Сонячна мозаїка Тунісу

Сонячна мозаїка Тунісу

Це тільки здається, що туди так далеко, як... до Африки. Насправді Туніс — то лише три з половиною години літаком від Києва. Випалений сонцем, жовтаво–коричневий ґрунт, помережаний «зграйками» маслинових і фінікових плантацій... З вікна літака таке недбальство природних фарб спершу сприймаєш за саркастичний жарт небесного Художника. Й відразу ж угамовуєш думки: це ж Африка! Тим паче Творець не полінувався прикрасити цей пастельний клаптик землі смарагдовою смужкою моря.

Петро Ющенко: У людей ще є і терпіння, і надія

Петро Ющенко: У людей ще є і терпіння, і надія

Застати в Києві народного депутата Петра Ющенка нині складно. Більшість свого часу Петро Андрійович присвячує зустрічам iз людьми — на Сумщині, де в мажоритарному окрузі №161 балотується на виборах до Верховної Ради. Повернувшись на день до столиці, має вирішити кілька невідкладних справ, зокрема записати чергову культурологічну програму, яку веде на телеканалі «Рада». Петро Андрійович розповідає телеглядачам про наших славетних земляків і їхню роль у світовій історії. Все це — в рамках проекту «Українці у світі», який Петро Ющенко зініціював і успішно впроваджує не один рік. Зустрічаємось після запису, пізно ввечері, однак втоми у погляді співрозмовника не завважуємо: про свою улюблену справу, здається, він здатен говорити годинами. Але коли мова заходить про його поїздки українською глибинкою і враження від спілкування з виборцями, Петро Андрійович відразу стає замисленим. Чому? Зокрема і про це просимо його розповісти читачам «УМ».

Василь Яременко: Що написано — неспростовно

Василь Яременко: Що написано — неспростовно

У домашній бібліотеці Василя Яременка — понад 12 тисяч книг. 1200 iз них — iз дарчими надписами від письменників, учених і колишніх студентів. Упорядники двотомника праць професора Яременка «Літератури дивна течія» відібрали і використали ці надписи замість післямови. І це — символічно, адже все своє життя Василь Яременко присвятив українській літературі — півстоліття був її охоронцем і пропагандистом. Навіть у ті часи, коли українську мову кремлівські ідеологи витісняли з активного вжитку.

Наступного року виповнюється 50 років наукової діяльності Василя Яременка. Саме він реабілітував багатьох українських письменників і вперше про них написав. Видав майже 150 книжок — і своїх, і письменників, яких повертав із забуття. Понад 100 книжок побачило світ за 9 років праці у МАУП, де пан Яременко очолює Центр культурологічних та етнополітичних досліджень.

Коли Афродіта сміється

Коли Афродіта сміється

Фотокамера, путівник і крем від надмірного сонця. Це все, що вам неодмінно знадобиться на Кіпрі. А таку дрібничку, як годинник, можете спокійно залишати вдома. Хронометр на Кіпрі втрачає сенс: час тут зупинився, і лише доскіпливий погляд вихопить миті, коли години, навздогін сонцю, повільно перетікають зі сходу на захід. До вашого щоденника вражень історія тут проситься за кожним поворотом: упродовж тисячоліть на цьому клаптику суші її творили різні цивілізації. І навіть така «історична гримаса», як поділ острова на дві частини, що вже четвертий десяток літ співіснують у стані холодного непримирення, не відлякує туристів. Щороку Кіпр відвідує понад два мільйони мандрівників.

У країні білої хмари, ківі та гейзерів

У країні білої хмари, ківі та гейзерів

Нова Зеландія — це два майже рівні за площею острови, що розкинулися з півночі на південь уздовж нульового меридіану. Наша ідея — проїхати країну на машині з краю в край — наштовхнулася на протоку Кука, яка розділяє ці два острови. І хоча там курсують пороми, ми не ризикнули знаючи: постійні страхітливі бурі потрясають той регіон. «Швидкість вітру в протоці Кука сягає 60 вузлів. Не працюють поромні переправи. Аеропорт Веллінгтона закритий», — такі оголошення часто звучать у місцевих засобах масової інформації. Тож нам довелося розробити «план–2», який передбачав дві авіависадки і почергове ознайомлення з кожним островом.

Випадкова подорож континентом сновидінь

Випадкова подорож континентом сновидінь

На цьому місці мала бути розповідь про подорож країнами, що на півдні Африки. Повернувшись із Мексики, наша група мандрівників вирішила, що саме туди проляже наступний маршрут, і доручила генератору наших вояжів Михайлу розробити план. Однак, коли я розглядав карту Замбії, шукаючи там знаменитий водоспад Вікторія, електронною поштою надійшла програма туру, і я з подивом виявив, що наш маршрут змінено «на кілька градусів південної довготи». У графіку стояли міста Австралії і Нової Зеландії. «Зрештою, вважатиму це подарунком долі», — вирішив я.

Оксана Забужко: Без інтелектуального хребта будемо бабратися в тому самому болоті

Оксана Забужко: Без інтелектуального хребта будемо бабратися в тому самому болоті

Цьогорічне літо Оксани Забужко минуло в режимі жорсткого графіка. Усамітнившись у лісі, на кордоні Голландії й Німеччини, письменниця завершувала новий роман «Музей покинутих секретів» із невеличкою, за її словами, перервою на певні виробничі моменти — інтерв’ю для місцевих мас–медіа з нагоди виходу у голландському перекладі її «Польових досліджень з українського сексу», лекцій для студентів. До Києва пані Оксана прилетіла наприкінці серпня буквально на пару тижнів, звідки вже у перших числах вересня збирається на літературний фестиваль до Словенії. У цьому проміжку нам і пощастило вихопити її зі звичного цейтноту, домовившись про зустріч для читачів «УМ».

Убити дракона

Убити дракона

На тлі пустослів’я українських політиків, які ледве не щодня обіцяють нам «український прорив», досвід державного будівництва маленького Сінгапуру просто вражає. Країна, абсолютно позбавлена природних ресурсів, завдяки політичній волі і цілеспрямованості керівництва увірвалася до світової еліти. Інше «диво», яке Україні й не снилося, — повна перемога над корупцією.

Під знаком орла і кактуса

Під знаком орла і кактуса

Якби не «свинячий грип», світова увага не була б нині такою прискіпливою до Мексики. На щастя, ми встигли повернутися з–за океану до того, як спалахнула ця прикра епідемія, і наші спогади про далеку країну забарвлені в яскраві відтінки.