Хоч би яким контраверсійним не було подібне порівняння, але інколи здається, що імперські звички демонструє не лише Росія.

Ще до спілкування Порошенка і Трампа зі Сполучених Штатів надійшла звістка, важливість котрої складно переоцінити. «Сенат США схвалив у понеділок історичний документ — проект «Закону про бюджет США на потреби національної безпеки-2018», яким передбачено виділення Україні 500 млн. дол. на оборону.

Показавши на відкритті сесії нові дизайнерські вбрання, народні депутати України ніяк не бажають продемонструвати ще й готовність до роботи. Поточний тиждень у цьому відношенні є особливо провальним.

День 16 вересня — чергові роковини з дня зникнення та смерті Георгія Гонгадзе — минув би, очевидно, не помічений пресою (бо ця давня дата живе вже лише у пам’яті рідних та друзів Георгія), якби не один промовистий випадок.

Поки Міхеїл Саакашвілі, котрий уже добрався iз Західної України до Києва, проводив під адміністрацією Президента зустріч iз прихильниками, поруч — на Грушевського — вирішувалася доля двох реформ — медичної та пенсійної.

Бути чи не бути візам із Росією? З огляду на те, що в країні четвертий рік iде війна з РФ, таке питання виглядає риторичним. І — водночас — дещо перезрілим. Хоча це й не єдина нерозв’язана проблема подібного ґатунку.

Як повідомляла у попередньому номері «УМ», екс-президент Грузії, котрий 10 вересня повернувся в Україну, взявши «штурмом» державний кордон, підписав протокол про відповідне адміністративне порушення.

Ця тема вже не нова. Майже два роки тому новий постійний представник України при ООН Володимир Єльченко заявив про намір запросити на окуповану частину Донбасу делегатів ООН, а відтак — приступити до залучення миротворців Організації для згортання конфлікту.

У попередньому номері «УМ» писала про пригоди Міхеїла Саакашвілі на українсько-польському кордоні.

Цієї неділі Міхо Саакашвілі довелось проривати українсько-польский кордон — ганьба, котру влаштували за наказом Президента, матиме негативні наслідки для України.