До мантр тяжіють: «Ми народ один!»
Симптом серйозний. Вік бере своє

Не будемо байдужими до своєї історії, своєї рідної української мови, до свого родоводу, звичаю, і будемо читати не смартфони, а такі газети, як «Україна молода», «Українське слово», «Слово просвіти».

Я людина сучасних електронних технологій, тож мені важко судити, наскільки комфортно почувається друкована преса.

Шановні колеги!
Від імені Національної спілки журналістів України вітаю вас із визначною датою — 30-річчям газети!

Шановний Михайле Івановичу! Шановні працівники редакції!

Ніколи не перестану захоплюватися ірисами! Познайомившись із десятками кольо­рів і відтінків, я закохався в цю королівську квітку.

Не вірю тим, хто з власного палацу
Вчить, як здолати вбогість і нужду.

Шановна редакціє газети, яку я читаю постійно вже багато років. Прошу, допоможіть!

Теперішню ідеологію в Україні віддано на відкуп позавчорашнім комуністам. Мастодонти пропаганди з багаторічним компартійним стажем не вилазять із телеекранів.

Я — українець! Син древнього народу,
Нащадок аріїв і мудреців.