У кельтського Хелловіна і християнських Різдва та Нового року є спільні традиції. Зокрема, ходіння ряжених. У древніх кельтів темної пори року на вулиці виходили вдягнені у костюми діти, щоб назбирати у перехожих солодощів. Кожному зустрічному малі традиційно казали одну й ту саму фразу: «Trick or treat!» — «Розіграш або пригощання!». Якщо ви пригостите рідних чи друзів запіканкою–пирогом із гарбуза, яблук та вершкового сиру, то навіть будень для них перетвориться на свято.

Ще не закінчилася перша шкільна чверть, а ідей щодо приготування дитячих сніданків у багатьох мам усе менше і менше. Тому спробую поділитися своїм досвідом.

Хто сповідує принцип: м’ясо і закуски мають бути солоними чи гострими, а солодке — до солодкого, прилаштовуйте інжир у десерти.

Найпростіший варіант десерту з плодів фігового дерева — інжир у сметані з горіхами. Стиглі свіжі плоди ви просто миєте, зрізаєте корінчик і четвертуєте, але ріжете їх не до кінця. Утворені квіточки розкладаєте на тарелі і поливаєте збитою з цукром сметаною. Зверху посипаєте подрібненим волоським горіхом.

Традиційно українські господині кладуть червоний буряк у борщ, вінегрет, оселедець під шубою, салат із чорносливом та волоськими горіхами тощо. Утім «гарбузового свояка» — з користю для власного здоров’я і щоб урізноманітнити щоденне меню — можна прилаштувати у значно більшу кількість страв.

Брати Андре та Едуард Мішлени із французького Клермон–Феррана були власниками компанії, що виготовляла автомобільнi шини. 110 років тому, у серпні, вони видали довідник для автолюбителів iз дорожними картами, адресами заправок, готелів та механіків. Мішлени, для яких найголовнішим було переконати автомобілістів частіше вирушати в дорогу (і в результаті частіше міняти шини) були досить амбітними. У передмові до невеликого довідника, що вийшов тиражем 35 тисяч екземплярів, вони написали: «Він народився разом зі століттям і проживе не менше 100 років». Тоді шиновиробники не могли і мріяти, що на їхній Michelin будуть рівнятися найкращі шеф–кухарі світу. І в першому випуску довідника, звичайно, згадувалися місця, де автомобілістам можна перекусити. У 1926 році в Michelin уперше з’явився зірковий рейтинг ресторанів.

У спеку людському організму, з одного боку, шкідливо перенавантажуватися калоріями, з іншого — потрібні сили, щоб справитися з надзвичайною температурною ситуацією. Вирішити дилему допоможуть багаті на різні поживні мікроелементи... молочні коктейлі.

Найпростіший спосіб запастися на зиму баклажанами — порізавши, висушити їх і потім додавати, як гриби, у борщ чи тушкувати з ними м’ясо. Утім найпоширенішим способом лишається консервування. Сьогодні перевіреними на практиці рецептами діляться львів’янка Леся Самченко та киянка Людмила Криштофович.

Коли ми у спеку смакуємо морозивом, не до розмірковувань про те, хто і коли першим почав виготовляти ці ласощі. Утім цікаво знати, що додумалися їсти солодкий лід китайці. Історія свідчить, що у спеку любив охолоджувати свій організм фруктовими соками зі снігом, наприклад, Олександр Македонський (це IV століття до нашої ери) та Нерон (І століття до нашої ери). Зайти і купити морозиво в Європі, у Парижі, можна було уже у 1660 році — в італійця Франческо Прокопіо. Щоправда, лише у літню пору. А ще через дев’яносто років у французькій столиці заможним людям можна було смакувати замороженим продуктом 365 днів у рік. Порівняно масовим виробництво морозива і в Європі, і в Америці стає уже наприкінці ХІХ століття, коли з’явилися досконалі холодильні машини. А сталося це зовсім скоро після того, як запрацювала у 1851 році у Балтиморі перша у світі фабрика морозива.

Славетний Мічурін колись назвав аґрус «північним виноградом». Варто відкинути стереотип, що з плодів цього колючого куща можна лише варити компот і варення. Здавна налиті сонцем «намистинки» аґрусу використовували як приправу до м’яса і риби.

За деякими продуктами та їх поєднаннями небезпідставно закріпився статус «ті, що спалюють калорії». Справляється один без підмоги в боротьбі з зайвою вагою, наприклад, грейпфрут. Якщо їсти його тоді, коли, зазвичай, рука тягнеться до цукерки чи печива, — успіх через тиждень–другий точно гарантовано. Загалом оптимісти вважають: якщо перед застіллям з’їсти півгрейпфрута, у жирові складки не відкладеться 800 калорій. І не зневажайте гібридом, якщо якось вам набив оскомину надто кислий плід. Насправді стиглі грейпфрути дуже солодкі і смачні (більше таких серед плодів, що чи не вдвоє більші за середнього розміру помаранча, навколо яких багато білого неїстівного прошарку. Такі гіганти, до речі, часто дешевші за своїх «середньостатистичних» родичів. Зараз у київських супермаркетах одні коштують близько 11 гривень за кілограм, інші — понад 15). До групи найдієвіших борців із калоріями також зараховують зелений чай, гарбуз і навіть яловичину.