Київ по–українськи

Київ по–українськи

Пам’ятки радянські, російські, польські в Києві досліджені і розпропаговані, давно розроблені екскурсійні маршрути для ознайомлення з ними. Більше того — в екскурсбюро столиці вам і сьогодні запропонують пройтися місцями російської чи радянської слави, вислуховуючи про добрих царів чи героїчний «Арсенал» і червоних підпільників.

Нотатки про дітей і дорослих із «павільйону писанкарства» у Лондоні

Нотатки про дітей і дорослих із «павільйону писанкарства» у Лондоні

Спершу було враження, що широка англійська громадськість на етнокультурну програму в рамках Днів України в Лондоні не прибуде. Зранку дощило, а все мало відбуватися просто неба у парку перед лондонською мерією. Утім, лондонці до дощів звикли. Отож ще до офіційного початку майстер–класів минулої суботи у наметах «ремісників» уже всідалися перші відвідувачі.

Наука про Україну

Учора в колонній залі столичної мерії урочисто відкрили VIII Міжнародний конгрес україністів. Цьогоріч його приурочено до 200–ліття Тараса Шевченка, отож більшість із понад 500 його учасників із різних країн у своїх доповідях висвітлюватимуть різноманітні аспекти шевченкознавства.

Без батьків, та не самотні

Без батьків, та не самотні

«Ми вчимо дітей сприймати життя як Божий дар; не бути корисливими, а самим безкорисливо творити добро. Намагаємося давати дітям, позбавленим батьківського піклування, те, чого їм бракує найбільше, — підтримку, тепло й спілкування. Ми завжди поруч», — говориться в програмному документі Центру опіки сиріт Львівської архієпархії Української греко–католицької церкви.

Пастка для неправди

Пастка для неправди

Навіщо тонни архівних документів свого часу ховали в секретних сховищах? Чому «простим людям» не можна було знати про те, що насправді відбувається у їхній країні та за кордоном? Чому так небезпечно було згадувати про трагічні події народу чи про успіхи окремих співгромадян — про все, що не вкладалося в межі радянської ідеології?

«Світло», що зігріє

«Світло», що зігріє

«Ми хочемо, щоб на екранах телевізорів і в кінотеатрах більше показували фільмів моральних, якісних, які надихають робити добро і бути добрими», — каже «УМ» заступник директора Першого християнського кінофестивалю «Світло» Світлана Тимошенко. Фестиваль відбудеться з 26 по 28 вересня у столичному Будинку кіно.

Київ обороняли... з Кремля

Київ обороняли... з Кремля

15 вересня 1941–го довкола Києва зімкнулося нацистське «велике кільце». Вчені–історики зазвичай не вживають слова «якби». Утім ненауковому люду, для якого події 70–літньої давнини є не матеріалом для дослідження, а живою легендою роду, часом кортить помріяти: а що було б, якби... От, приміром, у вересні 1941–го під Києвом.

Паломник ГУЛАГу

Паломник ГУЛАГу

Голова Київського товариства політичних в’язнів і репресованих, колишній військовий командир і дисидент Григорій Куценко цього року всьоме організував всеукраїнську прощу до місць масових поховань українців на півночі Росії, що доти організовував Василь Ов­сієнко.

Охрещення силою?

Охрещення силою?

28 липня в Севастополі освятять подарунок від Президента Віктора Януковича — 13­тонний дзвін. Як пишуть ЗМІ, цей дар прибув до стародавнього Херсонесу ще в квітні, коли там відзначали річницю охрещення київського князя Володимира. Бронзовий дзвонище, вилитий донецькими сталеварами, привезли до тамтешнього Володимирського собору на автоплатформі у супроводі колони байкерів мотоклубу «Нічні вовки». А освячувати дарунок будуть у День хрещення Русі, який збігається з Днем Чорноморського флоту РФ...

Для кого «чистили» Волинь

Для кого «чистили» Волинь

9 березня 1943 року на кілька українських сіл Грубешівського повіту Холмщини (нині — Польща) раптово напали бойовики з польської Армії Крайової. Палили й убивали. «Аківці» стали нападати на корінних мешканців Холмщини ще з кінця 1942–го. За кілька місяців там було знищено понад дві тисячі українців, десятки тисяч покинули свої домівки. Так починалася Друга польсько–українська війна, як називає її відомий історик Володимир В’ятрович. Вона розгорталася в ході війни радянсько–німецької і тривала з 1942 по 1947 роки. Це збройне протистояння почалося на Холмщині, продовжилося на Волині, потім — на Галичині. Її волинський епізод, через десятки літ вийнятий із контексту багаторічного протистояння, чомусь набув особливого розголосу...