На 21 лютого, очевидно, до річниці повномасштабного вторгнення в Україну, на росії був запланований масштабний виступ путіна.

Виявляється, залишений президентом на посту міністра оборони Олексій Резніков — такий грайливий пустун.

Наприкінці січня — на початку лютого Україну накрила лавина інформаційних повідомлень про звільнення, висунення підозр у скоєнні корупційних дій і затримання чиновників із різних державних відомств.

У світі триває процес нагромадження карколомних подій: епохальна, важка війна в Україні; смертоносні землетруси в Туреччині та Сирії, трясло й США, Грузію і чимало інших країн Євразії.

Гострота кута оцінки міжнародною спільнотою злочинних дій щодо підтримки ката всього цивілізованого світу путіна у війні проти України самопроголошеним президентом Білорусі олександром лукашенком останнім часом дещо змістилася в бік його вояжу Емірати — Зімбабве.

Лютий календарний розпочався завірюхою кадрового чищення верхніх ешелонів влади — центральної та регіональної — і обшуків у носіїв знакових прізвищ олігархічно-владного спрута.

Політика подвійних стандартів Китаю щодо російсько-української війни, попри намагання Піднебесної виглядати привабливо, лізе на поверхню крізь усі дипломатичні шпарини.

Корупційні скандали штовхають рейтинг Зеленського у прірву.

Історія про те, як Олексій Арестович залишився без свого статусу позаштатного радника глави офісу президента Андрія Єрмака після своєї «інсайдерської» інформації щодо трагедії в Дніпрі 14 січня, дійсно сумна в системі державотворення.

Робота виборчого перфоратора ще не очевидна, але відчутна вібрація вже пішла.