«Горілку запивав яйцями й точно був у штанах»

«Горілку запивав яйцями й точно був у штанах»

Сучасні реалії святкування випускних вечорів такі, що мимоволі згадуєш анекдот: випустив доньку зі школи, а по грошах — ніби заміж віддав. Справді, сьогодні випускні бали більше перетворюються на змагання зачісок, суконь, ресторанних меню та батьківських гаманців.

Чим дихає Україна?

Чим дихає Україна?

Щороку в третю п’ятницю травня Центральна геофізична обсерваторія відзначає своє традиційне свято — День обсерваторії. Сьогодні особлива увага тут буде прикута до відділу спостережень за станом хімічного забруднення та відділу інформації про стан хімічного забруднення природного середовища, адже вони відзначають 40–річчя з дня створення. Саме фахівці цих двох відділів відстежують та аналізують стан нашого повітря, води, ґрунтів, опадів. Моніторити ситуацію допомагають 41 лабораторія та майже 600 спостережних постів, пунктів і станцій. Щоб дізнатися, чим ми сьогодні дихаємо, в яких річках краще не купатися та що маємо у своїх славетних чорноземах, які нас годують, «УМ» вирушила на проспект Науки, 39, корпус 2, де розташована Центральна геофізична обсерваторія.

«Майбутнє — за ГМО»

Ще Михайло Булгаков у своєму відомому творі «Собаче серце» підмітив, наскільки несподівані результати можуть мати наукові втручання в природу. Відтоді дискусії на цю тему не вщухають. Одна з головних тем, щодо якої й досі немає однозначної думки в суспільстві, — використання генно–модифікованих організмів. Наскільки це етично, безпечно й доцільно — такі запитання час від часу виринають у пресі. «Сучасна біотехнологія заснована на знаннях. І говорити про її ризики слід тільки на науковому рівні, а не на рівні припущень і здогадок», — переконаний доктор біологічних наук Інституту геноміки та харчових технологій НАНУ Борис Сорочинський. Чому так, відомий експерт iз питань біотехнологій поділився з журналістами, викладачами та представниками бізнесу під час майстер–класу, організованого в рамках освітнього центру Європейської бізнес–асоціації.

Мова — українська, група крові — теж

Мова — українська, група крові — теж

Учора в Національному драматичному театрі ім. Івана Франка урочисто вітали переможців чергового Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. Цьогоріч мовні змагання відбулися вже втринадцяте. Коли на сцену по дипломи і подарунки почали виходити переможці конкурсу (які, до того ж, отримають президентські стипендії), тішило те, що серед них були не тільки представники Київщини, Тернопільщини, Черкащини, Волині, а й Криму, Миколаївщини, Херсонщини, Кіровоградщини. «Погляньте, це все той Південь, про який кажуть, що він не україномовний, — не приховував задоволення голова журі конкурсу, директор Інституту української мови Павло Гриценко, який вручав подарунки. — Цьогоріч діти з цих регіонів подали на конкурс не менше достойних робіт, ніж їхні ровесники із західних областей, які традиційно вважаються україномовними».

«Найчистіші продукти сьогодні — цукор і сіль»

«Найчистіші продукти сьогодні — цукор і сіль»

Після розмови з професором Любомиром Хомічаком, заступником директора з наукової роботи Інституту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України, мені, чесно зізнаюся, навіть стало трохи сумно. Адже таких продуктів, які ми їли ще років двадцять тому, як констатує фахівець, у магазинах практично не залишилося. Смак нашого дитинства сьогодні суттєво здобрений замінниками, консервантами, барвниками, пальмовою олією і ще бозна–чим. А натуральні органічні продукти на полицях магазинів сьогодні стали якоюсь екзотикою. Проте не все так трагічно, заспокоює пан Любомир. Адже не тільки ми нині в такій ситуації — напівсинтетичну їжу їсть практично весь світ. При цьому в цивілізованих країнах тривалість життя навіть зростає. Головне — створити чіткі правила гри для виробників харчів, а споживачеві — дати вибір.

У лідерах — «Лідер»

У лідерах — «Лідер»

Більше 12 тисяч загальноосвітніх навчальних закладів було проаналізовано журналом «Фокус», аби визначити рейтинг найсильнiших шкіл України. За його результатами представлено список 50 шкіл країни, які дають найкращі знання своїм учням, а також складено топ–десятку лідерів. Рейтинг шкіл видання публікує вже вдруге.

Математика до Оксфорда доведе

Математика до Оксфорда доведе

Шестеро талановитих українських школярів поїдуть улітку від нашої країни на Міжнародну учнівську олімпіаду з математики. Поборотися за звання найсильнішого математика цьогоріч у розумників є особливий стимул. Адже тому, хто набере на міжнародній олімпіаді найбільшу кількість балів, відома кондитерська корпорація надасть грант на навчання в престижному університеті Великобританії.

«Заможне суспільство» для професора

«Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» — Програму економічних реформ на 2010—2014 рр. під такою назвою ухвалив своїм березневим указом №128 Президент Віктор Янукович. Проте для викладачів українських університетів «Заможне суспільство» може обернутися або збільшенням навантаження, або й узагалі скороченням. Річ у тім, що пунктом 39.2 указу передбачено «приведення у відповідність з європейськими стандартами норм навчального навантаження викладачів вищих навчальних закладів» і, зокрема, «збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18». На сьогодні норми навантаження на викладачів, як пояснив «УМ» віце–президент Академії наук вищої школи України, доктор фізико–математичних наук Максим Стріха, в середньому становлять по 10—12 студентів. А в європейських країнах, на стандарти яких посилається вищезгаданий указ, узагалі по 4—6 студентів. «Якщо ми почнемо виконувати норму 1 до 18, то, скажімо, на фізичному факультеті Київського Нацiонального університету iм. Тараса Шевченка з 96 викладачів ми маємо лишити 37, — каже Максим Стріха. — При таких нормативах можна готувати тільки вчителів–фізиків, але не серйозних науковців».

Звинувачуються не війна і не засуха...

Звинувачуються не війна і не засуха...

Позавчора у Національному музеї «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» відкрилася виставка, присвячена повоєнному голодомору, який пережила Україна в 1946—1947 роках. Урочиста церемонія відкриття відбулася без жодної телекамери і за присутності фактично одного журналіста — з «України молодої». Від влади прийшли тільки депутати від парламентської фракції ВО «Свобода» на чолі з Олегом Тягнибоком. Серед тих, кого тема зацікавила, традиційно були історики та дослідники, молодь і очевидці тих подій. Хоча запрошення, як стверджують працівники музею, вони розсилали всім засобам масової інформації, політичним партіям та органам влади. Також анонс події активно тиражували в соціальних мережах, зокрема «Фейсбуку». Прикро, що відкриття події й журналісти, й політики проігнорували. Бо це чи не перша в Україні виставка документів та фактів, які проливають світло на те, чому стався голод 1946—1947 років, хто в ньому винен та скільки невинних душ він забрав...

Як «хохол» із шахтарем посварилися

Як «хохол» із шахтарем посварилися

За цікавим підручником з історії рідного краю вивчають місцеве минуле дев’ятикласники Донеччини. Схвалений у Міністерстві освіти посібник «Історія рідного краю (Донеччина з кінця ХVIII до кінця ХIX століття)», виявляється, вже майже рік штудіюють школярі. Проте лише зараз iз подачі голови Донецького обласного товариства імені Олекси Тихого Євгена Шаповалова стало відомо, що насправді вивчають про рідний край дев’ятикласники Донбасу.