Дні проходять, кінця війні не видно, невдоволення росте не лише в тилу, а й на фронті, й у влади знову постала потреба на чомусь хайпувати, бо яйця «боневтікості» вже не злітають.

У Грузії нарешті здетонувала чергова московська законодавча «вибухівка», одна з тих, котрими нашпигував кремль країну, просунувши до влади своїх ставлеників.

На жаль, уже й наше покоління не з книг і кінофільмів, а з трагічної реальності знає, що таке війна.

Нова хвиля, котру розгойдав своїм особисто зліпленим «Ноєвим ковчегом» глава офісу президента Андрій Єрмак, змушує ЗСУ все частіше передавати обурливі привіти з фронту владі на печерських пагорбах.

Вочевидь, повоєнний період буде часом гучних розслідувань не лише щодо злочинних наказів, що могли б спричинити повну здачу України, а й усього часу війни.

Для політичних кіл Франції початок повномасштабної війни росії проти України виявися неочікуваним.

Аби процес розчарування колишніх прихильників у чинному президенті Володимирі Зеленському не був таким гірким, їм не завадило б усвідомити

Минулий тиждень можна вважати не лише важливим, а й переломним у сенсі подачі потужних сигналів світу щодо підтримки України у війні зі вселенським злом — росією, котрі 20-21 лютого транслював президент США Джо Байден спочатку в Україні, а потім у Польщі.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну оголило наші нерви.

Понад тиждень суспільство аналізує візит президента Сполучених Штатів Джо Байдена в Україну 20 лютого — в день пам’яті Героїв Небесної сотні, у день початку реальної війни в Україні 2014 року, напередодні річниці повномасштабного вторгнення і в День президентів США, котрий там традиційно відзначають