Під крилами бурштинового ангела

Під вечір сьогоднішнього дня в Українському домі нагороджуватимуть переможців національного конкурсу «Благодійна Україна–2012». Доброчинців визначатимуть у дванадцяти номінаціях. Хто став переможцем в одинадцяти з них, журі вже знає. А от переможець дванадцятої номінації «Народний благодійник» залишається невідомим навіть для конкурсної комісії. Адже голосування тут досі триває в онлайн–режимі. Зупинять його лише під час урочистої церемонії нагородження, відтак ім’я переможця стане відомим лише незадовго до вручення нагороди.

«Це напад на нашу історію»

«Це напад на нашу історію»

На заяву Об’єднання рідновірів України щодо руйнування в центрі Києва скульптури давньослов’янського бога Світовида міліція досі не дала ніякої відповіді. Про це в понеділок на прес­конференції повідомила засновниця Об’єднання рідновірів, релігієзнавець Галина Лозко. Пасивність правоохоронців наштовхує на думку, що кримінальної справи, най­імовірніше, не буде й злочинцям знову все зійде з рук. «Скульптура стояла навпроти будівлі Головного управління МВС у Києві, відтак камери відеоспостереження мали б зафіксувати зловмисників, — каже Галина Лозко. — Але складається враження, що винних і не збираються шукати. Цей та подібні факти спонукають до логічних висновків — відсутність покарання за злочин тягне за собою нові злочини».

Садок дитячий коло хати...

Садок дитячий коло хати...

Лише у дев’яти із 27 приватних дошкільних освітніх закладів Києва та Київської області ­фахівці Державної інспекції навчальних закладів України не виявили серйозних порушень. Натомість у 18 дитячих садочках рівень надання освітніх послуг не просто залишає бажати кращого, а навіть може загрожувати здоров’ю малюків. Такі дані перевірок, що були проведені в цих дошкільних закладах, оприлюднив на прес–конференції голова Держінспекції навчальних закладів Михайло Гончаренко.

Терапія макіяжем

Терапія макіяжем

Напередодні жіночого свята волонтери громадської організації «Амазонки» та журналісти програми «Здорові історї», що виходить на «5–му каналі», влаштували пацієнткам Київського міського онкологічного центру незвичайний подарунок. Вони запросили візажиста та фотографа, аби жінки, зробивши професійний макіяж і світлини, бодай на якийсь час могли відволіктися від своїх недуг. Першою в крісло візажиста зі словами «Зробіть мене красивою» сіла 56–річна Олена. Жінка, яка перенесла операцію з видалення молочної залози, каже, що досі ніколи не користувалася послугами професійних візажиста або фотографа. За іронією долі, така можливість випала в лікарні. Олена дуже вдячна організаторам акції, адже, зізнається, набридло бути хворою пацієнткою, так хочеться побути просто жінкою...

«Вчительська робота — це театр одного актора»

«Вчительська робота — це театр одного актора»

Івану Зязюну було лише 37 років, коли він очолив Полтавський педагогічний інститут ім. В.Г.Короленка і став наймолодшим ректором у радянській Україні. Його студенти й досі згадують, як вимогливо ставився ректор до зовнішнього вигляду своїх учнів.

Світовид наклав головою

Світовид наклав головою

Обезголовленою скульптуру давньослов’янського бога Світовида (вона стояла в парковій зоні між Михайлівською та Софійською площами) кияни побачили минулої п’ятниці. «Скульптура роботи заслуженого художника України Інни Коломієць простояла на цьому місці тридцять років. Її, нагадаю, встановили з нагоди 1500–річчя Києва, — розповів «УМ» жрець Вогнедар, заступник голови Об’єднання рідновірів України. — Нам, послідовникам рідної віри українців — язичництва, вона була дуже дорога, адже мала для нас насамперед духовне значення, слугувала культовим мiсцем. Тут ми збиралися на великі свята для здійснення обрядодійств та молитов. А тепер наш сакральний символ знищено».

Українцям повернуть мову?

Минуло півроку, відколи в Україні діє Закон «Про засади державної мовної політики». Нагадаємо, що, підписуючи той скандальний законодавчий акт, Президент України Віктор Янукович запевнив, що незабаром до нього буде внесено зміни. Спочатку нам обіцяли, що вони будуть готові у вересні. Згодом у жовтні Янукович запевняв, що вони ось­ось будуть готові. То чому ж їх і досі не внесено в закон?

Знекровлення не буде

Знекровлення не буде

Із 16 лютого в Києві припинить свою роботу відділ переробки донорської крові Київського міського центру крові. Відповідне розпорядження ще торік у грудні підписав голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов. Проте тільки нині воно набуло серйозного розголосу з подачі депутата Київради від «УДАРу» Олексія Давиденка. «Столична влада ставить під загрозу забезпечення реанімацій, «швидкої допомоги» і опікових центрів донорською кров’ю і плазмою, оскільки Київ із середини лютого залишиться без власної бази переробки», — цитує депутата прес–служба «УДАРу». За словами Олексія Давиденка, в Україні сьогодні понад 30 державних центрів виробництва препаратів крові, але Київ вирішив, що йому такий центр не потрібен. «З лютого фактично хочуть перевести всі столичні лікарні з безкоштовної крові на закупівлю платної у комерційних структур. Це цинічний лобізм і прагнення до наживи чинної влади за рахунок тяжкохворих пацієнтів», — обурюється депутат.

Вступлять і без Бандери?

Вступлять і без Бандери?

Міністерство освіти, очолюване міністром Дмитром Табачником, дедалі сміливіше наставляє українську освіту «на шлях істинний». От і програма підготовки до Зовнішнього незалежного оцінювання з історії України цьогоріч зазнала певних змін. Нинішнім абітурієнтам уже не треба знати, хто такі Степан Бандера, Роман Шухевич та Дмитро Донцов. Бо від цих державних діячів навіть згадки у програмних завданнях ЗНО не залишилося. Розділ, що називався у програмі 2012 року «Україна в боротьбі за збереження державної незалежності», перейменований на «Український державотворчий процес» — мабуть, чиємусь вуху така назва значно приємніша. З цього ж розділу виключені згадки про таких політичних діячів Української Народної Республіки, як Кость Левицький, Дмитро Вітовський, Юрій Тютюнник, а також про економіста Михайла Волобуєва, який виступав за економічну незалежність України від СРСР. Із розділу про розвиток України в повоєнні роки вилучено згадки про десталінізацію і припинення репресій. А наступні роки не позначені жодною згадкою про діяльність дисидентів і шістдесятників (зокрема, письменника і політв’язня Євгена Сверстюка, художниці Алли Горської, літературознавця Івана Дзюби, поета Івана Світличного) — їх теж виключено з програми. «Залишився тільки Василь Симоненко», — цитує «Захід.нет» керівника Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Ларису Середяк.

«Усе сміття московської естради сьогодні пасеться у нас»

«Усе сміття московської естради сьогодні пасеться у нас»

Уявити Євгена Дударя без жартів неможливо. Напередодні 80–річчя телефоную сатирику, щоб домовитися про інтерв’ю. Представляюся, називаю газету. «О, «Молода» згадала про старого, — тут же знайшовся Євген Михайлович. — Але оскiльки звернулися до мене по інтерв’ю, то я, значить, ще не такий і старий!». Утiм зустрітися з гумористом виявилося не так і просто. Він саме перебував далеко від Києва, тому домовляємося поспілкуватися по телефону.