеться це за умови, якщо новообрана Верховна Рада схвалить законопроект «Про обчислення часу на території України».

Його мирське ім’я — Іван Володимирович Зоря — навряд чи багато скаже широкому загалу. Проте коли назвемо нашого співрозмовника владикою Євстратієм, більшість одразу зрозуміє, що йдеться про речника глави Української православної церкви Київського патріархату, секретаря Священного Синоду, а з січня цього року ще й очільника Чернігівської єпархії. 21 жовтня архiєпископу Євстратію виповниться 35 рокiв, і ми вирішили скористатися нагодою, щоб дізнатися більше про одного з наймолодших і перспективних церковних ієрархів УПЦ КП, який зазвичай від імені Церкви та Патріарха коментує події духовного життя. Адже офіційна біографія єпископа з відкритих джерел досить лаконічна: народився, закінчив духовну семінарію, прийняв чернечий постриг... Отже, знайомимося ближче.

Робочий кабінет владики Євстратія на Лаврській, 14 виглядає досить аскетично. Із благ цивілізації — лише комп’ютер та обігрівач, одну стіну займають стелажі з книгами (читання — одне з його захоплень ще з дитинства). На стіні — портрет Патріарха Філарета, в кутку — ікона. На робочому столі — деревце з бісеру, зроблене мамою, та дерев’яна фігурка хлопчика, вирізана покійним батьком, — таким він уявив свого сина. В усьому іншому — звичайне робоче місце офісного працівника...

У 2004 році народний артист України Дмитро Гнатюк був одним із тих, хто брав активну участь у передвиборчій кампанії кандидата в президенти України Віктора Ющенка. Він багато їздив iз ним Україною і бачив, яка сила–силенна народу збиралася на зустрічі з Віктором Андрійовичем. Він вірить у цього політика. Бо розуміє причини, які призвели до падіння його рейтингу в попереднi роки. Дмитро Михайлович переконаний: тоді Україна була на правильному шляху, та ми зарано звернули на манівці, захотілося швидше дістатися станції під назвою «Процвітаюча Україна». Тепер же бачимо, що подолати дорогу до українського раю навпростець не вдасться, доводиться знову вертатися назад, блукати, шукати нових поводирів і провідників. Але чи виведуть вони нас? Як не схибити, ми розмовляємо з відомим співаком, Героєм України Дмитром Гнатюком.