Олексій Герман: Росія — країна містична...

Олексій Герман: Росія — країна містична...

Кінофестивальний четвер почнеться фільмами «13 хвилин» німця Олівера Хіршбігеля і «Вірна цнотливиця» Лаури Біспурі (спільне виробництво Албанії та Італії). До речі, провідні європейські кінематографії незрідка виступають у ролі фінансового локомотива для тих, хто слабкіший, — і в Європі, і в Латинській Америці, і в Африці.

Душу й тіло лікувати

Душу й тіло лікувати

Машина Берлінського кінофестивалю працює як годинник, відраховуючи дні, години і хвилини екранного часу. Ранок фестивальної середи розпочинається фільмом «Браво!» румунського режисера Раду Жуде. Анотація стрічки інтригує: «Валахія, початок ХІХ століття. Румунські князі повільно рухаються шляхом модернізації...»

Поезія пошуку, пошук поезії

Поезія пошуку, пошук поезії

Велика конкурсна програма Міжнародного берлінського кінофестивалю у вівторок відкриється фільмом «Під електричними хмарами» російського режисера Олексія Германа-молодшого. Картина зроблена в копродукції трьох країн — Росії, України та Польщі. Цей факт привертає до себе увагу. Кореспондент журналу Hollywood Reporter запитав режисера, чи не було тиску з різних сторін, які брали участь у створенні картини?

Кіновулкан в Берліні — від сьогодні

Кіновулкан в Берліні — від сьогодні

Фестиваль досяг цілком поважного віку — хоча, за європейськими мірками, ще не пенсійного. У ХХІ столітті споруджено сучасний комплекс будівель, справжній фестивальний центр, предмет заздрощів багатьох фестивальних команд. Програма фільмів щороку збагачується і розширюється, з урахуванням світової кон’юнктури та змін у технології.

Відкритий лист

Відкритий лист

Звертаюсь до Вас передусім тому, що під час недавньої листопадової прем'єри фільму «Поводир» Олеся Саніна бачив Вас і чув сказані Вами слова. Так само знаю, що наступного дня опісля тієї прем”єри заледве не півгодини засідання уряду було присвячено розмові про українське кіно, розмові, що не має прецеденту в новітній нашій історії.

Під електричним небом Берлінале

Під електричним небом Берлінале

Один із найбільших і найавторитетніших світових кінофорумів, Берлінале, який відбудеться з 5 по 15 лютого наступного року, нагадав про себе цього тижня, визначившись із першими конкурсними стрічками. Що приємно — є й Україна, хоча і в копродукції. Можна порадіти і за Гватемалу, яка у Берліні постане вперше...

Україна — скрізь

Україна — скрізь

Минулих вихідних у російській столиці завершився черговий, уже 35–й, міжнародний кінофестиваль. Головний приз — «Золотий Георгій» — журі, очолюване іранським режисером Мохсеном Махмальбафом, вручило турецькій стрічці «Часточка» Ердема Тепегьоза. Спеціальний приз отримали японці — фільм «Долина прощань» Тацусі ­Ооморі. Кореєць Чон Йонхен («Ліванські пристрасті») визнаний кращим режисером. Росіянин Олексій Шевченков, виконавець ролі Іуди в однойменній картині Андрія Богатирьова, отримав приз як кращий актор фестивалю, а туркеня Жале Асікан із «Часточки» — як краща актриса. Журі конкурсу документального кіно обрало фільм «Батько й син» Павла Лозиньського. Сло­вом, мало не повний тріумф кіно азіатських країн...

У якій позиції краще займатися кіно?

У якій позиції краще займатися кіно?

Назва фільму–переможця цьогорічного Берлінале — румунської «Поза ембріона» — є символічною. Героїня стрічки, Корнелія, ставиться до свого сина так, начебто він ще не вийшов з її утроби. 32–річний Барбу збив на авто дитину, підлітка — збив на смерть, і мати несамовито прагне порятувати його. Схоже, це стиль її життя — правити всім, нагинати все у «правильний» бік.

Присмерк Заходу?

Присмерк Заходу?

Суботнього вечора призи 63–го міжнародного кінофестивалю у Берліні було вручено. «Золотого ведмедя» віддали румунській картині «Поза ембрiона» режисера Каліна Петера Нітце, що є справедливим. Рідкісний випадок: критики, себто журі ФІПРЕССІ, також визнали цей фільм найкращим. Гран–прі журі — «Срібного ведмедя» — вручено боснійському режисеру Данісу Тановичу («Випадок із життя збирача металобрухту»), і це так само мотивовано. Деякою несподіванкою є присудження призу за краще виконання чоловічої ролі непрофесійному актору з тієї ж боснійської стрічки — Назіфу Мунджичу. А от «Срібний ведмідь» як кращій актрисі фестивалю Пауліні Гарсіа із фільму «Глорія» виглядає цілком закономірним. Драма про двох лесбійок «Вік+Фло бачили ведмедя» канадського режисера Деніса Коте таки справді побачила не просто приз імені фундатора фестивалю Альфреда Бауера, а й «Ведмедя», звичайно, срібного — «за фільм, що відкриває нові перспективи». Очолюване відомим режисером Вонгом Карваєм журі побачило перспективи й у комедійній «роуд муві» «Принц Авеланч» американця Девіда Гордона Гріна (кажуть, аж надто схожій на ісландську стрічку «Інший шлях»). А відтак «Срібний ведмідь» за кращу режисуру віддали Гріну — хай американці хоч чимось утішаться. Дебютна картина 28–рiчного казахського режисера Аміра Байгозина «Уроки гармонії» була відзначена за видатну операторську роботу Азіза Джамбакієва, що теж правильно. І, нарешті, «Срібний ведмідь» за кращий сценарій віддано (заочно) іранцю Джафару Панахі (фільм «Закрита завіса») — політично вмотивоване рішення; не дати нічого стрічці було би якось некоректно, хоча на загальному тлі великого конкурсу фільм виглядав не надто конкурентоспроможним.

Без надії, а сподіваємося

Без надії, а сподіваємося

63–й Берлінський кінофестиваль добігає кінця. В суботу у Berlinale Palast, грандіознiй спорудi, вибудуванiй, як відомо, біля колишньої Берлiнської стіни, відбудеться закриття фестивалю, на якому і буде вручено нагороди великого журі. Прогнози — рiч дуже непевна. Скажу тільки, що у рейтингу критиків, чиї оцінки оприлюднює авторитетний журнал Screen Internationale, попереду два фільми — чилійський «Глорія» та румунський «Поза дитини»...