Уже більше місяця ГУБОЗ МВС перевіряє наявність дипломів про вищу освіту в керівників центральних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Поштовхом до запровадження подібного «чистилища» послугував інцидент із паном Кислинським, звільненим із посади заступника голови СБУ через використання фальсифікованого документа про вищу освіту. Про бізнес на підроблених дипломах, водійських правах, будь–яких посвідченнях знають чи не мільйони українців. Але найбільш у око впадають інциденти з людьми відомими, з владними повноваженнями, котрі все це здобули нечесно.

В уяві багатьох сучасні приймальники–розподільники для дітей (ПРД) малюються такими собі суворими закладами з міцними ґратами на вікнах, непривітними вихователями і загалом аскетичним облаштуванням «казенних квартир» для юних правопорушників. Насправді ж усе це — картинки з минулого. Адже нині МВС реалізує стратегію на доведення цих установ до цивілізованих норм з максимальним нівелюванням атрибутів карального змісту, що справляють на «важкого» підлітка лише гнітюче враження. Утім аби це сталося якнайшвидше, потрібні законодавчі зміни та фінансування.

Нині багато резонансних справ проходить через горнило екстрадиції (видачі злочинців, що переховуються на території інших дер­жав), оскільки затяті кримінальники, серед яких трапляються навіть відомі політики та олігархи, прагнуть будь–що уникнути переслідування законом у себе на батьківщині й шукають шпарини на кордоні. Однією з найбільш обговорюваних нині тем є оголошення у міжнародний розшук підозрюваного у вбивстві екс–нардепа Віктора Лозинського. Про це, а також про стан справ із екстрадицією правопорушників до України говоримо із керівником робочого апарату Національного центрального бюро Інтерполу Василем Неволею.

У свідомості більшості з нас Закарпаття — такий собі сучасний Вавилон, де пліч-о-пліч живуть люди різних національностей та культур. Одним із «найгостріших» інгредієнтів тамтешньої «кухні народів» є цигани, чи, як вони самі себе називають, роми. Цигани мешкають у Закарпатті не одне століття. Але це, напевно, єдина етнічна група, чий побут і стиль життя з плином часу майже не змінюється. Ми переконалися в цьому, відвідавши циганське містечко на околиці Берегового.

Михайло Жар із села Молниця, що на Буковині, — знана в окрузі людина. І не тільки тому, що він — священик. Настоятель Свято-Вознесенського монастиря Української православної церкви Михайло Жар взяв на повне утримання своєї сім'ї 140 дітей-сиріт, із яких 29 усиновив. На решту ж оформили повну опіку і піклування... Неабиякий громадянський подвиг, погодьтеся.

Українських правоохоронців зараз надто турбує тенденція до різкого збільшення злочинів проти дітей, зокрема дуже маленьких — до одного-двох років. Час від часу в ЗМІ з'являються моторошні історії про вбивства дітей їхніми ж батьками: напередодні новорічної ночі на Дніпропетровщині місцевий житель втопив в колодязі свого тримісячного синочка; у Мелітополі вітчим убив трирічне дівча й закопав на городі; нещодавно у Києві «матуся» повісила новонароджену дитинку... Такі звірства — непоодинокі випадки. Що вже говорити по «банально побутове» знущання над власними дочками й синами... Але боротися із цим можна і потрібно.

Зігмунд Фрейд не був далеким від істини, вважаючи що поведінкові проблеми «діагностичних» маніяків, педофілів та інших душогубів виникають ще в дитинстві і юності. Адже нерідко звіриний оскал проявляється і до вісімнадцяти. Зрозуміло, що діти з неблагополучних родин, інтернатівські втікачі, сироти складають основну масу злочинної підліткової маргіналії. Але статистика доводить: під час канікул різко зростає кількість злочинів, скоєних отроками з, так званих, порядних сімей. Літні канікули минули, за два тижні наступлять осінні. Натомість уже протягом першої чверті школярики встигли накоїти стільки, що навіть у досвідчених слідчих волосся стає дибки! Загальноприйняті ще з радянських часів принципи морального виховання «квіток життя» виконуються ними в окремих випадках із точністю до навпаки.

Ушколярів навчальний рік у розпалі... Однак не всі дітлахи зранку йдуть до школи, малюють палички, читають і рахують. Чимало дітей взагалі не знає про те, що існує така традиція: щодня йти до школи... Традиційно цієї осінньої пори правоохоронці проводять профілактичні рейди під умовною назвою «Урок», виявляють на вулицях маленьких бродяжок і намагаються їх повернути до нормального життя. Під час рейду, проведеного нещодавно відділом кримінальної міліції у справах неповнолітніх Головного управління МВС України в Києві, був присутній і кореспондент «УМ».

Така вже наша реальність: замість того, щоб учитися, грати у футбол і спілкуватися з однолітками, чимало дітей змушені заробляти собі на хліб насущний. Міжнародна організація праці (МОП) відзначає, що в усьому світі близько 250 мільйонів дітей віком від 5 до 17 років займаються важкою фiзичною працею. З них майже половина не вчиться взагалі. Найстрашніше, що дітей використовують за мізерну винагороду, а то й без такої, шкідливих виробництвах промисловості, на полі й навіть у шахтах, й каменоломнях. Нерідко діти відпрацьовують борги своїх батьків. Вiдтак молодий, незміцнілий організм одержує букет захворювань і біологічну старість у дитячому віці. Причиною всьому — надзвичайна бідність у родинах або сирітство.

Зовсім нещодавно в столиці стався одночасно трагічний і показовий випадок: семирічний хлопчик, cтомлений від постійних побоїв батьків та їх збоченого розуміння батьківського обов’язку, вистрибнув із вікна власної квартири на п'ятому поверсі. Хлопчика, за життя якого тривалий час боролися медики, вилікували. Проте доля продовжує з маленьким Назарієм свою злу і несправедливу гру...